Справа № 2-382

                                                                                  2009р.  

Рішення

іменем України

23 жовтня 2009 року  Камінь-Каширський районний суд Волинської області                                                                                                                                                                                                   в складі: головуючого – судді  Борсука П.П.

        за участю секретаря – Карпік Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу за позовом дочірнього підприємства «Камінь-Каширська автоколона» ВАТ АТП 10706»  до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 3048,09 грн.

    Особи, які беруть участь у справі:

        позивач - ДП «Камінь-Каширська автоколона» ВАТ АТП 10706»

        його представник: Матвійчук Валентин Андрійович,                                          відповідач - ОСОБА_1

                            в с т а н о в и в:

    Позивач звернувся до суду із заявою в якій зазначає, що 21 січня 2007 року між дочірнім підприємством та відповідачем укладено договір за яким останній зобов'язувався здійснювати перевезення пасажирів транспортом замовника та забезпечувати план виторгу  обумовленого сторонами.

    За даним договором протягом десяти робочих днів після закінчення звітного періоду між сторонами проводиться остаточний розрахунок з виконання плату виторгу.

    Станом на 15 жовтня 2008 року заборгованість відповідача перед підприємством становить 3048 грн. 09 коп.

    Просить стягнути з відповідача в користь підприємства заборгованість в розмірі 3048, 09 грн. та судові витрати.

    В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю з підстав зазначених в заяві. Просить його задовольнити.

    Відповідач позов не визнав та суду пояснив, що план виторгу позивачем збільшувався без економічних обгрунтувань  на власний розсуд до його відома не доводився. Стягнення автостанційного збору договором між ними не передбачено. Виконання плану виторгу в окремих маршрутах неможливо із-за відсутності пасажирів. Просить в позові відмовити.

    Позов підлягає до часткового задоволення.

    Судом встановлено, між сторонами у справі 21 січня 2007 року укладено договір про надання послуг з керування транспортними засобами. За даним договором підприємство надає відповідачу транспортний засіб для перевезення пасажирів, а останній шляхом прийняття замовлення визнає та забезпечує план встановлений замовником.

    В період з 27.11.2007 року до 30.09.2009 року, як вбачається з розрахунку відповідачем не забезпечено виконання плану виторгу на 3048,09 грн. Даним розрахунком також підтверджено, що на виконання плану виторгу підприємству від автобусних станцій надходили кошти від реалізації квитків. З цих коштів дочірнє підприємство проводило відрахування автостанційного збору в розмірі 8 відсотків та покладало обов'язок відшкодування на виконавця за договором, тобто відповідача у справі.

    Суд вважає, що витрати пов'язані з відшкодування автостанційного збору повинно нести дочірнє підприємство, оскільки договором від 21 січня 2007 року покладення такого обов'язку на ОСОБА_1 не обумовлено.  

    Посилання відповідача про не доведення йому плану виторгу безпідставні. З досліджених в судовому засіданні дорожніх листів вбачається, що план виторгу перед виїздом на маршрут доводився до відома виконавця.

    В силу ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

    Договір укладений сторонами у справі відповідно до ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання відповідачем.

    Суд стягує з відповідача невиконаний план виторгу за договором в розмірі 1812,85 (3048,09 - 1235,24) за винятком автостанційного збору в сумі 1235,24 грн., оскільки він договором від 21.01.2007 року між сторонами у справі не обумовлений.

    Суд стягує з відповідача в користь позивача пропорційно задоволених позовних вимог, що становить 59,5 % (1812,25х100:3048,09), судовий збір 30,35 грн. (51х59,5:100), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 148,75 грн. (250х59,5:100).

     Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209-212 ЦПК України, ст.ст. 526,527,629 ЦК України, суд,

                        вирішив :

    Позов задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_1 в користь Дочірнього підприємства «Камінь-Каширська автоколона» ВАТ АТП 10706» 1812 (одну тисячу вісімсот дванадцять) гривень 85 копійок заборгованості за договором перевезення, 30 (тридцять) гривень 35 коп. судового збору, 148 (сто сорок вісім) гривень 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    В решті позову відмовити за безпідставністю.

    Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та наступної подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів або в порядку, передбаченому ст.295 ч.4 ЦПК України.    

Головуючий : підпис

З оригіналом згідно

Суддя Камінь-Каширського

районного  суду                                       П.П.Борсук