Справа № 2а-1836/09р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2009 року смт Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Дильний Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку, визнання дій неправомірними та про виплату недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом з наступних мотивів. Будучи матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, вона здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» їй щомісячно повинна надаватися допомога в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років як особі, що фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Управлінням праці і соціального захисту населення Іваничівської райдержадміністрації (надалі - УПСЗН) їй призначено з 01.06.2006р. вказану державну допомогу. Однак, щомісячна грошова допомога їй виплачувалась не в повному розмірі. Невиплата допомоги в повному обсязі суперечить рішенню Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, яким визнані неконституційними положення п. 14 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 12 ч. 1, ст. 15 та п. 3 розділу VІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Просить поновити пропущений з поважних причин строк для звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки лише в листопаді 2008 року із засобів масової інформації дізналася про те, що матерям, які здійснюють догляд за дітьми, не в повному обсязі виплачують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Позивач також просить зобов’язати УПСЗН зробити перерахунок розміру та виплатити державну допомогу відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та рішень Конституційного суду № 6-рп/2007 від 9.07.2007р., № 10-рп/2008 від 22.05.2008р., виходячи із встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Позивач в судове засідання не з’явилася, від неї надійшла заява, в якій просить розгляд справи проводити у її відсутність, позовні вимоги підтримує.
Від УПСЗН надійшло заперечення № 1300 від 14.10.2009р., в якому позов не визнано в зв’язку з тим, що відповідно до ст. 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» здійснюється за рахунок коштів відповідно субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабміном України. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України. Згідно ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальнодоступні потреби, розміри і цільове спрямування цих видатків. Як вбачається із ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних призначень. Управління при використанні коштів державного бюджету на виконання соціальних програм як головний розпорядник керується виключно нормами чинного законодавства. Тому допомога позивачу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначена та виплачена вірно.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.
Мною встановлено, що позивач є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1, тобто позивач є особою, на яку поширюється дія статті 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», та яка має право на отримання допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірі встановленому законом. Згідно частини 1 статті 15 вказаного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. У відповідності до Прикінцевих та перехідних положень вищевказаного Закону розмір державної допомоги сім'ям з дітьми, передбаченої статтею 15 цього Закону, визначається Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з поступовим наближенням до прожиткового мінімуму, але при цьому не може бути нижчим за величину, що дорівнює 25 відсоткам зазначеного прожиткового мінімуму, а з 1 січня 2006 року - 50 відсоткам цього прожиткового мінімуму. Дію частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» зупинено пунктом 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007» від 19 грудня 2006 року. Статтею 56 Закону «Про державний бюджет України на 2007» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано неконституційним положення пункту 14 статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27 листопада 2008 року № 26-рп/2008 року по справі № 1-37/2008 (про збалансованість бюджету) Конституційний суд виходить із правових позицій, висловлених ним, зокрема у Рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп 2007 рік та Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. Ці позиції полягають у тому, що закон про Державний бюджет України як правовий акт, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів. Цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини та громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними, мають використовуватись окремі закони.
Відповідно до ст. 150 Конституції України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Статтею 152 Конституції України встановлено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Зважаючи на те, що зупинення дії законів є способом тимчасового припинення їх дії в часі та/або за колом осіб, то втрата чинності нормативно-правовим актом, яким було зупинено дію певного закону, за правовими наслідками є поновленням дії цього закону, а відповідно і поновленням прав та обов'язків осіб, які є учасниками правовідносин, що є предметом регулювання такого закону.
При цьому статтею 74 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
А тому, вимога про перерахунок розміру державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року підставна та підлягає до задоволення.
Вважаю, що відповідач зобов’язаний нарахувати та сплатити позивачу допомогу з розрахунку, встановленого законом на відповідний рік прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно із ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який обчислюється із дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено ст. ст. 100, 102 КАС України, якщо суд визнає причину пропуску строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом, а пропущений з поважних причин процесуальний строк може бути поновлений.
Як зазначає позивач, вона дізналася про порушення своїх прав в 2008 році, тому не звернулася своєчасно до суду з позовом. Вважаю причину пропуску строку звернення до суду поважною і поновлюю даний процесуальний строк.
Таким чином, встановлено факт неправомірних дій щодо призначення і виплати допомоги по догляду за дитиною позивачу, належної згідно Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України про визнання неконституційними положення Закону, що зупиняв дію зазначеною норми.
Виходячи із встановленого, необхідно задовольнити адміністративний позов і визнати дії відповідача – суб’єкта владних повноважень, неправомірними і зобов’язати нарахувати та виплатити позивачеві суми допомоги по догляду за ОСОБА_2 до досягнення ним трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 01 червня 2009 року.
Крім того, з Державного бюджету України на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 3,40 грн.
Керуючись ст.ст. ч.2 ст. 11, 94, 159-163 КАС України ст. ст. 22, 152 Конституції України, Законом України "Про Конституційний Суд України", Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2007» від 19 грудня 2006 року, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-У1, рішеннями Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/ 2007 року, № 10-рп/2008 року від 22 травня 2008 року,
П О С Т А Н О В И В :
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Позов ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації про поновлення пропущеного строку, визнання дій неправомірними та про виплату недоплачених сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за ОСОБА_2 до досягнення ним трирічного віку за період з 09 липня 2007р. по 01 червня 2009р. у розмірі, меншому за встановлений законодавством розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Іваничівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну допомогу по догляду за ОСОБА_2 до досягнення ним трирічного віку, починаючи з 09 липня 2007р. по 01 червня 2009р. відповідно до прожиткового мінімуму встановленого законом для дітей віком до шести років.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Іваничівський районний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуючий /підпис/ Г.М. Дильний
з оригіналом згідно
Суддя Г.М. Дильний