АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі: головуючого: Соколової В.В.,

суддів: Немировської О.В., Чобіток А.О.

при секретарі: Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18.05.2017 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.05.2017 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, заявником подано апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Заявник зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги обставини на які він посилався у своїй заяві про забезпечення позову та не навів мотивів з яких виходив відмовляючи в задоволення заяви про забезпечення позову. Вищезазначені обставини свідчать, що суд першої інстанції не дослідив в повній мірі обставини справи стосовно поданої заяви про забезпечення позову та безпідставно не прийняв до уваги докази надані заявником, зокрема відео, які є підставою для забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримавдоводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги.

Інші особи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому, враховуючи положення ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Справа № 759/16282/16-ц

№ апеляційного провадження:№ 22-ц/796/7469/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Ул'яновська О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Соколова В.В.

Судом встановлено, що в провадженні Святошинського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Орган опіки та піклування Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини.

17.05.2017 позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчиняти дії щодо перешкоджання ОСОБА_1 у спілкуванні з його малолітньою донькою ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначав, що ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 систематично вчиняють дії щодо перешкоджання ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною, та посилаються на відсутність рішення суду що надавало б доступ батькові до дитини. Вказане підтверджується відеозаписом, доданим до позовної заяви в якості доказу. Спілкування з дитиною є необхідним для встановлення психологічного зв'язку між батьком і дитиною, який враховується при визначені місця проживання.

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не зазначено яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись колегія суддів не вважає за можливе.

Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими вимогами.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Згідно роз'яснень викладених у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦПК України, ухвала суду, що постановляється як окремий документ, складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

часу і місця її постановлення;

прізвища та ініціалів судді (суддів - при колегіальному розгляді);

прізвища та ініціалів секретаря судового засідання;

імен (найменувань) сторін та інших осіб, які брали участь у справі;

предмета позовних вимог;

2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою;

3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновку суду;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Таким чином у порушення вказаних вимог суддею в оскаржуваній ухвалі не наведено мотивів, з яких суддя виходив відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, як і не наведено жодного обґрунтування. Позивачем наведені доводи за яких він вважає за необхідне застосувати заходи забезпечення позову у справі, зокрема, вказує на необхідність встановлення психологічного зв'язку між батьком і дитиною, який враховується при визначенні місця проживання дитини. Проте цим доводам судом першої інстанції не надана відповідна оцінка, що унеможливлює її здійснення апеляційним судом.

Судом також не здійснений аналіз співмірності запропонованих позивачем заходів забезпечення позову з предметом спору. А також щодо кола осіб відносно яких позивач просить вжити заходи забезпечення позову.

А отже слід погодитись з доводами апеляційної скарги про неповне дослідження судом першої інстанції обставин, які мають значення для вирішення питання про забезпечення позову.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала судді постановлена з порушенням норм процесуального права, а висновок суду про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову є передчасним.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постановленої ухвали та передачі питання на новий розгляд до суду першої станції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312- 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 18.05.2017 - скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: