Справа № 22-1231\06                                Головуючий у 1 інстанції Мальцева Є. Є

Категорія 5                                           Доповідач Кучерява В. Ф.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2006 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:

Головуючого Баркової Л. Л.

Суддів Кучерявої В. Ф. Трушкова М. М.

При секретарі Сінгур Н. В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання та затвердження часток в праві спільної власності та визнання порядку користування квартирою за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 2 листопада 2006 року

ВСТАНОВИЛА:

З таким позовом позивачка звернулась до суду, посилаючись на те, що з відповідачем вона знаходилась в зареєстрованому шлюбі, від шлюбу мають сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час шлюбу в 2001 році вони придбали квартиру АДРЕСА_1, яка складається з двох ізольованих кімнат, розміром 17,1 кв. м. та 10,3 кв. м. Просила визнати за нею та відповідачем право власності на квартиру у рівних частках та встановити порядок користування квартирою, закріпивши за нею з дитиною кімнату розміром 17,1 кв. м.

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 2 листопада 2006 року визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кожним право спільної часткової власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1

В задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визначення порядку користування жилим приміщенням в квартирі в квартирі АДРЕСА_1 відмовлено.

З рішенням суду не згодна позивачка, яка просить рішення суду в частині відмови в задоволенні її позову про встановлення порядку користування спірною квартирою скасувати, задовольнити її позовні вимоги, встановити порядок користування квартирою, виділивши в користування їй та сину кімнату розміром 17,1 кв. м.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення апелянта та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності із ч. З ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами   апеляційної   скарги,   якщо   під   час   розгляду   справи   буде   встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

У відповідності із ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення правовідносин, нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі.

Згідно ст.227 ЦК України в редакції 1963 року договір купівлі продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Відповідно до ст.657 ЦК України в редакції 2003 року договір купівлі-продажу житлового будинку ( квартири) укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Із довідки БТІ м. Маріуполя вбачається, що квартира АДРЕСА_1 придбана ОСОБА_2 по договору купівлі- продажу НОМЕР_1 від 06.10.2001 року, укладеному на Маріупольській універсальній товарній біржі ім. П. Ф.Дейнеги.

Як пояснила позивачка апеляційному суду, ні вона, ні її чоловік не звертались до суду, щоб визнати цю угоду дійсною. Попереднім власникам квартира належала також на підставі біржового контракту.

При таких обставинах, коли сторони не мають правовстановлюючих документів на квартиру, суд не вправі був вирішувати питання про визнання права спільної часткової власності на квартиру та вирішувати питання про визнання порядку користування квартирою між співвласниками квартири.

Тому рішення суду підлягає скасуванню, а в задоволенні позовів позивачки слід відмовити.

Керуючись ст. 303, 307,309 ЦПК України колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 2 листопада 2006 року скасувати, в задоволенні позовів ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності подружжя в рівних частках на квартиру АДРЕСА_1 та визнання порядку користування цією квартирою відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного суду України.