СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
03 серпня 2006 року | Справа № 20-7/108-223-пр |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Маслової З.Д.,
суддів Лисенко В.А.,
Заплави Л.М.,
секретар судового засідання Лазарева К.С.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився
відповідача: Сирський Сергій Валентинович, довіреність № 03-15/2188 від 25.07.2006
представник Прокуратури міста Севастополя Шульга А.М., посвідчення № 438 від 20.02.2006,
розглянувши апеляційну скаргу Прокурора міста Севастополя на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Ілюхіна Г.П.) від 22.06.2006 у справі № 20-7/108-223-пр
за позовом Прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко,1, місто Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, 12/2, місто Київ 8,01008)
до Севастопольської міської ради (вул. Леніна, 3, місто Севастополь,99011)
про визнання рішення № 11 від 26.04.2006 "Про заходи з реалізації положень Європейської хартії регіональних мов або мов національних меншин стосовно російської мови на території м. Севастополя" незаконним, таким, що не відповідає чинному законодавству України, його скасування
ВСТАНОВИВ:
Прокурор міста Севастополя звернувся в господарський суд з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України до Севастопольської міської ради про визнання рішення № 11 від 26.04.2006 "Про заходи з реалізації положень Європейської хартії регіональних мов або мов національних меншин стосовно російської мови на території м. Севастополя" незаконним, таким, що не відповідає чинному законодавству України, його скасуванню.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 22.06.2006 у справі №20-7/108-233пр адміністративний позов повернено на підставі пункту 6 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, так як справа підсудна місцевому загальному суду.
Прокурор міста Севастополя звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд прийшов до безпідставного висновку шляхом невірного тлумачення положень статті 12 Господарського процесуального кодексу України та пункту б розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Суб'єктний склад учасників даного спору відповідає вимогам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, тому дана справа підлягає розгляду господарським судом.
Представник прокуратури в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, представник відповідача в судовому засідання просив ухвалу суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Представник Кабінету Міністрів України в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання апеляційної скарги був сповіщений належним чином.
При апеляційному розгляді справи в порядку статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України Севастопольський апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга Прокурора міста Севастополя не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що І сесія V скликання Севастопольської міської ради рішенням №11 від 26.04.2006 „Про заходи з реалізації положень Європейської хартії регіональних мов або мов національних меншин стосовно російської мови на території м. Севастополя” визнала, що російська мова на території міста є регіональною, потребує охорони і розвитку у способи, які не зашкоджують державній українській мові. Крім того рішенням було визначено, що в державних установах, органах регіонального (місцевого) самоврядування російська мова функціонує на рівні і в обсягах, які забезпечують потреби населення міста (аркуш справи 11).
Прокурор, посилаючись на положення статті 19 Конституції України, де вказано, що органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, які передбачені Конституцією України та законами Україну і вимогами статті 10 Конституції України, яка передбачає, що державною мовою в Україні є українська мова, звернувся з позовною заявою в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України про визнання рішення І сесії Севастопольської міської ради 5 скликання від 26.04.2006 №11 протиправним та скасування його до господарського суду міста Севастополя.
Господарський суд міста Севастополя, посилаючись на непідвідомчість даного спору господарським судам України, повернув позовну заяву на підставі пунктів 2,4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку з наступних підстав.
Питання мовної політики в Україні регулюється Законом України "Про мови" , тому правовідносини, що виникають між підприємствами, організаціями та установами в частині мовної політики, не можуть бути віднесені до категорії господарських правовідносин. Тому за характером правовідносин даний спір (оспорюваний акт органів місцевого самоврядування) не може бути віднесений до підвідомчості господарських судів України.
Відповідно до статей 2, 4 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення такого спору, оскільки він є публічно-правовим, відноситься до компетенції місцевих адміністративних загальних судів.
Відповідно до частини 5 і пункту б розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративною судочинства України, а підвідомчі господарським судам справа відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України
Оскільки, як вказувалось вище, даний спір виник не з господарських правовідносин, тому суд першої інстанції обґрунтовано повернув позивачу позовну заяву, оскільки в даному випадку має місце порушення підсудності спору, який підлягає розгляду в місцевому загальному судді.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвала місцевого господарського суду прийнята без порушень і при правильному застосуванні норм процесуального права, викладені в ухвалі суду висновки відповідають обставинам справи, інших підстав для скасування (зміни) ухвали місцевого господарського суду також немає.
Керуючись статтями 24, 195, 198 (частина 1 пункт 1), 200, 205 (частина 1 пункт 1), 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Прокурора міста Севастополя залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 22.06.2006 у адміністративній справі № 20-7/108-223-пр залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в місячний термін.
Головуючий суддя З.Д. Маслова
Судді В.А. Лисенко
Л.М. Заплава