Справа № 22-1219\2006 рік                                           Головуючий у 1 інстанції Барков В.М.

Категорія 29                                                                            Суддя-доповідач Кочегарова Л.М.

УХВАЛА

Іменем України

21  грудня    2006 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого   Ігнатолі Т.Г.

суддів Власенко Л.І., Кочегарової Л.М.

при секретарі Лепеха А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ будинку та визнання права власності на частину земельної ділянки за апеляційною скаргою відповідачки на ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя від 7 листопада 2006 року,

встановила:

Ухвалою Приморського районного суду міста Маріуполя від 7 листопада 2006 року визнана мирова угода укладена між сторонами, за умовами якої

-ОСОБА_3 зобов'язана сплатити ОСОБА_2 вартість належної йому 1\4 частки будинку АДРЕСА_1 в сумі 34 027 грн. шляхом сплати до 1 січня 2007 року 10 000 грн. з наступною виплатою 510 грн. щомісячно.

-ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2 згодна прийняти від ОСОБА_3 вартість належних ОСОБА_2 1\4 частини зазначеного будинку в сумі 34 027 грн. шляхом сплати до 1 січня 2007 року 10 000 грн. з наступною виплатою по 510 грн. щомісячно та визнає за ОСОБА_3 право власності на будинок в цілому. Від інших позовних вимог -ОСОБА_1 відмовляється.

За ОСОБА_3 визнано право власності на будинок АДРЕСА_1. Провадження по справі закрито.

В апеляційній скарзі відповідачка просить ухвалу скасувати і справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідачки, яка доводи скарги підтримала, заперечення представника позивача ОСОБА_1, яка просила відмовити у задоволенні скарги, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Визнаючи мирову угоду, суд першої інстанції виходив з того, що мирова угода не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси сторін по справі.

З висновками суду не можна не погодитися.

Відповідно до ст.175 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.

Відповідно до вимог ч.2 ст.11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету позову на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, використовуючи надане законом право, сторони у даній справі скористалися передбаченою чинним законодавством можливістю вирішити спір шляхом укладення мирової угоди, за умовами якої відповідачка протягом визначеного періоду часу зобов"язана вчинити певні дії, а саме виплатити ОСОБА_2 вартість його частки спірного будинку.

Реалізація ОСОБА_3 передбаченого законом права самостійно

розпоряджатися своїми правами в судовому процесі з огляду на дію в цивільному

процесуальному законодавстві принципу диспозитивності, виражена в письмовій заяві

відповідачки на адресу суду.                                                        

В порядку ст.175,206 ЦПК України сторонам роз"яснені наслідки рішення суду про визнання мирової угоди та наслідки закритті провадження по справі.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, з урахуванням зазначеного, не належать до тих підстав з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

апеляційну скаргу  ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Приморського районного суду міста Маріуполя від 7 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.