ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
“5” листопада 2009 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого, судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю :
прокурора ОСОБА_3
представника позивача ОСОБА_4
позивачки ОСОБА_5
відповідачів ОСОБА_6
ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_6 і ОСОБА_7, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ремонтно-експлуатаційна організація № 3», за участю Прокурора м. Ялта, який здійснює представництво інтересів ОСОБА_5, - про відшкодування майнової та моральної шкоди ,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_5 звернулась до Ялтинського міського суду АРК із зазначеним позовом в порядку процесуальних вимог цивільного судочинства і просить суд:
- Стягнути з ОСОБА_6 і ОСОБА_7 солідарно на її користь у відшкодування майнової шкоди 30700 гривень, у відшкодування моральної шкоди – 30700 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1, де мешкає позивачка, було пошкоджено належне їй майно, відповідно завдано майнову і моральну шкоду.
У судовому засіданні позивачка, її представник, прокурор, який вступив у процес на захист її інтересів, позовні вимоги підтримали із зазначених підстав.
Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на те, що матеріали справи не містять доказів залиття квартири АДРЕСА_2 внаслідок їх неправомірних і винних дій.
Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не з’явились, про дату,ч а ста місце судового розгляду були повідомлені.
Сторони не заявили у суді, що факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, тому не вирішувалося питання про їх допит як свідків згідно зі ст. 184 ЦПК України.
Заслухавши пояснення сторін, представника позивачки і третьої особи, з’ясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 2 березня 2009 року і ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК від 1 липня 2009 року встановлено, що власницею квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_9, власницею квартири № 3 зазначеного будинку є ОСОБА_6 Квартира № 4 була залита водою з вини власника квартири № 3 ОСОБА_6 21 січня 2008 року і 11 серпня 2008 року.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах від 26 серпня 2009 року, якою скасоване попереднє судове рішення, визначено, що на підтвердження факту залиття з вини відповідачів квартири АДРЕСА_3 надані акти КП РЕО № 3. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, якими зазначені обставини спростовуються, а висновки суду щодо обов’язку позивачки заявляти клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для з’ясування причин залиття квартири є помилковим, враховуючи зміст ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України.
Хоча акти КП РЕО № 3 від 21 січня 2008 року та від 11 серпня 2008 року містять лише дані про проникнення води у квартиру № 4, решта відомостей викладена зі слів та з припущеннями, проте, зважаючи на викладені висновки суду апеляційної інстанції, у цій справі саме на відповідачів покладений тягар доказування обставин причин залиття квартири № 4 у будинку № 29, але відповідних клопотань про призначення експертизи відповідачки не заявили.
Також ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах від 26 серпня 2009 року визначено, що у квартирі АДРЕСА_1 зберігається майно, що належить ОСОБА_5, і яке було пошкоджено внаслідок залиття.
ОСОБА_5 та її представник не надали суду письмових доказів на підтвердження належності їй такий речей, їх вартості, та вартості відновлення, взагалі їх існування, клопотання про призначення товарознавчої експертизи позивачка та її представник не заявили, але суд вважає достатнім встановлення обставин судом апеляційної інстанції.
Отже, зважаючи на приписи ст. 1167 ЦК України, якою встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, враховуючи, що майно ОСОБА_5 було пошкоджено, суд дійшов висновку про заподіяння їй моральних страждань внаслідок неправомірних дій відповідачки ОСОБА_6
Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає у відповідністю з ч. 3 ст. 23 ЦК України, з урахуванням характеру правопорушення, глибини душевних страждань, вимог розумності і справедливості.
Щодо решти позовних вимог, то такі задоволенню не підлягають, враховуючи, що ОСОБА_5 не є власницею квартири АДРЕСА_3, займає квартиру без правових підстав, що у судовому засіданні підтвердив представник власника квартири ОСОБА_9 При цьому ОСОБА_5 не надала доказів того, що квартира була пошкоджена внаслідок неправомірних дій відповідачів, клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для з’ясування причин проникнення води, а також товарознавчої експертизи для з’ясування вартості пошкоджених речей та їх переліку не заявила. Суд не встановив, у чому саме полягали неправомірні дії ОСОБА_6, що потягли пошкодження квартири № 4 і майна, належно позивачці, його вартість тощо.
Оскільки ОСОБА_7 не є власницею квартири № 3, не має її утримувати, то суд відмовляє у задоволенні позову до неї у повному обсязі.
Таким чином, розглянувши цивільну справу в присутності сторін, представника позивачки і третьої особи, повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 10, 11, 14, 15, 60, 61, 158 ч. 1, 179, 209, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 до ОСОБА_7 ОСОБА_7 – відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_6, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ремонтно-експлуатаційна організація № 3», за участю Прокурора м. Ялта, який здійснює представництво інтересів ОСОБА_5, - про відшкодування майнової та моральної шкоди – задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди одну тисячу гривень.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 – відмовити.
У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі тридцять гривень.
Судовий збір відноситься на рахунок держави.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд шляхом подачі в десятиденний строк з наступного дня після його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку ст. 295 ч. 4 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, що передбачені ст. ст. 223, 294 ЦПК України.
СУДДЯ -