Справа № 22-1189\06 Головуючий у 1 інстанції Барков В. М.
Категорія 26 Доповідач Кучерява В. Ф.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2006 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:
Головуючого Ігнатоля Т. Г.
Суддів Кучерявої В. Ф. Трушкова М. М.
При секретарі Лепеха А. С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 27 жовтня 2006 року
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 27 жовтня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним заповіту відмовлено.
З рішенням суду не згодна ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд до іншого суду, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши суддю- доповідача, пояснення апелянта, яка просила задовольнити її апеляційну скаргу, заперечення відповідачів та їх представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
У відповідності із ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
У відповідності із ст. 534 ЦК України ( в ред. 1963 року) кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його одній або кільком особам.
Судом встановлено, що 25 вересня 2003 року ОСОБА_5 склав нотаріально посвідчений заповіт, згідно якого все належне йому майно він заповів ОСОБА_2 і ІНФОРМАЦІЯ_1 року він помер
Посилання в апеляційній скарзі на ту обставину, що суд не перевірив чи розумів ОСОБА_5 значення своїх дій і чи міг він керувати ними при складенні заповіту неспроможні і спростовуються наданими суду доказами
Судом першої інстанції було досліджено історію хвороби ОСОБА_5, з якої вбачається, що він поступив до лікарні з гострою кишковою кровотечею і о 9 годині 23 вересня 2003 року був прооперований. Після операції з метою знеболення одержав наркотичний препарат і був переведений у палату інтенсивної терапії. Більше наркотичних препаратів не отримував. Перебував у свідомості, був адекватним, контактував з медичним персоналом, скаржився на стан здоров'я .
Ці обставини підтвердив у судовому засіданні лікар реанімаційного відділення свідок ОСОБА_6, який пояснив, що саме за проханням ОСОБА_5. до нього було запрошено нотаріуса.
Згідно висновку посмертної судово-психіатрічної експертизи № 166а\297а від 10-27 травня 2005 року ОСОБА_5 під час підписання заповіту 25.09.2003 року за своїм психічним станом міг розуміти значення своїх дій та керувати ними.( а.с. 94-111)
Експертизу проведено в Донецькому обласному центрі судово-психіатрічної експертизи експертами вищої категорії і підстав сумніватись в правильності експертизи не вбачається
Із оскаржуваного заповіту видно, він посвідчений 25 вересня 2003 року державним нотаріусом Першої Маріупольської державної нотаріальної контори в палаті інтенсивної терапії лікарні № 2 і підписано особисто ОСОБА_5, при цьому нотаріус встановив особу та перевірив його дієздатність.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини і прийшов до обгрунтованного висновку про відмову в задоволенні позову позивачки
Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.303, 307,308 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 27 жовтня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення . Може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.