Справа № 22-1140\0б Головуючий у 1 інстанції Мальцева Є. Є
Категорія 43 Доповідач Кучерява В. Ф.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2006 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:
Головуючого Баркової Л. Л.
Суддів Кучерявої В. Ф.Трушкова М. М.
При секретарі Горбань К. С. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Державної виконавчої служби Київського району м. Донецька за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 18 жовтня 2006 року
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 18 жовтня 2006 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання незаконними вимог ДВС Київського району м. Донецька про виконання ним певних дій, скасування постанови ДВС Київського району м. Донецька від 28.08.2006 року як незаконної, зобов'язання ТОВ «Дейта- експрес» виконати установку телефону згідно рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 01.04.2002 року - відмовлено.
З ухвалою суду не згодний ОСОБА_1, який просить ухвалу суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю- доповідача, пояснення апелянта, який просив задовольнити апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_1, суд посилався на те, що згідно ухвали Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 6 .03.2006 року рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 01.04.2002 року підлягає виконанню у порядку, передбаченому Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ № 720 від 09.08.2005 року. Стягувач був повідомлений про необхідність виконати свої обов'язки згідно цієї ухвали, які він не виконав. Тому дії державного виконавця є обґрунтовані, а постанова такою, що відповідає вимогам закону.
З таким висновком суду неможна погодитись.
У відповідності із п. 4). Ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилось або було проведено частково, повертається стягувачеві у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом,
незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
Із постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.08.2006 року вбачається, що ОСОБА_1 у строк до 30.06.2006 року по виконанню рішення суду, необхідно було виконати певні дії відповідно з Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ № 720 від 09.08.2005 року, які покладено на споживача. 21.07.2006 року сторонам повторно було направлено вимога про виконання рішення суду, але будь-яка відповідь про виконання стягувачем певних дій, покладених на нього Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, не надійшли, що свідчить про те, що стягувач на вимоги державного виконавця не реагує та перешкоджає виконанню рішення суду, тому виконавчий лист повернуто стягувачу.
Колегія суддів вважає, що постанова про повернення виконавчого листа стягувачеві підлягає скасуванню, оскільки виконавчий лист повернуто безпідставно.
Із копії листів, які є в матеріалах справи, адресованих ТОВ «Телефонна компанія «Дейта-експрес» та ОСОБА_1 від 14.06.2005 року та від 21.07.2005 року, та від 25.07.2006 року, адресованого ОСОБА_1 Державною виконавчою службою вбачається, що для виконання рішення суду ОСОБА_1 повинен виконати певні дії.
Всупереч вимогам ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», із вказаних листів та постанови не вбачається, які певні дії повинен виконати стягувач, чим перешкоджав стягувач державному виконавцю у проведенні виконавчих дій та яких виконавчих дій, в справі відсутній акт про неможливість виконання рішення суду з вини стягувача та відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 попереджався державним виконавцем про повернення виконавчого листа.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що скарга ОСОБА_1 про визнання дій державної виконавчої служби неправомірними та скасування постанови державної виконавчої служби про повернення йому виконавчого листа підлягають задоволенню.
У відповідності із ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 1.04.2002 року зобов'язано ТОВ «Телефонна компанія «Дейта експрес» встановити за місцем проживання ОСОБА_1 телефон. Рішення суду набрало законної чинності і підлягає виконанню.
ОСОБА_1 просить зобов'язати відповідача виконати установку телефону відповідно до цього рішення, тобто просить зобов'язати виконати рішення суду.
Оскільки суд не може зобов'язувати своїм рішенням виконувати інше рішення суду, провадження в цій частині справи підлягає закриттю.
Керуючись ст. 303, 307, 312 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 18 жовтня 2006 року скасувати
Задовольнити скаргу ОСОБА_1 в частині визнання дій Державної виконавчої служби у Київському районі м. Донецька незаконними та скасування постанови Державної виконавчої служби у Київському районі м. Донецька від 28.08.2006 року.
Визнати дії ДВС у Київському районі м. Донецька неправомірними. Постанову ДВС у Київському районі м. Донецька від 28.08.2006 року скасувати.
В частині зобов'язання ТОВ «Дейта- експрес» виконати установку телефону згідно рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 01.04.2002 року провадження закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Може бути оскаржена
безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання
законної сили.