Справа №515/609/17

Провадження №2/515/1041/17

Татарбунарський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2017 р. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сивоконь Т.І.,

за участю секретаря Комерзан Л.І.,

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2017 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з неї заборгованість за кредитним договором на загальну суму 16 423,47 грн. В обґрунтування позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» зазначило, що 25.03.2014 року між банком та відповідачкою укладено кредитний договір у формі договору приєднання, за яким ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. За умовами договору відповідачка взяла на себе зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також щодо оплати комісії. У порушення умов договору приєднання ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконала, що призвело до виникнення заборгованості станом на 09.04.2017 року у розмірі 16 423,47 грн. Посилаючись на те, що відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов'язань, позивач вважав, що є підстави для стягнення з ОСОБА_2 заборгованості у зазначеному розмірі.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу без участі представника банку та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

В судове засідання відповідачка двічі не з'явилася, належним чином сповіщена про дату, час та місце розгляду справи, в порядку ч.5 ст.74 ЦПК України. Суд, у зв’язку з повторною неявкою відповідачки та неповідомленням про причини неявки в судове засідання, зі згоди позивача ухвалює заочне рішення у справі в порядку, визначеному главою 8 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні письмові докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 25.03.2014 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір приєднання, за умовами якого позивач надав відповідачці кредит у розмірі 500 грн. установленого ліміту на платіжну картку зі сплатою 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії кредитної картки. Погашення заборгованості здійснюється щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості, але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості. Договір складається із заяви ОСОБА_2 про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою та тарифів банку (а.с.5-30).

Відповідно до п.1.1.7.12 умов та правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонгується на той самий строк.

Згідно з п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг ОСОБА_2 зобов'язалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.1.1.5.7 зазначених правил встановлено, що володілець карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафта.

Сторони також дійшли згоди, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. та 5% від суми позову (п.2.1.1.7.6 умов та правил).

Правила користування платіжною карткою викладені у розділі 2 умов та правил надання банківських послуг та є їх невід'ємною частиною.

Відповідно до п.2.1.1.12.11 цих правил банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленій банком частці у разі невиконання боржником своїх боргових зобов'язань та інших обов'язків за договором.

З наданого ПАТ КБ «Приватбанк» розрахунку вбачається, що ОСОБА_2 припинила виконання грошових зобов'язань, допустивши станом на 09.04.2017 року виникнення заборгованості за кредитом у розмірі 499,41 грн., за процентами – 11 565,80 грн., за пенею та комісією – 3 100 грн. та штрафів у розмірі 1 258,26 грн. (а.с.4).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами з зобов'язальних правовідносин, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст.16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких відноситься примусове виконання обов’язку в натурі (п.5 ч.2 ст.16 ЦК).

Визначення поняття зобов’язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України. Так, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з нормами ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у визначений у зобов’язанні строк.

Договором, відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч.1 ст.634 ЦК).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). При цьому у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК ).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначені у ст.1050 ЦК України. Зокрема, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинками (розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_2 допустила виникнення заборгованості, та, відповідно, порушила договірні зобов’язання, у банка виникло право вимагати повернення наданих кредитних коштів та сплати процентів із застосуванням передбачених договором штрафних санкцій. Відтак, суд вважає, що позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що при подачі позову, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1 600 грн. (а.с.1).

За таких обставин, сплачений ПАТ КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1 600 грн., згідно вимог ч.1 ст.88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь банка.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.3,10,11,14, 57-60, 64, 88, 158, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, вул.Набережна Перемоги, 50, м.Дніпро, 49094) заборгованість за кредитним договором від 25 березня 2014 року у загальному розмірі 16 423,47 грн., що складає: заборгованість за кредитом у розмірі 499,41 грн., за процентами – 11 565,80 грн., за пенею та комісією – 3 100 грн. та штрафів у розмірі 1 258,26 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) гривень.

Рішення є заочним та може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання ним копії цього рішення. Форма та зміст заяви про перегляд заочного рішення повинні відповідати ст.229 Цивільного процесуального кодексу України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно з загальним порядком рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Сивоконь