Справа № 22- 1094\0б Головуючий у 1 інстанції Лузан В. В.
Категорія 34 Доповідач Кучерява В. Ф.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2006 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:
Головуючого Баркової Л. Л.
Суддів Кучерявої В. Ф.Трушкова М. М.
При секретарі Тишкевич О. С. Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності на частину будинку за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 27 вересня 2006 року
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулась до суду з таким позовом, посилаючись на те, що з 1973 року знаходилась у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Спочатку вони проживали в її однокімнатній квартирі АДРЕСА_1 разом із її неповнолітнім сином. У 1975 році ОСОБА_3 отримав ділянку для будівництва будинку і вони за спільні кошти та спільною працею збудували будинок АДРЕСА_2, який у квітні 1982 року було прийнято до експлуатації та зареєстрований на ім'я ОСОБА_3. На протязі більше ніж ЗО років вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, розвивали присадибне господарство, вирощували квіти і реалізували їх.
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді жилого будинку АДРЕСА_2. Вона вважає, що має право на 1/2 частину будинку, оскільки він збудований на спільні кошти та за рахунок спільної праці її та померлого. Відповідач, син померлого, який прийняв спадщину після смерті батька, не визнає її право на частину будинку. Тому просила встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_3. та визнати за нею право власності на 1\2 частину спірного будинку.
Рішенням Приморського районного суду м. Маріуполя від 27 вересня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.
Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з вересня 1973 року без шлюбу.
Визнано за ОСОБА_1 право приватної власності на 1\2 частину будинку АДРЕСА_2.
Заходи щодо забезпечення позову, які встановлені ухвалою суду від 29 серпня 2006 року скасовано після набрання рішенням законної сили.
З рішенням суду не згодний ОСОБА_2, посилаючись на те, що суд порушив норми матеріального права, не врахував, що будинок збудовано до набрання чинності Закону України «Про власність» та Сімейного Кодексу України, тому вирішуючи питання про визнання права власності на будинок, збудований у 1982 році, суд повинен був керуватись законами, які діяли на той час. Просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, відмовити позивачці в задоволенні її позовів.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта , заперечення позивачки та її представника , дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У відповідності із свідоцтвом на забудівлю садиби згідно рішення виконкому Першотравневої районної Ради депутатів трудящих від 14 травня 1975 року НОМЕР_1 ОСОБА_3 виділено ділянку під забудівлю, строк початку травень 1975- травень 1977 року
Згідно свідоцтва НОМЕР_2 про право власності на будівлю від 7 червня 1982 року, ціла будівля по АДРЕСА_2 належала ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1.
В позовній заяві позивачка посилається на те, що з 1973 року і по день смерті ОСОБА_3 вона проживала з ним однією сім'єю, вела з ним спільне господарство, за спільні гроші та спільною працею вони збудували спірний будинок, який здали в експлуатацію в 1982 році. Тому просила визнати за нею право власності на 1\2 частину будинку
Відповідно до ст. 112 ЦК України в редакції 1963 року, на яку суд посилався у
своєму рішенні, майно може належати на праві спільної власності двом або кільком
громадянам.
Із свідоцтв про розірвання шлюбу вбачається, що 19 вересня 1973 року ОСОБА_3 розірвав шлюб з ОСОБА_4, матір'ю відповідача, а позивачка розірвала шлюб із ОСОБА_5 24 березня 1977 року ( а.с. 99). З рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 14 жовтня 1969 року про стягнення аліментів з ОСОБА_5 вбачається, що сторони разом не проживають. Із довідки житлово-будівельного кооперативу «Прибой» вбачається, що позивачка та ОСОБА_3 з вересня 1973 року по листопад 1976 року проживали за адресою АДРЕСА_1( а.с.41) Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили, що в цей час позивачка та ОСОБА_3 проживали по АДРЕСА_1 , де проживають і вони, почали будівництво будинку за спільні кошти, вирощували на продаж квіти. Свідок ОСОБА_6 була на ділянці, коли вони залили фундамент. ( а.с. 51-52) . Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - сусіди позивачки, що мешкають по вул. Ласкова, підтвердили, що позивачка та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю , за спільні кошти та спільною працею будували будинок, займались вирощуванням овочів та квітів для реалізації ( а.с. 48-50) Із довідки «Товариства квітководів - любителів» вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 1976 року для реалізації вирощували квіти на своїй присадибній ділянці. ( а.с. 42) Згідно довідок комітету самоорганізації населення «Селище моряків» позивачка спільно із ОСОБА_3. з 1976 року проживала по АДРЕСА_2 ( а.с. 55-56)
Свідок ОСОБА_12 пояснив, що знає ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з того часу як вони спільно почали проживати приблизно в 1972-1973 році. Вони будували для себе будинок, який в той час був на околиці міста, весь час вони проживали однією сім'єю
до смерті ОСОБА_3. Він знає ОСОБА_1 як дружину ОСОБА_3
відповідач, коли приїжджав до батька, називав позивачку мамою.
Свідок ОСОБА_13 підтвердила, що приблизно з 1973 року позивачка і ОСОБА_3
закладали свої речі у ломбарді, де вона працювала, вони позичали у неї гроші.
Свідок ОСОБА_14 підтвердив, що ОСОБА_3 та позивачка будували будинок для
своєї сім'ї, де і проживали весь час з моменту зведення будівлі.
Згідно довідок про заробіток позивачки та померлого, в позивачки за період будівництва будинку з червня 1975 року по червень 1982 року був доход у розмірі 10229 грн, в ОСОБА_3 за цей період був доход у розмірі 10295 грн. ( а.с. 95-98 ) При цьому позивачка отримувала аліменти на утримання сина, ОСОБА_3 платив аліменти на утримання сина. Спільно працювали на присадибній ділянці і мали прибуток від продажу овочів та квітів
Позивачка пояснює , що вона і ОСОБА_3 мали намір зареєструвати шлюб, раніше шлюб не реєстрували, оскільки вона мала однокімнатну кооперативну квартиру, яку хотіла зберегти для свого сина, а по радянським законам заборонялось мати в одній сім'ї квартиру та будинок.
Із наданих вище доказів вбачається, що в період будівництва спірного будинку з 1975 року по 1982 рік позивачка та ОСОБА_3 проживали однією сім'єю , вели спільне господарство та мали однакові доходи , які вкладали в будівництво будинку.
Те, що позивачка почала будівництво будинку разом з ОСОБА_3, поселилась в ще недобудований будинок, в якому вона проживала більше 30 років разом із ОСОБА_3 до його смерті в 2006 році, і де живе і після смерті ОСОБА_3, свідчить про те, що вони будували будинок для своєї сім'ї і між ними була домовленість про створення спільної власності.
Тому колегія суддів вважає, що позивачка має право на 1\2 частину спірного будинку і суд обгрунтованно визнав за нею право власності на 1\2 частину спірного будинку.
У відповідності із ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції, правильно встановивши обставини справи, посилаючись в рішенні на ст. 112 ЦПК України в редакції 1963 року, помилково послався ще й на ст. 74 СК України та 364 ЦК України в редакції 2003 року, які не діяли на час виникнення правовідносин, але ця помилка не призвела до неправильності рішення суду і не дає підстав для скасування рішення суду.
Визнаючи право власності за ОСОБА_1 на 1\2 частину будинку, суд не визнав таке право на іншу частину будинку за померлим . Тому колегія суддів вважає необхідним доповнити рішення суду, визнавши право власності на іншу частину будинку за померлим.
В позовній заяві позивачка не ставила питання про визнання факту знаходження у фактичних шлюбних відносинах, які виникли до 8 червня 1944 року, а ставила питання про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю .Встановлення такого факту відповідає встановленим судом обставинам справи та не суперечить нормам
матеріального та процесуального права. Тому підстав для скасування рішення суду в цій
частині не вбачається.
Керуючись ст. 303,307,309 ЦПК України
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково
Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 27 вересня 2006 року доповнити:
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину будинку АДРЕСА_2
В решті частини рішення суду залишити без зміни. Рішення набирає законної сили з дня проголошення. Може бути оскаржене протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.