ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2017 року Справа № 904/2025/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Широбокової Л.П., Березкіної О.В.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, представник, довіреність №5303-К-О від 15.03.2017 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2017 року у справі №904/2025/17

за позовом: ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, м. Миколаїв

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпро

про стягнення 4 206 грн. 50 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (надалі - УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (надалі - ПАТ КБ "Приватбанк") на свою користь 4 206 грн. 50 коп. безпідставно отриманих грошових коштів.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2017 року у справі №904/2025/17 (судця Васильєв О.Ю.) у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апелянт на виклик суду не з'явився, звернувся з клопотанням про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Між УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва (Фонд) та ПАТ КБ "Привагбанк" (Банк) укладений договір №05/01/10-15 від 05.01.2010 року, відповідно до умов якого Банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596 (з наступними змінами).

Відповідно до параграфу 4 ст.8 договору суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця наступного за місяцем його смерті, банк повертає відповідно органам Фонду за їх письмовим розпорядженням, не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача за умови наявності цих сум на поточному рахунку пенсіонера.

Позивач вказує, що згідно з отриманим ним свідоцтвом про смерть ОСОБА_3 запису актів цивільного стану демографічної служби міста Венеція від 12.03.2015 року йому стало відомо про факт смерті пенсіонера - гр.ОСОБА_4, яка отримувала пенсію у Банку.

Вищезазначеній особі УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва було нарахована та перерахована на банківський рахунок пенсія за період з 01.04.2015 року по 31.08.2015 року у загальному розмірі 5 245 грн.

Листом від 26.08.2015 року за вих.№9633 УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва звернулось до ПАТ КБ “Приватбанк" з проханням повернути грошові кошти, зараховані на рахунок померлого пенсіонера ОСОБА_5 за період з 01.04.2015 року по 31.08.2015 року у розмірі 5 245 грн.

Згідно відповіді ПАТ КБ "Приватбанк" №20.1.0.0.0/7-20150827/3060 від 28.08.2015 року грошові кошти, перераховані позивачем на рахунок гр.ОСОБА_4, повернуті в межах наявного залишку - в сумі 1 038 грн. 50 коп.

Позивач вважає, що ПАТ КБ "Приватбанк" в порушення умов договору грошові кошти на рахунок УПФУ перерахував не в повному обсязі. Вказує, що за відсутності інформації про наявність всієї зарахованої суми пенсійної виплати за період з 01.04.2015 року по 31.08.2015 року на поточному рахунку пенсіонера станом на час звернення УПФУ із заявою про повернення суми зарахованої пенсії, сума неповернутих грошових коштів вважається безпідставно отриманими відповідачем грошовими коштами, які відповідно до цивільного законодавства можуть бути стягнуті у судовому порядку; позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення 4 206 грн. 50 коп. (5 245 грн. - 1 038 грн. 50 коп. = 4 206 грн. 50 коп.), посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596 «Про заходи щодо виконання статті 3 Указу Президента України від 04.07 1998 року N 734» (далі - Порядок), виплата пенсій та грошової допомоги здійснюється за місцем проживання в населених пунктах, де функціонують установи уповноважених банків. Установи уповноважених банків здійснюють відкриття поточних рахунків, проводять операції із зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до цього Порядку, угод, укладених ними з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управліннями праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських, районних у місті ради або центрами з нарахування і виплати пенсій та допомоги - у регіонах, де функціонують такі центри.

Згідно п. 13 Порядку в разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення.

Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного операційного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та органам праці та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.

Таким чином, Порядком передбачений обов'язок уповноваженого банку щодо повернення зарахованих на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками грошових коштів у разі надходження до банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги, що кореспондується з параграфом 4 ст. 8 договору.

Отже, сторонами у договорі визначені основні умови для повернення коштів відповідачем: 1) надходження письмового розпорядження УПФУ в Центральному районі Миколаєва із повідомленням про смерть пенсіонера; 2) наявність коштів на поточному рахунку померлого пенсіонера.

За наявності вказаних вище підстав відповідач повинен повернути позивачу суми пенсій та грошової допомоги, які зараховані на поточний рахунок одержувача, разом з нарахованими на них відсотками.

Згідно виписки по карті клієнта станом на день оброблення розпорядження позивача на рахунку ОСОБА_4 перебували кошти в сумі 1038 грн. 50 коп., які і були повернуті на рахунок позивача.

Відповідно до приписів статей 1066, 1067 Цивільного кодексу України правовідносини між банком та клієнтом регулюються договором банківського рахунку; за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно ст.2 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківськими рахунками є рахунки, на яких обліковуються власні кошти.

Відповідно до п. 1.4 постанови Національного банку України №22 від 21.01.2004 року "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" власником рахунку в банку є особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.

Згідно п.п. 1.З., 1.39, ст. 1, п.7.1.2 ст. 7 та ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" гроші, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок, переходять у власність отримувача; примусовим списанням є списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом; банк на договірній основі повинен здійснювати зберігання коштів, проводити розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Відповідно до п. 22.9 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту, у разі недостатності на рахунку платника коштів для виконання у повному обсязі розрахункового документа стягувача на момент його надходження до банку платника цей банк здійснює часткове виконання цього розрахункового документа шляхом переказу суми коштів, що знаходиться на рахунку платника, на рахунок отримувача.

Згідно ст. 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, оскільки відповідачем були виконані умови параграфу 4 ст. 8 договору, п. 13 Порядку, п. 22.9 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та перераховано позивачу залишок коштів на рахунку отримувача пенсії в межах одного операційного дня після отримання відомостей про його смерть.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпшого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Грошові кошти в сумі 4 206 грн. 50 коп., які були зняті з рахунку одержувача до отримання вимоги позивача про повернення пенсії, не є власністю відповідача та не є безпідставно отриманим майном в розумінні ст. 1212 Цивільного кодексу України і останній не несе обов'язку щодо їх повернення позивачу.

Виходячи із встановлених обставин справи, з урахуванням того, що місцевий господарський суд у порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно і повно дослідив подані сторонами докази, усім доводам надав обґрунтовану та належну правову оцінку, проаналізував відносини сторін та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального і процесуального права, відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Апелянт звернувся до апеляційного господарського суду з клопотанням про заміну позивача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центральному районі м.Миколаєва на його правонаступника Центральне об’єднане ОСОБА_2 Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області.

Згідно ч. 1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Поданими доказами (витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.04.2017 року (а.с.65) УПФУ в Центральному районі м.Миколаєва доведені обставини, на які посилається заявник, тому колегія суддів вбачає підстави для задоволення його клопотання.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 25, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Замінити позивача у справі №904/2025/17 ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на його правонаступника Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області.

Апеляційну скаргу Центрального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2017 року у справі №904/2025/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя          Е.В. Орєшкіна

Суддя          Л.П. Широбокова

Суддя           О.В. Березкіна

(Повний текст постанови складено 27.06.2017 року).