УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 215/2582/15-к Суддя 1 інстанції Мельник Ю.П.

Номер провадження 11-кп/774/316/К/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Чумак Н.О.

суддів Воловик Н.Ф., Русакової І.Ю.

секретар Євтодій К.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі 29 червня 2017 року апеляційну скаргу прокурора за об’єднаними кримінальними провадженнями №12015040760000815, №12015040760000890, №12015040760001006, №12015040730002061, №12015040760001162на вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, РФ, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, дітей не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

- 24 лютого 1993 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу, за ст.229-6 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, 22 червня 1994 року звільнений з Жовтоводської виправної колонії по відбуттю строку покарання;

- 30 листопада 1995 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст.81 ч.4, ст.140 ч.2, ст.42 КК України до позбавлення волі на строк 5 років, 30.09.1998 року постановою Синельниковського районного суду звільнений у зв’язку з застосуванням закону України про амністію;

- 31 березня 1999 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст.229-6 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, 18.01.2001 року звільнений з Синельниковської виправної колонії №94 по відбуттю строку покарання;

- 08 листопада 2001 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст.140 ч.2, ст.222 ч.3 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, 02.01.2003 року на підставі ст.81 КК України звільнений з Солонянської виправної колонії №21 умовно-достроково на невідбутий термін покарання 9 місяців 5 днів;

- 09 червня 2004 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст.185 ч.2, 185 ч.2, 187 ч.1, 263 ч. 1, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців, 20.09.2007 року на підставі ст.81 КК України звільнений з Софіївської виправної колонії №45 умовно-достроково на невідбутий термін покарання 10 місяців 12 днів;

- 01 липня 2008 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.71 КК України частково приєднано не відбуте покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09.06.2004 року, і призначено остаточне покарання у виді 3 років 1 місяця позбавлення волі, 10.03.2011 року звільнився з Солонянської виправної колонії №21 по відбуттю строку покарання;

- 03 жовтня 2012 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3, ст.70 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;

- 25 жовтня 2012 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ст.185 ч.2, 185 ч.3, 190 ч.2, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.70 ч.4 КК України частково приєднано покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 03.10.2012 року, остаточно призначено кінцеву міру покарання у виді 3 років та 6 місяців позбавлення волі, 06.01.2015 року на підставі ст.81 КК України звільнився з Солонянської виправної колонії №21 умовно-достроково на невідбутий термін покарання 1 рік та 1 день;

- 25 травня 2015 року Жовтневим районнім судом м. Кривого Рогу за ст.15 ч2, ст.182 ч.2 КК України до 1 року позбавленні волі;

- 24 липня 2015 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового приєднання, остаточно призначено покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі, з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 263 ч.1КК України, який визнаний винним та засуджений за:

- за ст.185 ч.2 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі;

- за ст.185 ч.3 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі;

- за ст.263 ч.1 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.

В силу ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 покарання в виді 3 років позбавлення волі.

У відповідності зі ст.70 ч. 4 КК України зараховано у строк покарання, покарання, призначене вироком від 24.07.2015 року Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу за ч.2 ст.309, ч.4 ст.70 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі та остаточно призначено обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, в виді 3 років 6 місяців позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави за проведення вибухово-технічної та пожежно-технічної експертиз – 1536,00 грн.

Питання з речовими доказами вирішено.

Учасники судового провадження:

прокурор Троцик С.В.

обвинувачений ОСОБА_2

захисник ОСОБА_3

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року відносно ОСОБА_2 скасувати. Ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 263 ч.1КК України. Призначити ОСОБА_2 покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ст.185 ч.3 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ст.263 ч.1 КК України у виді 3 років позбавлення волі. Відповідно до ст.70 ч.1 КК України шляхом часткового складання покарань ОСОБА_2 призначити покарання в виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. У відповідності до вимог ст.70 ч. 4 КК України визначити остаточно покарання, шляхом частково складання покарань, призначеного цим вироком і покарання призначеного вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 липня 2015 року та вважати ОСОБА_2 засудженим до 4 років позбавлення волі. Строк відбування покарання рахувати з дати взяття під варту – 24.07.2015 року в порядку виконання вироку Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25.05.2015 року. В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року ОСОБА_2 був визнаний винним та засуджений за обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 263 ч.1КК України за наступних обставин.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше неодноразово судимий, останній раз 24.07.2015 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, знову вчинив умисний корисний злочин проти власності.

Повторно, 06.05.2015 року приблизно о 12.00 годині ОСОБА_2, прийшов на територію кафе «Біля Млина» розташованого по вул. 23 Лютого в Тернівському районі м. Кривого Рогу з метою особистого працевлаштування. Далі, в цей же день ОСОБА_2 перебуваючи на території кафе «Біля Млина» розташованого по вул. 23 Лютого, 168 в Тернівському районі м. Кривого Рогу, зайшовши до підсобного приміщення вищевказаного кафе та реалізуючи злочинний намір та раптово виниклий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, переслідуючи корисливу мету, впевнившись у відсутності свідків та очевидців та в тому, що його дії носять таємний характер, викрав з підсобного приміщення вищевказаного кафе еклектичний лобзик марки «Skill» вартістю 800 гривень, який належить ОСОБА_4. Після чого ОСОБА_2 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, спричинивши потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 800 гривень.

23.05.2015 року, приблизно о 09.00 годині, ОСОБА_2 знаходячись біля ставка, розташованого поблизу будинку №50А по вул. Сєченова в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, в кущах знайшов поліетиленовий пакет, в якому окремо знаходились граната РГД-5 та запал типу УЗРГМ-2 для гранати РГД-5, які ОСОБА_2 незаконно привласнив собі, та таким чином незаконно придбав бойові припаси та вибухові речовини. Після чого ОСОБА_2 гранату РГД-5 та запал типу УЗРГМ-2 для гранати РГД-5 умисно зберігав при собі, таким чином володів бойовими припасами та вибуховими речовинами без передбаченого на це законом дозволу. Після цього, ОСОБА_2 умисно здійснював дії по переміщенню вказаних бойових припасів та вибухових речовин, а саме гранату РГД-5 та запал типу УЗРГМ-2 для гранати РГД-5, які знаходились в поліетиленовому пакеті, в період часу приблизно з 09.00 години 23.05.2015 року до 19.30 години 25.05.2015 року незаконно переміщав по території м. Кривого Рогу, без передбаченого на це законом дозволу, таким чином здійснював носіння бойових припасів та вибухових речовин.

25.05.2015 о 19.30 годині, поблизу магазину «Фреш», розташованому за адресою вул. 23 Лютого, 81Б в Тернівському районі м. Кривого Рогу, ОСОБА_2 був зупинений працівниками СКР Тернівського РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, у якого в ході проведення огляду у присутності понятих, в лівій кишені, одягнених на ньому джинсових штанів, було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет, в якому знаходилось два предмети, які згідно висновку експерта №58/26-97 від 03.06.2015 року являються запалом типу УЗРГМ-2 для гранат РГД-5, промислового виготовлення, який відноситься до категорії боєприпасів та спорядженим корпусом ручної осколкової, наступальної гранати РГД-5 промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин, які ОСОБА_2 незаконно носив, зберігав при собі та придбав, без передбаченого законом дозволу.

Повторно, в період часу з кінця травня місяця 2015 року до 10.06.2015 року (більш точної дати в ході досудового розслідуванні встановити не надалось можливим) у вечірній період доби, ОСОБА_2Ю, проходячи за адресою: Тернівський район м. Кривий Ріг, вул. Шпагіна, помітив одноповерховий будинок, який належить ОСОБА_5. Діючи з корисливих мотивів, реалізуючи свій раптовий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, ОСОБА_2, скориставшись відсутністю власника будинку - ОСОБА_5 та інших свідків та очевидців, та скориставшись драбиною, яка знаходилася поряд з будинком, дістався на дах вищевказаного будинку за допомогою металевого предмету (арматури), який знайшов поряд з будинком, демонтував шифер з даху будинку. Після чого, вибравши непошкоджені листи шиферу, загальною кількістю 12 штук, ОСОБА_2 зняв їх з даху будинку та виніс за територію домоволодіння. З викраденим майном ОСОБА_2 зник з місця скоєння злочину, звернувши викрадене майно на свою користь і розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 380 гривень.

Повторно, 03.07.2015 року ОСОБА_2, приблизно о 23.00 годин перебуваючи біля господарського приміщення №138, що належить гр. ОСОБА_7, яке розташоване у дворі будинків по вул. Уфімской №5 і по вул. 20-Партз’їзду № 4 в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна поєднаного з проникненням у приміщення, переслідуючи корисливу мету, розібравши черепицю даху, проник в приміщення і повторно, таємно викрав звідти санки вартістю 196 гривень, що належать гр. ОСОБА_7, чим заподіяв йому майнову шкоду на вказану суму, з місця злочину втік, звернувши викрадене майно у свою власність.

Повторно, 07.07.2015 року приблизно о 11.00 годині ОСОБА_2 знаходився на територію парку «Тернівський», розташованого по вул. 23 Лютого в Тернівському районі м. Кривого Рогу, де у нього виник умисел на незаконне збагачення шляхом таємного викрадення чужого майна.

З цією метою, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, скориставшись відсутністю свідків та очевидців, а також уваги з боку потерпілої ОСОБА_8, яка була заклопотана колиханням малолітньої дитини на руках, ОСОБА_2 підійшовши до дитячої коляски та відкривши рукою кишеню сумки, яка знаходилась на ній, викрав з даної кишені майно потерпілої ОСОБА_8, а саме: мобільний телефон марки «Бравіс-Альфа» чорного кольору, вартістю 2000 гривень, зі вставленою у ньому сім-картою мобільного оператора зв’язку ПрАТ «Київстар» з абонентським номером 098-115-75-62, вартістю 25 гривень.

Після чого, ОСОБА_2 з викраденим майном з місця скоєння кримінального правопорушення зник, обернувши його на свою користь, чим спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 2025 гривень.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор, не оскаржуючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій обвинуваченого за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 263 ч.1КК України,посилається на ті обставини, що ОСОБА_2, який раніше неодноразово судимий в тому числі за вчинення тяжких злочинів, вчинено ряд кримінальних правопорушень, що також відносяться до тяжких злочинів, в тому числі в період умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком. Але, суд, мотивуючи своє рішення, послався лише на щире каяття, як єдину пом’якшуючу покарання обставину. Судом не зроблено належної оцінки сукупності вказаних обставин та ряду обставин, які були враховані стороною обвинувачення при визначенні кваліфікуючих ознак кримінального правопорушення, відповідні мотиви у вироку не наведені. Крім того, судом при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 не враховано положення п.21 Постанови Пленуму ВСУ №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» та при призначенні покарання за ч.1 ст.70 КК України поглинуто однакові за видом та розміром покарання. Також, судом в резолютивній частині вироку невірно зазначено про запобіжний захід у виді тримання під вартою, який необхідно рахувати з 24 липня 2015 року в порядку виконання вироку Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2015 року.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді кримінального провадження прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив колегію суддів задовольнити її в повному обсязі, скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити свій вирок.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3, в судовому засіданні при апеляційному розгляді кримінального провадження, кожен окремо, просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, а вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу сторонами судового провадження надані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Дніпропетровської області, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як видно з вироку суду, судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 було здійснено на підставі положень та з дотриманням вимог ч.3 ст.349 КПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів, відповідно до ст.404 ч.1 КПК України, не перевіряє висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин кримінального провадження, які не оспорювалися і стосовно яких, відповідно до вимог ст.349 ч.1 КПК України докази не досліджувались.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 263 ч.1КК України в апеляційній скарзі також не оскаржується.

Як передбачено п.4 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, крім іншого, є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, крім іншого, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Згідно п.2 ч.1 ст.420 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування більш суворого покарання.

На думку колегії суддів, судом першої інстанції було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, що призвело до порушення правил призначення покарання за сукупністю злочинів, згідно ч.1 ст.71 КК України.

Так, вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25.05.2015 року ОСОБА_2 було засуджено за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі.

Крім того, вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.07.2015 року ОСОБА_2 було засуджено за ст.309 ч.2 КК України із застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді 2 років 1 місяця позбавлення волі.

Як видно з резолютивної частини оскаржуваного вироку, ОСОБА_2 було визнано винним та засуджено за ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 263 ч.1КК України до покарання: за ст.185 ч.2 КК України у виді 2 років позбавлення волі; за ст.185 ч.3 КК України у виді 3 років позбавлення волі; за ст.263 ч.1 КК України у виді 3 років позбавлення волі.В силу ст.70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 покарання в виді 3 років позбавлення волі. У відповідності зі ст.70 ч. 4 КК України зараховано у строк покарання, покарання, призначене вироком від 24.07.2015 року Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу за ч.2 ст.309, ч.4 ст.70 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі та остаточно призначено обвинуваченому ОСОБА_2 покарання, шляхом частково приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, в виді 3 років 6 місяців позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі(том 7 а.кп.66-69).

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги прокурора з приводу того, що судом першої інстанції при призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання було неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність.

Так, відповідно до ч.1 ст.70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Положеннями п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003р. №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» передбачено, що суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначення за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних. Однакові за видом і розміром покарання поглиненню не підлягають, крім випадку, коли вони призначенні у максимальних межах санкцій статей.

Але, оскаржуваним вироком ОСОБА_2 було призначено покарання із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України у виді 3 років позбавлення волі, тобто були поглинуті однакові за розміром покарання (том 7 а.кп.66-69).

Таким чином, колегія суддів вважає, що аргументи апеляційної скарги прокурора в цій частині є обґрунтованими, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням судом апеляційної інстанції свого вироку на підставі п.2 ч.1 ст.420 КПК України, у зв’язку з необхідністю застосування більш суворого покарання обвинуваченому ОСОБА_2

Згідно положень ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

При визначенні виду і розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відноситься до злочинів середньої тяжкості та тяжких злочинів, пом’якшуючу вину обставину, а саме повне визнання ним своєї вини.

Обставиною, що обтяжує покарання, колегія суддів визнає рецидив злочину.

Крім того, колегія суддів бере до уваги дані про особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо(том 2 а.кп.35), раніше неодноразово судимий (том 7 а.кп.24-31), на обліку у лікаря-психіатра не перебував і не перебуває (том 7 а.кп.41а), з липня 2015 року знаходиться на обліку у лікаря-нарколога з приводу психічних поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів. Синдром залежності (том 7 а.кп.42).

Також, колегія суддів враховує стан здоров’я обвинуваченого ОСОБА_2, згідно довідки, наданої з МЧ СВК №94.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції та приходить до висновку, що ОСОБА_2 повинно бути призначене покарання в межах санкцій ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 263 ч.1КК України у виді позбавлення волі, з застосуванням положень ст.70 ч.1, 4 КК України.

Законних підстав для застосування до ОСОБА_2 положень ст.69 КК України або ст.ст.75, 76 КК України колегія суддів не вбачає.

На думку колегії суддів, таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Також, згідно з ч.5 ст.72 КК України (в ред. від 26.11.2015 року), зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Як видно матеріалів кримінального провадження, обвинуваченого ОСОБА_2 було затримано 24 липня 2015 року (том 7 а.кп.38-41).

Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 липня 2015 року ОСОБА_2 було залишено у Криворізькій УВП №3 УДПтСУ у Дніпропетровській області на час розгляду кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.1 ст.263 КК України (том 4 а.кп.81).

Вироком Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 08 грудня 2015 року обвинуваченого ОСОБА_2 було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.185 ч.2, 185 ч.3, 263 ч.1 КК України (том 7 а.кп.66-69).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2016 року вирок відносно ОСОБА_2 було змінено та призначено остаточне покарання з врахуванням положень ч.4 ст.70 КК України, у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі (том 7 а.кп.88-94).

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 квітня 2017 року ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2016 року було скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції (том 7 а.кп.181-183).

Тобто, згідно норм чинного кримінального процесуального законодавства вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 08 грудня 2015 року відносно ОСОБА_2 набрав чинності 02 лютого 2016 року.

В зв’язку із скасуванням вищезазначеної ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 лютого 2016 року, колегією суддів Апеляційного суду Дніпропетровської області було відкрито провадження, призначено кримінальне провадження до розгляду та ухвалою від 04 травня 2017 року прийнято рішення про етапування засудженого ОСОБА_2 до Криворізької установи виконання покарань УДПтСУ у Дніпропетровській області №3 (том 7 а.кп.198-199).

Згідно повідомлення з Криворізької установи виконання покарань УДПтСУ у Дніпропетровській області №3 засуджений ОСОБА_2 прибув до Криворізького слідчого ізолятору м. Кривого Рогу 19 травня 2017 року.

Отже, з урахуванням вимог ст.5, ч.5 ст.72 КК України, попереднє ув’язнення ОСОБА_2 має бути зараховано в строк призначеного йому покарання, з моменту фактичного затримання обвинуваченого, до набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі, з врахуванням змін, внесених законом України №2046-VIII від 18.05.2017, який набрав чинності 21.05.2017 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням судом апеляційної інстанції свого вироку.

Керуючись ст.ст.404, 407, 413, 420 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 грудня 2016 року в частині призначеного покарання ОСОБА_2 – скасувати.

ОСОБА_2 призначити покарання:

- за ст.185 ч.2 КК України до покарання у виді 2 років позбавлення волі;

- за ст.185 ч.3 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі;

- за ст.263 ч.1 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі.

В силу ст.70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_2 покарання в виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

У відповідності зі ст.70 ч.4 КК України до покарання, призначеного цим вироком частково приєднати невідбуте покарання, призначене вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24.07.2015 року та остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_2 залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дати взяття його під варту, тобто з 24 липня 2015 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання час його попереднього ув’язнення – з 24 липня 2015 року до набрання чинності вироком суду, тобто до 02 лютого 2016 року та з 19 травня 2017 року до набрання чинності вироком суду, тобто до 20 червня 2017 року включно, з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

В іншій частині вирок відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Відповідно до вимог ст. 376 п.6 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а обвинуваченим у той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.

Судді апеляційного суду

Дніпропетровської області

Н.О. ОСОБА_9 Воловик ОСОБА_10