Справа № 2-а-3351/09
П О С Т А Н О В А
іменем України
02 вересня 2009 року о 09 годині 54 хвилини м. Донецьк
Будьоннівський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючий-суддя Сенчишин Ф.М.
При секретарі Мазур О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу адміністративної юрисдикції за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій відповідача протиправними, зобов’язання відповідача до вчинення певних дій,
В С Т А Н О В И В:
Згідно позову, позивач має статус „Дитина війни” та згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка має йому нараховуватися та виплачуватися відповідачем. У 2007 році така допомога позивачу не виплачувалася, а в 2008-2009 роках виплачувалася в неналежному розмірі. Позивач вважає бездіяльність та дії УПФУ протиправними, просить зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити на його користь недоплачену йому як “Дитині війни” щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року та надалі виплачувати йому щомісячну соціальну допомогу у визначеному законом розмірі.
Позивач ОСОБА_1, належним чином та завчасно сповіщена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася. Надала суду письмову заяву, за якою підтримала в повному обсязі заявлені позовні вимоги та доводи позовної заяви на яких вони ґрунтуються. Просить справу розглянути у її відсутність.
Відповідач УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька, належним чином та завчасно сповіщений про час та місце розгляду справи, в судове засідання представника не направив. Надав суду письмову заяву, згідно якої заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, наполягає на застосуванні наслідків пропущення строку позовної давності.
За ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
В судовому засіданні досліджені письмові докази:
- копія паспорту позивача;
- копія пенсійного посвідчення позивача;
- довідка про розмір виплат позивачу;
На підставі досліджених доказів судом встановлені наступні фактичні обставини:
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька як отримувач пенсії за віком, має статус „Дитини війни”. Протягом 2007 року передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком їй УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька не здійснювалося та підвищена пенсія не виплачувалася. В 2008 та 2009 роках позивачу УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька виплачувалося підвищення пенсії в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме:
- у січні-березні 2008 року - по 47 гривень щомісяця;
- у квітні-червні 2008 року - по 48 гривень 10 копійок щомісяця;
- у липні-вересні 2008 року - по 48 гривень 20 копійок щомісяця;
- у жовтні 2008 року-серпні 2009 року – по 49 гривень 80 копійок щомісяця.
Аналізуючи правовідносини, що є предметом судового розгляду суд враховує наступне:
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 1 Розділу ІV – Прикінцеві положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 року, цей закон набирає чинності з 01 січня 2006 року.
Згідно ст. 6 зазначеного Закону (в редакції чиній до 31.12.2007 року та після 22.05.2008 року), дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 6 зазначеного Закону (в редакції чиній з 01.01.2008 року до 21.05.2008 року включно), дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно ч. 4 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року, учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни — на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”.
Згідно ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Положення пункту 12 статті 71 та статті 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року.
Згідно п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, положення пункту 12 статті 71, статті 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, якими були внесені зміни до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Згідно п. 5 резолютивної частини зазначеного Рішення, положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року (набрав чинності з 01 січня 2004 року), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” № 966-ХІ від 15.07.1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 4 ст. 1 цього ж Закону, до осіб, які втратили працездатність, відносяться … непрацюючі особи, визнані інвалідами в установленому порядку.
Згідно ч. 3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, до числа основних державних соціальних гарантій включаються …мінімальний розмір пенсії за віком… Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень. Для визначення мінімального розміру пенсії за віком з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток, що складає відповідно 410,06 гривень та 415,11 гривень.
Згідно ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Згідно ст. 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, установлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530 від 28.05.2008 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні.
Згідно ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно ст. 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачу пенсії як “Дитині війни” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком на період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 10.08.2008 року включно, суд виходить з того, що позов позивачем до суду подано 11.08.2009 року (а.с. 2), тобто позивачем пропущено визначений ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права. Позивач не посилається на поважні причини, які б перешкоджали йому звернутися до суду за захистом порушеного права протягом 2008 року, дослідженими в судовому засіданні доказами такі поважні причини також не встановлені. За наведених обставин, позовну заяву про захист порушеного права в цій частині позивачем до адміністративного суду подано з порушенням встановленого строку позовної давності, суд не вбачає поважних причин пропущення строку позовної давності, відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропущення строку позовної давності, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачу пенсії як “Дитині війни” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року включно, суд виходить з того, що нарахування та виплата позивачу підвищення до пенсії здійснювалися відповідачем відповідно до чинної в зазначений період редакції ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, і відповідно дії відповідача в зазначений період є правомірними і у задоволенні позовних вимог в цій частині також слід відмовити.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачу пенсії як “Дитині війни” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 11.08.2008 року по 31.12.2008 року включно, суд виходить з того, що в зазначений період було чинним закріплене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” право позивача як “Дитини війни” на підвищення йому пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, яка (мінімальна пенсія за віком) визначається у розмірі прожиткового мінімуму для для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Однак в зазначний період відповідачем нарахування та виплата підвищення пенсії здійснювалося у розмірі визначеному Кабінетом Міністрів України, тоді як до виплати позивачу належало підвищення пенсії у наступному розмірі:
- в серпні-вересні 2008 року – по 144,60 гривень щомісяця;
- в жовтні-грудні 2008 року – по 149,40 гривень щомісяця;
Таким чином відповідачем порушене закріплене ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод право позивача на мирне володіння своїм майном. Розглядаючи борги у сенсі поняття „власності”, яке міститься у ст. 1 ч. 1 Протоколу № 1 до Конвенції і не обмежено лише власністю на фізичні речі та не залежать від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як „майнові права” і, таким чином, як власність. Тому при розгляді справи „Кечко проти України” (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення суду). У зв’язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію Уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлені надбавки з бюджету і який є діючим та Закону України „Про Державний бюджет” на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як Lех sресіаlіs. Суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (п. 26 рішення Кечко проти України; див. mutatis mutandis рішення у справі Бурдов проти Росії, № 59498/00). За наведених обставин, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу виплат у вказаний період в неналежному розмірі є протиправними і позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Визначаючи розмір недоплаченого позивачу підвищення до пенсії, суд виходить з наступних розрахунків:
- за 21 день серпня 2008 року – (144,6-48,2) / 31 х 21 = 65,30
- за вересень 2008 року – 144,6-48,2 = 96,40
- за жовтень-грудень 2008 року – (149,4-49,8) х 3 = 298,80
усього 460,50 гривень.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги щодо підвищення позивачу пенсії як “Дитині війни” на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року включно, суд виходить з того, що правові підстави для задоволення позовних вимог позивача за зазначений період відсутні, і за наведених обставин у їх задоволенні в цій частині слід відмовити.
Вирішуючи заявлені позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача надалі здійснювати нарахування та виплату соціальної допомоги у певному розмірі, суд виходить з того, що позивач фактично просить спонукати до здійснення певних дій відповідача у майбутньому, що суперечить приписам ст. 2 КАС України, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
З Державного Бюджету на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати з оплати судового збору.
Керуючись ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (Протокол ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97), Рішення Європейського Суду з прав людини у справі „ Кечко проти України” (заява № 63134/00), ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 46 Конституції України, ст. 6, ст. 1 Розділу ІV – Прикінцеві положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 року, п. 17 ст. 77, ч. 4 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” № 3551-ХІІ від 22.10.1993 року, ст. 62, п. 12 ст. 71, п. 17 ст. 77, ст. 111 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ст. 54 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, п. 8 постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” № 530 від 28.05.2008 року, Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, ч. 4 ст. 1, абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” № 966-ХІ від 15.07.1999 року, ч.ч. 2, 3 ст. 17 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, ч. 2 ст. 3, ст.ст. 9, 11, 14, 71, 99, 100, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про визнання дій відповідача протиправними, зобов’язання відповідача до вчинення певних дій – задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька щодо нарахування та виплати в неналежному розмірі ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18.11.2004 року, за період з 11.08.2008 року по 31.12.2008 року включно – протиправними.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька (83030, м. Донецьк, вул. Октября, б. 16, код ЄДРПОУ 21956079) здійснити ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: м. Донецьк, вул. Завєти Ілліча, б. 23, іпн НОМЕР_1, нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 11.08.2008 року по 31.12.2008 року включно з урахуванням фактично отриманих останньою сум, а саме у розмірі 460 (чотириста шістдесят) гривень 50 (п’ятдесят) копійок за рахунок коштів Державного бюджету України.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження у Апеляційний адміністративний суд Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а апеляційна скарга може бути подана у тому ж порядку протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання такої заяви.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови згідно ст. 160 КАС України складено 02 вересня 2009 року.
Головуючий: