Справа № 2-1940/09  

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

06 листопада 2009 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді  Сороки О.В.,

секретаря Черкасової М.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод», третя особа – Управління Пенсійного Фонду України в м.Новомосковську, про зарахування трудового стажу до списку № 1, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди, -      

в  с  т  а  н  о  в  и  в:  

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ВАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод», третя особа – Управління Пенсійного Фонду України в м.Новомосковську, в якому просить зарахувати їй в трудовий стаж роботу машиніста крана металургійного виробництва дільниці травлення за списком № 1 в період з 22 грудня 1983 року по 06.01.1996 року та зробити відповідний запис в трудовій книжці, зобов’язати адміністрацію відповідача зарахувати зазначений пільговий стаж у кількості 12 років 15 днів за списком № 1, нарахувати та призначити пільгову пенсію при досягненні 45 років, стягнути з відповідача компенсацію за невикористану додаткову відпустку за весь час роботи в особливо шкідливих умовах у розмірі 4126 грн., а також моральну шкоду у розмірі 85000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що 04.08.1983 року була прийнята в трубоелектрозварювальний цех № 3 Новомосковського трубного заводу машиністом крана металургійного виробництва 2 розряду, де працювала на крані № 94 в травильному відділенні, а в зв’язку з введенням в експлуатацію ТЕЗЦ № 3 залишилася працювати в тому ж травильному відділенні на тому ж крані до народження дитини, тобто до 07.01.1992 року. В період з 19.03.1992 року по 06.01.1996 року ОСОБА_1 знаходилася у відпустці по догляду за дитиною, а 20.06.2008 року, звернувшись до голови профкому з проханням підтвердити її стаж роботи  машиністом крана металургійного виробництва в травильному відділенні в період з 22.12.1983 року по 19.03.1992 року, отримала повідомлення, згідно якого її прохання частково було задоволено, в трудовій книжці внесено зміни, найменування її професії за весь період роботи з 04.08.1983 року по 01.02.2001 року було записано, як машиніст крану металургійного виробництва дільниці травлення. Однак, звернувшись до Управління Пенсійного Фонду України в м.Новомосковську з проханням про надання інформації щодо нарахування пенсії за списком № 1, ОСОБА_1 було роз’яснено, що згідно поданих документів, у неї відсутнє право на пільгову пенсію за списком № 1, оскільки таке право мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими умовами праці – список № 1 - жінки при досягненні 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, із них не менше 7 років 6 місяців на вказаних роботах, тому вірогідно, що при досягненні 50 років, їй буде призначена пенсія за списком № 2. Таким чином, збираючи документи для призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1 позивач звернулася до відділу кадрів відповідача з проханням поставити у трудовій книжці штамп про те, що професія машиніста крану металургійного виробництва дільниці травлення відноситься до списку № 1, однак в її трудовій був поставлений штам, що весь період роботи відноситься до списку № 2, і тільки період роботи з 26.01.1991 року по 19.03.1992 року, на підставі постанови Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26.01.1991 року,  було віднесено до списку № 1, про що також відділ кадрів надав довідку, уточнюючу особливий характер роботи та умов праці. Між тим, позивач зазначає, що працюючи машиністом крану металургійного виробництва дільниці травлення, її робота була в особливо шкідливих умовах, оскільки процес травлення у відкритих ваннах відноситься до таких робіт, тому, посилаючись на постанову Держкомпраці СРСР Секретаріату ВЦРПС від 02.044.1976 року щодо роз’яснень постанови ОСОБА_3 Міністрів СРС від 22.08.1956 року № 1173, вважає, що вона, незалежно від найменування професії, має право на пільгове пенсійне забезпечення, як робітник, що виконувала конкретні роботи, і була постійно зайнята на роботах в особливо шкідливих умовах праці. Крім того, ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача компенсацію за ненараховану та невикористану додаткову відпустку за роботу в особливо шкідливих умовах праці, яка за її підрахунками повинна складати 4126 грн., як еквівалент за невикористані 48 днів додаткової відпустки за 8 років роботи. При цьому позивач такий розрахунок зробила, виходячи з середньої заробітної плати за останній рік своєї роботи. Також ОСОБА_1 зазначає, що діями відповідача їй спричинено моральну шкоду, яка виразилася у навмисному приховуванні відомостей про роботу в особливо шкідливих умовах праці, тому оцінює спричинену їй моральну шкоду у розмірі 85000 грн.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримала, просить задовольнити у повному обсязі, пояснивши, що весь час з моменту прийняття її на роботу по день виходу у відпустку по догляду за дитиною, вона працювала на одному й тому ж робочому місці – машиністом крану металургійного виробництва дільниці травлення. Процес травлення включає в себе операції по загрузці труб у відкритті ванни для хімічної обробки та вигрузки із ванни тільки електромостовим краном, вона нарівні з травильниками отримувала молоко та додаткову оплату за особливо шкідливі умови, тому вважає, що її професія повинна бути віднесена до списку № 1, який надає право на пільгову пенсію При цьому позивачка пояснила, що їй достовірно було відомо про віднесення професії машиніста крану металургійного виробництва до списку № 2, однак працюючи на підприємстві, вона не зверталася до суду за захистом свого права, і тільки після звільнення за станом здоров’я, вирішила захистити своє право, оскільки сподівалась при досягненні 45 років, отримати пільгову пенсію за списком № 1. Спочатку, за її заявою, було внесено зміни до трудової книжки, підприємство визнало, що найменування її професії слід вірно визначити як машиніст крану металургійного виробництва дільниці травлення, тому позивач вважає, що саме таке уточнення надає їй право на пільгову пенсію за списком № 1, оскільки вона під час роботи повний робочий день працювала в особливо шкідливих умовах.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що порушень трудового законодавства з боку підприємства не було, професія машиніста крану металургійного виробництва дільниці травлення, тільки  період з 26.01.1991 року по 08.07.1992 року була віднесена до списку № 1, а всі інші періоди віднесені до списку № 2. Крім того, представник відповідача наполягав на застосуванні строку позовної давності, пояснивши, що позивачці під час роботи на підприємстві було відомо, що ця професія віднесена до списку № 2, і навіть після проведеної в 1997 році атестації робочих місць, ОСОБА_1 не позбавлена була права звернутися до Державної експертизи умов праці, яке здійснює контроль за якістю проведення експертизи та правильністю застосування списків № 1 та № 2, однак вона такого права не використала, тому просить відмовити у задоволенні позову.

Представник Управління Пенсійного Фонду України в м.Новомосковську в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 звернулася до їх установи з проханням надати розяснення щодо призначення пенсії за списком № 1, однак перевіривши всі подані нею документи УПФУ в м.Новомосковску дійшло висновку, що при досягненні 45 років, вона не матиме права а пільгову пенсію, передбачену ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно копії трудової книжки на ім’я ОСОБА_1, остання 04.08.1983 року була прийнята на роботу в трубоелектрозварювальний цех № 3 машиністом крану металургійного виробництва (а.с. 7).

На підставі заяви ОСОБА_1 на ім’я голови профспілкового комітету ВАТ «Інтерпайп НМТЗ» (а.с. 8), наказом № 615а від 18.07.2008 року в трудову книжку ОСОБА_1 були внесені наступні зміни: запис № 2 «Прийнята на роботу в трубоелектрозварювальний цех № 3 машиністом крану металургійного виробництва 2 розряду ( № 94) дільниці травлення, запис № 3 з 01.01.1984 року «Там же машиніст крану металургійного виробництва з розряду (94), дільниці травлення» (а.с. 11,12).

15.09.2008 року ОСОБА_1 звернулася до Управління Пенсійного Фонду України в м.Новомосковську, вважаючи, що при досягненні 45 років матиме право на пільгову пенсію за списком № 1 (а.с. 13), на що отримала відповідь, згідно якої УПФУ в м.Новомосковську, посилаючись на п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а також на «Порядок            підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової               книжки або відповідних записів у ній», затвердженої ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, повідомив, що для визначення права на пенсію на пільгових умовах необхідно надати довідку підприємства, в якій повинно бути зазначено періоди роботи, які зараховуються в спеціальний стаж, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи на час виконування роботи, на підставі яких видана вказана довідка, а також чи виконувалася ця робота на протязі повного робочого дня (а.с. 14).  

Згідно довідки, уточнюючої особливий характер роботи чи умов праці, необхідих для призначення пільгової пенсії ОСОБА_1, її робота в період з 04.08.1983 року по 26.01.1991 року складала 7 років 5 місяців 22 дня на металургійному виробництві машиністом крану металургійного виробництва дільниці травлення, що передбачено списком № 2 (а.с. 18, 19).

Відповідно до ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 «Про затвердження списків № 1 та № 2 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах», професія машиніста крану металургійного виробництва відноситься до списку № 2.

При цьому суд не заперечує, що робота машиніста крана металургійного виробництва дільниці травлення відноситься до шкідливих умов праці, що також підтверджується наданою позивачем санітарно-гігієнічною характеристикою умов праці (а.с. 34-42), однак посилання позивача на невірне застосування відповідачем норм закону, а саме на ігнорування вимог роз’яснень Державного комітету ОСОБА_3 Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати та Секретаріату ВЦРПС від 02.04.1976 року «Про порядок застосування, затвердженої постановою ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах», не може бути прийняте судом.  

Так дійсно, зазначені роз’яснення визначають, що в тих випадках, коли в списках № 1 та № 2 передбачені робочі, які виконують конкретні роботи, то правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються всі робочі, постійно зайняті на цих роботах, незалежно від найменування цих професій, однак до списку № 1 відноситься тільки машиніст крану металургійного виробництва на гарячих роботах.

Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем вірно було віднесено працю ОСОБА_1 в період з 04.08.1983 року по 26.01.1991 року до списку № 2, що дає право на пільгове призначення пенсії за віком.  

Так само вірно була віднесена праця машиніста металургійного виробництва дільниці травлення ОСОБА_1 до списку № 1 в період з 26.01.1991 року по 21.08.1992 року, оскільки тільки з прийняттям ОСОБА_3 Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення» професія машиніста крану металургійного виробництва, що зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, була віднесена до списку № 1.

В період з 21.08.1992 року по 11.03.1994 року професія машиніста крану металургійного виробництва знову була віднесена до списку № 2, оскільки ОСОБА_3 Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року за № 442 затверджений «Порядок проведення атестації робочих місць по умовам праці».  

Така атестація на ВАТ «Новомосковський трубний завод» була проведена 20.05.1997 року, про що відповідачем надані наказ та перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням по  списку № 1 (а.с. 55-58), і в цьому списку відсутня професія машиніста крану металургійного виробництва.

Крім того, контроль за якістю проведення атестації та правильністю застосування списків № 1 та № 2 підприємств, робіт та професій, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення покладене на відділи Державної експертизи умов праці, однак позивач ні під час проведення атестації робочих місць на підприємстві, ні після її проведення, не зверталася до Державної експертизи умов праці, результати проведеної експертизи нею не оскаржувалися, а тому суд приходить до висновку, що позов не обґрунтований та задоволенню не підлягає.

Також, суд вважає за необхідне роз’яснити позивачці, що право на пільгову пенсію за віком, відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах зі шкідливими умовами праці. Таким чином, необхідною умовою для призначення пільгової пенсії за віком – є повний робочий день. Як зазначає позивач, вона в період з 19.03.1992 року до 06.01.1996 року знаходилася у відпустці по догляду за дитиною, тому суд вважає, що її позовні вимоги про зарахування в трудовий стаж, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, періоду перебування у відпустці по догляду за дитиною, взагалі нічим не обґрунтовані та безпідставні.

Отже, суд, дійшов до висновку, що зі сторони відповідача відсутнє порушення трудового законодавства, яке б надавало позивачці право на призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 1, тому в задоволенні позовних вимог в частині стягнення грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, а також стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Ст. 233 КЗпП України встановлено строки для звернення до суду, і особа для вирішення трудового спору має право звернутися безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли вона дізналася чи повинна була дізнатися про порушення свого права.

В судовому засіданні не заперечувалося позивачем, що їй відомо було про зарахування трудового стажу до списку № 2, що дає право на пільгове призначення пенсії за віком, з часу прийняття її на роботу, тому посилання позивача на те, що вона під час роботи не хотіла звертатися до суду, бо  могла втратити роботу, не може бути прийняте, як поважна причина для поновлення пропущеного строку для звернення до суду, а тому суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову.

Керуючись ст.ст. 83, 232, 233 КЗпП України, ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 «Про затвердження списків № 1 та № 2 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах», ОСОБА_3 Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року № 10 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення», постановою Кабінету Міністрів України                          від 1 серпня 1992 р. N 442 «Про затвердження Порядку проведення атестації робочих місць за                        умовами праці», ст.ст. 10, 60, 88, 213-215, ЦПК України, суд, -

в  и  р  і  ш  и  в:  

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до відкритого акціонерного товариства «Інтерпайп Новомосковський трубний завод», третя особа – Управління Пенсійного Фонду України в м.Новомосковську, про зарахування трудового стажу до списку № 1, зобов’язання вчинити певні дії, стягнення компенсації за невикористану відпустку, моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області в слідуючому порядку: заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів до Новомосковського міськрайонного суду з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                               /підпис/

Копія вірна:

Суддя                                    О.В. Сорока.