Справа №11-513\ 2006 р. Категорія : ст. 286 ч. 1 КК

Головуючий у 1 інстанції: Стеценко В. А. Доповідач: Моісеєнко Т.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року липня 11 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області у складі:

Головуючого Лантушенка Ю.Ф. Суддів Моісеєнко Т.М., Рунова В.Ю. З участю прокурора Шульги Л.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні залі суду в м. Суми кримінальну справу за апеляцією представника потерпілої ОСОБА_1 на вирок Лебединського районного суду Сумської області від 28 квітня 2006 року яким

ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше не судима

засуджена за ст. 286 ч. 1 КК України до обмеження волі строком на 2 роки, без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі п. «б» ст. 1 Закону України « Про амністію » від 23.06.2005 року ОСОБА_2 звільнена від призначеного покарання. Постановлено   стягнути   з   ОСОБА_2   на   користь   держави   в   особі   Лебединської райдержадміністрації суму 1235,13 грн. в рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої; та на користь ОСОБА_3 суму 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_2 визнана винною та засуджена за скоєння злочину за слідуючих обставин:

13 вересня 2004 року о 10 год. 45 хв. ОСОБА_2 керуючи автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухалась про проїжджій частині вул. Будильська м. Лебедина Сумської області в місті її приєднання до пл. Інтернаціональна в напрямку центра міста і порушила вимоги п.п. 2.3. ( б), 12.3. Правил дорожнього Руху України, маючи можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом своєчасного гальмування, скоїла наїзд на потерпілу ОСОБА_3 , яка переходила проїжджу частину з лівої сторони на праву відносно напрямку руху автомобіля, заподіяв потерпілої тілесні ушкодження середньої тяжкості.

На вирок надійшла апеляція :

- представник потерпілої ОСОБА_1 просить вирок змінити, збільшити розмір відшкодування матеріальних та моральних збитків потерпілої та позбавити ОСОБА_2 права керувати транспортними засобами строком на 2 роки

Заслухавши доповідача, думку прокурора, про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія судді вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні злочину за обставин, зазначених у вироку, відповідає фактичним обставинам, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, є обгрунтованим і в апеляції не оспорюється.

Суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив всі зібрані по справі докази і обгрунтовано визнав ОСОБА_2 винною в порушенні правил безпеки дорожнього руху і вірно кваліфікував злочинні дії за ст. 286 ч. 1 КК України.

Що стосується покарання, яке суд призначив засудженої ОСОБА_2 , то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Як вбачається з вироку, при призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості скоєних злочинів, даних про особу засудженої, а також враховані обставини, які пом'якшують її покарання.

Тому призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів і підстав для його змінення не вбачається.

На думку колегії суддів призначене ОСОБА_2 покарання є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів , тому доводи апеляції щодо позбавлененя ОСОБА_2 права керування транспорними засобами необгрунтовані.

Що стосується доводів апеляції щодо невірного вирішення судом цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 то колегія суддів вважає їх необгрунтованими.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди потерпіла ОСОБА_3 взагалі не заявляла в судовому засіданні , тому вимоги апеляції про збільшення розміру відшкодування матеріальної шкоди на користь потерпілої безпідставні.

Що стосується рішення суду про відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_3, то рішення суду відповідає вимогам закону, суд врахував ступінь моральних страждань потерпілої і виходячи із принципів розумності та справедливості стягнув на користь потерпілої суму 5 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362,365,366,377 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Лебединського районного суду Сумської області від 28 квітня 2006 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію представника потерпілої ОСОБА_1 - без задоволення.