Справа№11-533\2006р. Категорія : ст. 367 ч. 1 КК

  Головуючий у 1 інстанції: Дубінчина Т.М.                                                Доповідач: Моісеєнко Т.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року липня 11 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:

Головуючого Лугового М.Г. Суддів Моісеєнко Т.М , Сахнюка В.Г. З участю прокурора Друченко Т.В. Засудженого ОСОБА_1 Адвоката ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції на вирок Середино -Будського районного суду Сумської області від 12 травня 2006 року яким

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження раніше не судимий

виправданий в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України за відсутністю в його діях

складу злочину.

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він працюючи на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2 С-Будського Агролісгоспу і будучи посадовою особою, відповідно до «Посадової інструкції ІНФОРМАЦІЯ_2 » зобов'язаний: проводити за дорученням лісничого дослідження місць рубок і прийомку виконаних робіт у лісі, по наслідках зобов'язаний скласти акт виконаних робіт по заготівлі деревини на підставі якого бухгалтерією проводиться розрахунок заробітної плати і виписується ордер на відпуск лісопродукції.

Згідно ст. 1 Закону України « Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» первинним бухгалтерським документом є документ, якій вмішує дані про господарські операції і підтверджує їх здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо ще неможливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і недостовірність відображених в них даних несуть особи, що склали і підписали ці документи.

Всупереч вказаних вимог, ОСОБА_1 не дослідив місць рубок і не здійснив фактичний прийом виконаних робіт у лісі , а лише на підставі документів , які були у С-Будському лісгоспі ( лісорубочного квітка, договору підряду, наряду акту на виконані роботи) 30.09.2003 року, не маючи на то права, власноручно склав фіктивний акт виконаних робіт бригадою підрядчика ОСОБА_3 по наслідках розробки їм ділянки колишнього КСП ім. Чкалова, згідно лісорубочного квітка НОМЕР_1від 25.08.2002 року у кварталі 10, ділянки 42, яка була закінчена у листопаді 2002 року. Цей недооформлений акт, без підписів підрядчика ОСОБА_3, який на той момент фактично проходив термінову військову службу у рядах військових сил України і не мав фактичної можливості підписати вищевказаний акт, і лісника ОСОБА_4, якій ніякого відношення до вказаних робіт не мав, ОСОБА_1 в силу неналежного виконання своїх службових обов'язків, внаслідок несумлінного відношення до них, не переконавшись у присутності вказаних осіб і не підтвердив акт їх підписами, а також не переконавшись у відповідності особи, передав акт невідомій йому особі ( невстановленої у ході досудового слідства) для збору підписів, яких не вистачало ( ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ) незважаючи на те, що зобов'язаний був передати вказаний акт інженеру лісу для звірки і накладення резолюції, а також подальшої передачі директору Агролісгоспу для його затвердження. Невстановлена особа, заволодівши вищевказаним фіктивним актом виконаних робіт, на підставі якого видається ордер на відпуск лісопродукції , незаконно заволоділа ордером на відпуск лісопродукції НОМЕР_2 від 30.09.2003 року на відпуск 28,655 м. куб. пиловочника хвойного на ім'я ОСОБА_3 по якому 11.11.2003 року незаконно отримала на верхньому складі С-Будського Агролісгоспу 12,5м.куб. пиловочника хвойного, вартістю на момент відпуски 110 грн. за 1 м. куб. на суму 1336, 5 грн., що у 78,5 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Після цього, невстановлена особа 28.01.2004 року по вищевказаному ордеру отримала 16.45 куб.м. пиловочника, вартістю 130 грн. за 1 куб. м. на суму 2138,5 грн., що в 34,7 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян. Всього С-Будському Агролісгоспу було заподіяно матеріальної шкоди на суму 3475,грн., що у 113,3 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

  На вирок надійшла апеляція :

-    прокурор, якій брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вирок скасувати,  оскільки висновки суду  не  відповідають  фактичним  обставинам справи, постановити свій вирок, визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 367 ч. 1 КК України та   призначити йому покарання у виді штрафу у сумі 510 грн. В доповненні до апеляції, прокурор просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в зв'язку з неповнотою досудового слідства. Заслухавши доповідача, виправданого ОСОБА_1 та адвоката   ОСОБА_2 , які просять в задоволенні апеляції відмовити, думку прокурора про скасування вироку та направлення   справи   на   додаткове   розслідування,   перевіривши   матеріали   справи   та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

Висновок суду у вироку, про недоведеність вини підсудного ОСОБА_1 у скоєнні злочину грунтується на досліджених в судовому засіданні доказах, якими не підтверджено неналежне виконання ним своїх службових обов'язків.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину не визнав і показав що акт виконаних робіт склав на доручення директора лісгоспу, відповідно до бухгалтерських документів та наряду- акту НОМЕР_3від 30.09.2002 року, неправдивих відомостей до акту не вносив, підрядчика ОСОБА_3 особисто не знав. Перевірити об'єм виконаних робіт не міг, оскільки на час складання акта галявина, на якої ОСОБА_3 проводив вирубку вже була чиста.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що в 2002 році за договором з лісгоспом він виконав роботи по заготовці ліса, однак оплату за виконану роботу своєчасно не отримав. Коли в жовтні 2004 року він звернувся до керівництва , виявилось що оплату за нього отримала невідома особа. Після виконання робіт його бригадою, лісник П'ятниця прийняв роботу, а майстер ОСОБА_5 склав акт про виконані роботи, був проведений розрахунок, згідно якого його бригада отримувала 36 м.куб. деревини.

Аналогічні свідчення надали в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

Факт виконання бригадою ОСОБА_3   робіт підтверджується нарядом- актом НОМЕР_3від 30.09.2002 року, актом прийому - сдачі лісопродукції, договором підряду від 2.09.2002 року. С-Будський Агролісгосп також не оспорював факт виконання бригадою ОСОБА_3 робіт, оскільки відповідно до копії розрахунку НОМЕР_4 від 4.05.2005 року розрахувався із ОСОБА_3 пиловочником хвойним у кількості 28,5 м. куб.

Із пояснень свідка ОСОБА_9, директора Агролісгоспу , вбачається, що він дійсно доручив ОСОБА_1 скласти акт виконаних робіт бригадою ОСОБА_3, яка працювала по заготівлі деревини у 2002  році.  Він особисто підписав акт не перевіряючи паспортів підрядчиків.  Шкода завдана підприємству відшкодована лісником,  який безпосередньо відпускав ліс без перевірки документів.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона виписала ордер на відпуску ліса на підставі акту виконаних робіт, затвердженого директором, на доручення директора і віднесла 4 екземпляри ордеру директору підприємства, не перевіряючи документів у особи, яка принесла до неї акт.

Із пояснень свідка ОСОБА_4 вбачається, що в 2003 році він прийняв ділянку ліса від лісника П'ятниці. До підрядчика ОСОБА_3 претензій по заготівлі ліса не було, всі роботи їм були виконані.

Проаналізувавши наведені і інші докази, суд дійшов до обгрунтованого висновку про те, що органами досудового слідства не доведено, що ОСОБА_1 порушив свої службові обов'язки, обумовлені посадовою інструкцією, або які інші нормативні акти, які повинен був виконати, але не виконав, до того ж, істотна шкода була заподіяна підприємству при наявності інших обставин, які не залежали від ОСОБА_1, а тому вірно вирішив про виправдання ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу злочину.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що вказаний виправдувальний вирок є законним і обгрунтованим, доводи апеляції прокурора про направлення справи на додаткове розслідування необгрунтовані, оскільки прокурор не вказав, що ж саме необхідно ще дослідити та які слідчі дії виконати.

Тому колегія суддів підстав для скасування вироку не знаходить.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362,365,366,377 КПК України колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Середино- Будського районного суду Сумської області від 12 травня 2006 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію прокурора, якій брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції - без задоволення.