Справа № 2-а-1230\2009                                                                                                                                                                                                                                                      

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

смт. Ратне                                                                                                   22 жовтня  2009 року                                                                                                      

Ратнівський  районний суд  Волинської області  в складі:

головуючої судді     -      Фазан О.З.,  

за участю секретаря    -     Приймачук О.М.,

позивача            -               ОСОБА_1,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ратне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  інспектора ДПС взводу ДПС № 4 УДАІ УМВС України у Волинській області  про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,-

В С Т А Н О В И В :  

Постановою  інспектора ДПС взводу ДПС № 4 УДАІ УМВС України у Волинській області  ОСОБА_2  від 18 вересня 2009 року ОСОБА_1  було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП України, піддано штрафу у розмірі 260 грн., за те, що він 18 вересня 2009 року о 15 годині 10 хвилин, в м. Ковелі по вул. Варшавській, керуючи автомобілем НОМЕР_1, перевищив швидкість, рухався із швидкістю 82 кмгод.

ОСОБА_1 в поданому до суду адміністративному позові  оскаржив постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП , яку просить скасувати з підстав: правопорушення не вчиняв, оскільки показання технічного приладу « Беркут» № 0802048, яким зафіксовано порушення, не містить функції  фіксації фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки , відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Вважає, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення швидкість руху не може бути достовірною  та належним доказом, на якому ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення Крім того , посадова особа при розгляді справи не встановила мотиви відхилення інших доказів, на які посилався він , як правопорушник.

Позивач, допитаний як свідок, заявлені вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, додатково пояснивши , що на дорозі, де проводилася фіксація швидкості руху, рухалися інші автомобілі в обох напрямках, а тому із швидкістю 82кмгод , яка визначена приладом, міг рухатися інший транспортний засіб. Він  рухався із швидкістю 70 кмгод, так як його попередили інші шофера про наявність працівників міліції на дорозі, а також у машині знаходився пасажир, який спостерігав за швидкістю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, просить слухати справу у його відсутності, на підставі поданих документів. Позовні вимоги не визнає , в поданих запереченнях зазначив, що швидкість вимірювалась  приладом « Беркут», при цьому похибка +- 1 кмгод ,  який віднесено до технічних приладів, які використовуються для контролю при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху. Замір швидкості проводився в присутності його  та прапорщика міліції ОСОБА_3. Вважає необ’єктивними твердження позивача, що рухався із швидкістю 70 кмгод , оскільки той неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення  правил дорожнього руху.

Свідок ОСОБА_4 підтвердив показання свідка  ОСОБА_1.

Вислухавши пояснення позивача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд доходить до наступного.

Відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП України наступає у випадку перевищення водіями транспортних засобів, встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів за годину.

В силу вимог  пункту 12.4. ПДР у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 кмгод.

Свідоцтвом про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA – МІ \3-819-2005  від 07.11.2005 року серія Д № 001250 державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики підтверджено , що вимірювач швидкості радіолокаційний « Беркут» зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером 25783-03.

Свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки №22-2\0842133 від 28.11.2008 року , яке чинне до 28 листопада 2009 року, встановлено ,що дистанційний вимірювач швидкості « Беркут»  № 0802048 власник УДАІ УМВС України у Волинській області відповідає вимогам експлуатаційної документації , границі абсолютної похибки в патрульному режимі -   + - 2 кмгод.  

Відповідно до ч. 1 ст.71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується  її вимога та заперечення. Поряд з цим, ст. 71 ч.2 КАСУ встановлено , в адміністративних справах про протиправність рішень , дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні правомірність дій відповідача суд встановлював протоколом про адміністративне правопорушення, де зазначено , що позивач не згідний із протоколом про адміністративне правопорушення, рухався із швидкістю 70 кмгод.

Таким чином відповідач не спростував показання свідків ОСОБА_1, ОСОБА_4 про відсутність події і складу адміністративного правопорушення.  

Крім цього, як вказано вище, границі абсолютної похибки в патрульному режимі дистанційний вимірювач швидкості « Беркут»  № 0802048 становить  + - 2 кмгод,  тобто, враховуючи  похибку приладу, що працював у патрульному режимі, позивач не перевищив швидкість руху автомобіля більш як на двадцять кілометрів на годину  

Отже, судом повно, всебічно з’ясовані обставини в адміністративній справі , підтвердженими тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні

За таких обставин , суд доходить до висновку , що постанова про накладення адміністративного стягнення  серії АС № 025585  від 18.09.2009 року на ОСОБА_1,  інспектора ДПС взводу ДПС № 4 УДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2  за ч.1 ст. 122 КУпАП  підлягає скасуванню, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач   не надав інших  доказів у судовому засіданні щодо правомірності свого рішення .  

Відповідно до ст. 293 КУпАП  орган при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень – скасовує постанову і закриває справу.  

Відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита .  

Керуючись ст. ст. 11, 70, 122, 160, 161, 163, 167 КАС України,  ст. 293 ст. 247, ст. 288, ст. 289 КУпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:  

Позов задовольнити  

Визнати незаконною та скасувати постанову відносно ОСОБА_1 серії АС № 025585 інспектора ДПС взводу ДПС № 4 УДАІ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2  від 18 вересня 2009 року   про накладення за ст. 122 ч.1 КУпАП адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 гривень, а справу провадженням закрити за відсутності  події і складу адміністративного правопорушення.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом 10 днів з дня її складення в повному обсязі , тобто з 26 жовтня 2009 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 5 ст. 186 КАСУ.

Головуюча                            підпис                                                            ОСОБА_5                                                                                  

Оригіналу відповідає

Суддя                                                                                           Фазан О.З.