Справа № 2-1623-09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2009 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі :
головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,
при секретарі - Троїцькій Т.І.,
з участю
позивача - ОСОБА_1,
відповідача – ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів ,-
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2009 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що знаходилась у шлюбі з відповідачем до лютого 2008 року. Від спільного проживання мають неповнолітню дитину, доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. На даний час сумісно не проживають, дитина проживає разом з матір’ю, знаходиться на її утриманні. Відповідач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Дзержинську, як інвалід 3-ої групи, де отримує пенсію по інвалідності. Із пенсії в добровільному порядку сплачує грошову допомогу на утримання дитини, але в сумі значно меншій, чим це передбачено чинним законодавством. Крім того, відповідач працює в м. Горлівка, отримує заробітну плату. Однак, з даного виду виплати матеріальну допомогу на утримання дитини в добровільному порядку надавати відмовляється. Наряду з цим, дитина постійно хворіє, знаходиться на лікуванні в медичних закладах, в осінньо – весінній період потребує обстеження та санаторно – курортного лікування. Зазначені заходи потребують від неї додаткових витрат, але вона не має можливості одна матеріально утримувати дитину, забезпечити її лікування. Відповідач працює, інших утриманців не має, тому вона вважає, що він може сплачувати аліменти і додаткові витрати на утримання дитини.
Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, суду пояснила, що їх дитина постійно хворіє, знаходиться на обліку в дитячій лікарні. Їй періодично доводиться купувати дорогі ліки. Дитину необхідно обстежувати на діагностичних апаратах, що вимагає багато грошей. Незважаючи на те, що вона працює, грошей їй не вистачає. Аліментів, які відповідач сплачує в добровільному порядку із пенсії в розмірі 136 грн., що менше ніж це передбачено законодавством, також не вистачає, щоб утримувати дитину, тип паче її лікувати. Так як відповідач має ще один від доходу, має можливість сплачувати аліменти, а також додаткові витрати на утримання дитини.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, проти задоволення заявлених вимог в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини, заперечував. Суду пояснив, що він є інвалідом 3-ої групи, отримує пенсію по інвалідності в розмірі 544 грн. Щомісяця, із даного виду доходу, він у добровільному порядку на утримання дитини сплачує аліменти в розмірі, якому дозволяє його доход. Він також знаходиться на обліку у лікаря, так як страждає на різні захворювання. Це потребує від нього додаткових витрат на придбання ліків. Тому після відрахування аліментів на утримання дитини та додаткових витрат йому на життя майже нічого не залишиться. Наряду з цим, суду пояснив, що інших доходів у нього не має.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом встановлено, що позивач знаходилась з відповідачем у шлюбних відносинах до лютого 2008 року (а.с. 3). 31 серпня 2004 року від спільного життя у них народилася донька ОСОБА_3. Відповідно до свідоцтва про народження дитини, батьком дитини є відповідач ОСОБА_2 (а.с. 4). Дитина проживає разом з матір’ю, знаходиться на її утриманні. Проте, що дитина проживає разом з матір’ю підтверджено довідкою з Дзержинського комунального підприємства «Дзержинськжитлосервіс» від 02.02.2009 року (а.с. 5). Позивач працює в Центральній міській лікарні м. Дзержинська, отримує заробітну плату. Відповідно до довідки з місця роботи № 18 від 03.02.2009 року її середньомісячна заробітна плата складає 946 грн. 37 коп. (а.с. 6), але цих коштів не достатньо для задоволення їх з дитиною життєвих потреб, ти паче на лікування дитини. Відповідач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Дзержинську, де отримує пенсію по інвалідності, що підтверджено довідкою з УПФУ м. Дзержинська від 03.02.2009 року (а.с. 8,14,15). Він також приймає участь в вихованні дитини, а саме щомісяця із пенсії сплачує аліменти на її утримання в розмірі 136 грн. (а.с. 16), без врахування м інімального розміру аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Інших доходів відповідач не має. Відповідно до довідки з Дзержинського міського центру зайнятості № 217 від 14.04.2009 року встановлено, що відповідач з 14 квітня 2009 року знаходиться на обліку в цій установі в якості шукаючого роботу (а.с. 13).
При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних членів сім’ї, батьків, дітей.
Судом з’ясовано, що ОСОБА_2 також періодично знаходиться на лікуванні в медичних закладах, страждає різними захворюваннями, на утриманні інших дітей, непрацездатних членів родини не має, матеріальну допомогу на утримання доньки надає в добровільному порядку із пенсії по інвалідності, інших доходів не має, а тому має можливість сплачувати ? частину аліментів на утримання дитини.
За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ст. 183 СК України розмір аліментів на утримання дитини може складати 1/4 частину з усіх видів доходу відповідача щомісяця, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача додаткових витрат на лікування дитини, то суд зазначає наступне.
Згідно ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину у разі спору визначається за рішення суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Крім того, судом встановлено, що дитина сторін ОСОБА_3 хворіє, та через це знаходиться на диспансерному обліку в дитячій міській полікліниці (а.с. 7).
Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Виходячи з принципу змагальності сторін, суд не може за власною ініціативою збирати докази або роботи інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем суду не надано документів, підтверджуючих періодичність лікування і необхідність забезпечення дитини лікарськими препаратами щомісяця.
З цього приводу в п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів” звернено увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі. Однак, позивач всупереч зазначеного в своїй вимозі просила суд стягнути додаткові витрати у частці від заробітної плати на майбутнє. Свої вимоги в судовому засіданні не змінила.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.
Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність та необґрунтованість заявлених вимог, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Суд не може прийняти до уваги наданий позивачем розрахунок вартості медичних препаратів для лікування дитини, за придбання яких вона сплатила 1243 грн. 33 коп., так як вимоги про стягнення цієї суми вона не заявляла.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 ЦПК України, ст.ст. 180, 182, 183, 185 СК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ? частини з усіх видів доходу щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 09 лютого 2009 року та продовжувати до досягнення нею повноліття.
В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 51 (п’ятдесят одна) гр.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу у розмірі 7 (сім) гр. 50 коп., які підлягають зарахуванню на розрахунковий рахунок 31216259700004 ГУ ДКУ у Донецькій області код ЄДРПОУ 34686537, МФО банку 834016, одержувач УДК у м. Донецьку.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду вступає в законну силу після спливу строку на його апеляційне оскарження.
На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: