Справа № 2-2492-09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2009 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,
при секретарі Троїцькій Т.І.,
з участю:
позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому Дзержинської міської ради про визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач в березні 2009 звернулась до суду з позовом про визнання права власності на житлову будівлю та самочинно побудовану надвірну споруду, сарай під літерою «В», які розташовані на земельній ділянці № 6 по вул. Пірогова в м. Дзержинську Донецької області.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з квітня 1981 року знаходилась у шлюбі з ОСОБА_2. Від спільного проживання мають двох дорослих дітей. В січні 2009 року її чоловік помер. Після його смерті залишилася спадщина – домобудівля з усіма надвірними побудовами за вищевказаною адресою. Під час проведення інвентаризації було встановлено, що на земельній ділянці рядом з будинком було самочинно побудовано сарай, дозвіл на будівлю якого фактично не отримували, акт про закінчення будівництва та ведення в експлуатацію його не оформляли. Після смерті чоловіка дружина і діти спадщину прийняла за заповітом як спадкоємці за законом першої черги, але оформити належним чином не представилось можливим, у зв’язку з тим, що надвірна споруда не була здана в експлуатацію, належним чином не зареєстрована в Бюро технічної експлуатації м. Дзержинська. Діти померлого, а також спадкоємці за законом першої черги відмовилися від прийняття спадщини на користь своєї матері ОСОБА_1, тобто позивача по справі. Інших спадкоємців у померлого за законом або за заповітом не має.
Визнання права власності на житловий будинок та самочинно побудований сарай під літерою «В» за адресою м. Дзержинськ вул. Пірогова № 6, які залишилася після смерті ОСОБА_2, необхідно для оформлення документів на прийняття спадщини від померлого.
Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надавши письмову заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутністю, заявлені вимоги визнав, проти їх задоволення не заперечував.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 1268, 1269 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач з квітня 1981 року знаходилась у шлюбі з ОСОБА_2, зареєстрованим відділом реєстрації актів цивільного стану Дзержинського міського управління юстиції Донецької області, за актовим записом № 210. (а.с. 9). Від спільного проживання мають двох дорослих дітей. В січні 2009 року чоловік позивача помер (а.с. 10). Після його смерті залишилась спадщина – домобудівля з усіма надвірними спорудами, які розташовані на земельній ділянці № 6 вул. Пірогова в м. Дзержинську. За життя, ОСОБА_2 цей будинок спадкував за законом від ОСОБА_3 та володів їм на праві приватної власності, що підтверджено свідоцтвом про право на спадщину за законом, засвідченим державним нотаріусом Дзержинської державної нотаріальної контори 24.12.1998 року, за реєстром № 22569 (а.с. 7). В травні 1999 року між чоловіком позивача і відповідачем було укладено договір на право тимчасового користування землею (а.с. 14,15). Відповідно до умов цього договору, чоловік позивача прийняв в тимчасове довгострокове користування земельну ділянку за адресою м. Дзержинськ вул. Пірогова та зобов’язався використовувати цю землю згідно її цільовому призначенню, не порушуючи при цьому права власників і землекористувачів інших земельних ділянок. Проте, що ця житлова будівля на праві власності належить померлому чоловікові позивача також підтверджено реєстраційним посвідченням, виданим Дзержинським бюро технічної інвентаризації (а.с. 6). Під час проведення інвентаризації домобудівлі, було встановлено, що на земельній ділянці рядом з нею самочинно було побудовано сарай під літерою «В», так як дана споруда в експлуатацію не здана і не зареєстрована в Дзержинському бюро технічної інвентаризації, тобто збудована без належного дозволу. Даний факт, крім пояснень позивача, підтверджено технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виданим на ім’я чоловіка позивача та довідкою з Дзержинського бюро технічної інвентаризації від 23.03.2009 року (а.с. 11-13). Єдиними спадкоємцями за законом першої черги померлого є його дружина, позивач по справі, та їх діти. Інших спадкоємців за законом або заповітом у померлого не має (а.с. ).
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Відповідно до вимог ч. 2 цієї статті кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, зокрема, відмови їх від її прийняття.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що діти відмовилися від прийняття спадщини від померлого на користь своєї матері ОСОБА_1, позивача по справі, про що свідчить довідка з Дзержинської державної нотаріальної контори від 12.06.2009 року № 262 (а.с. 26,27).
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що саме позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги померлого ОСОБА_2
За таких обставин та враховуючи, що судом не встановлено, що позивач відмовлявся від спадщини, а навпаки ним зроблені заходи щодо прийняття спадщини, суд вважає, що позивач фактично прийняв спадщину за законом.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» № 4 від 24.06.1983 року із змінами якщо у шестимісячний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
Враховуючи діючі положення законодавства щодо самочинного будівництва, фактичні обставини справи, а також, той факт, що судом не встановлено порушень будь - чиїх прав та інтересів самовільним будівництвом, суд приходить до висновку, що за таких умов можливо визнання права власності на самочинно побудовану надвірну споруду – сарай.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги доведеними, тому підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 60, 212 ЦПК України, ст. ст. 1258, 1259, 1261, 1268, 1269 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилу будівлю і надвірну споруду – сарай під літерою «В», які розташовані за адресою Донецька область, м. Дзержинськ, вул. Пірогова 6, що залишилися від ОСОБА_2, померлого 10 січня 2009 року.
Рішення суду вступає в законну силу після спливу строків на його апеляційне оскарження.
На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя підпис ОСОБА_4
Копія вірна
Суддя:
Рішення набрало чинності:
Суддя: