НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ      

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

      06 листопада 2009 року    справа № 2-1386/09     м. Нововолинськ  

    Нововолинський міський суд Волинської області в складі:  

    головуючого                                          судді Свередюка А.В.,  

    при секретарі                                                    Гнатюк К.В.,  

    за участю позивача                                           ОСОБА_1,  

    представника позивача                                     ОСОБА_2,  

  розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Волиньвугілля" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, — суд,  

встановив:  

  16 вересня 2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП "Волиньвугілля" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві в сумі 60 тис. грн.  

  Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 25 січня 1993 року по 09 липня 2009 року працював на шахтах ДП "Волиньвугілля". 12 березня 2009 року року на ВСП "Шахта №5 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" виконуючи наряд попав під завал, внаслідок чого отримав травму у виді закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, травматичного ураження лівого плечового сплетіння з глибоким парезом лівої руки, остеохондроз грудного, поперекового відділу хребта з корінцевим синдромом на фоні забою, консолідований перелом правої лобкової кістки. Відповідачем за фактом отримання ним травми було складено акт (спеціального) розслідування нещасного випадку пов'язаного з виробництвом №11 від 14 березня 2009 року та акт за формою Н-1. Згідно зазначених актів його вина у причинах отримання ним травми відсутня. В результаті травми він отримав трудове каліцтво. Після тривалого лікування, згідно виписки із акта освідчення в Медико-соціальній експертній комісії від 10 липня 2009 року йому встановлено 80 відсотків втрати професійної  працездатності і надано другу групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Вважає, що в наслідок травми на виробництві відповідачем йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у пережитих нестерпних психічних стражданнях, пов'язаних з фізичним болем і усвідомленням можливої загибелі. Він переніс страх і відчай, душевний біль руйнівної для здоров'я сили. Наслідки від отриманих травм є тяжкими і тривалими, усвідомлює, що здоров'я яке було у нього до нещасного випадку уже не відновиться а тільки погіршиться. Він є інвалідом другої групи, для нього стала недосяжною та робота, яку він виконував і за яку отримував оплату на прожиття своєї сім'ї. Наслідком нещасного випадку є незручності у побуті, втрата нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Він повністю обмежений у заняттях фізичною працею в домашньому господарстві, погіршується його матеріальне становище, втрачена можливість покращити матеріальне становище своєї сім'ї за рахунок своєї праці. Отримані травми, а особливо черепно-мозкова постійно його турбують, що змушує його звертатись за медичною допомогою і постійно приймати ліки. Беручи до уваги характер та ступінь моральних страждань заподіяних йому внаслідок травмування на виробництві, його тривалість та спосіб заподіяння, та те, що у працездатному віці він є інвалідом другої групи від трудового каліцтва, йому протипоказана важка фізична праця, а втрата здоров'я призвела до втрати нормальних життєвих зв'язків, незручностей в побуті і вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, він, виходячи із характеру душевних страждань та із засад розумності і справедливості, просить присудити до стягнення в його користь з відповідача моральну шкоду в сумі 60 тис. грн.  

  Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, просять стягнути з ДП "Волиньвугілля" в користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 60 тис. грн.  

  Свідок ОСОБА_1 показав, що він працював на ВСП "Шахта №5 Нововолинська" ДП "Волиньвугілля". 12 березня 2009 року у другу зміну він прийшов на роботу на вищевказане підприємство. Перед зміною о 13 годині він разом з іншими працівниками отримав наряд від начальника дільниці ОСОБА_3 на переміщення механізованих посадочних кріплень "Супутник", так званих тумб в лаві №405. Ці тумби були затиснуті породою, яка обсипалась з покрівлі лави. Лава №405 була відома особливо небезпечними підземними умовами, оскільки її постійно  засипало породою. Після прибуття в дану лаву вони разом з робітниками почали вичищати породу біля тумб, щоб стало можливим підтягнути тумби до конвеєра. Коли займались цією роботою, раптово почала тріщати і відразу обвалюватись покрівля. Він не встиг відскочити у безпечне місце, в результаті чого зверху на нього впали поламані дерев'яні бруси і посипалась порода, він впав і його привалило брусами і породою. Це трапилось приблизно о 16 год. 20 хв. Від отриманих травм і нестачі повітря він  декілька разів втрачав свідомість. Коли приходив у свідомість то чув голоси робітників, які намагались його відкопати, але не менше трьох разів його знову засипало породою. Перебував під завалом 18 год. 30 хв., під час чого пережив страх і відчай, оскільки розумів, що перебуває на грані загибелі. Під час цього відчував сильний фізичний біль із-за отриманих травм та нестерпний душевний біль. Коли його витягли з-під завалу, то перебував у шоковому стані із-за отриманих фізичних і психічних травм.  

  Заслухавши пояснення позивача та його представника, покази свідка ОСОБА_1, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково.  

  В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 тривалий час працював на шахтах в м. Нововолинську, а саме з 1993 року, і безпосередньо на   ВСП "Шахта №5 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля" з 20 жовтня 1994 року по 09 липня 2009 року, що підтверджується копією його трудової книжки (а.с.5-6).  

  З копії акта №11 (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався 12 березня 2009 року (а.с.7) складеного комісією ВСП "Шахта №5 Нововолинська" вбачається, що гірнику очисного забою п'ятого розряду ОСОБА_1 було травмовано.  

  Згідно копії довідки серії ВЛН №000083 від 10 липня 2009 року (а.с.18),  ОСОБА_1 було встановлено 80 відсотків втрати професійної працездатності.  

  Згідно копії довідки серії ВЛН №040207 від 10 липня 2009 року (а.с.17) ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності у зв'язку з трудовим каліцтвом та протипоказана важка фізична робота в підземних умовах праці.  

  Нормами Конституції України, зокрема ст.21, ст.43, ст.46 передбачені права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці.  

  Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.  

  Згідно зі ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.  

  В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 під час роботи 12 березня 2009 року на ВСП "Шахта №5 "Нововолинська" ДП "Волиньвугілля", отримав травму і йому встановлена друга група інвалідності та 80 відсотків втрати професійної працездатності.  

  ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, які він зазнав внаслідок травми та переносить і по сьогоднішній день. Відчуває себе неповноцінною людиною. У зв'язку з травмою на виробництві відчуває себе обмеженим у реалізації своїх життєвих планів, забезпечення своєї сім'ї, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації повноцінного життя.  

  Із копій епікризів, виписок із медичної картки хворого, витягу з історії хвороби, копій довідок (а.с.11-15), які були досліджені в суді, вбачається, що позивач ОСОБА_1 періодично знаходиться на стаціонарному та амбулаторному лікуванні з діагнозом: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, травматичне ураження лівого плечового сплетіння з глибоким парезом лівої руки, остеохондроз грудного, поперекового відділу хребта з корінцевим синдромом на фоні забою, консолідований перелом правої лобкової кістки (наслідки виробничої травми 12 березня 2009 року).  

  Як слідує з висновків Акту №11 від 14 березня 2009 року за формою Н-1 (а.с.8,10) вини позивача ОСОБА_1 у нещасному випадку на виробництві, який стався з ним 12 березня 2009 року комісія не вбачає. Представником відповідача не надано суду доказів, які б свідчили про вину ОСОБА_1 у порушенні вимог нормативних актів про охорону праці.  

  Відповідно до вимог частин 2, 3, 5 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.  

  Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.  

  Як вбачається з п.6 акту форми Н-1 №11 від 14 березня 2009 року  ВП "Шахта №5 "Нововолинська" (а.с.10), причиною даного нещасного випадку став раптовий обвал порід покрівлі в районі тумб №51-52 лави №405, в наслідок чого висипаною породою був травмований гірник очисного забою ОСОБА_1  

  Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.  

  Вищенаведені обставини дають суду підстави вважати, що діями відповідача ДП "Волиньвугілля" який не забезпечив безпечні умови праці заподіяно позивачу ОСОБА_1 моральну шкоду, яка виразилась у наступному.  

  Позивач отримав травму пов'язану з виробництвом, зазнав фізичний біль та страждання, які переносить і по теперішній час. Життя позивача після травми зазнало суттєвих змін. Також отримана професійна травма та її наслідки викликали емоційні страждання, зокрема: душевний біль, постійне почуття неповноцінності, пригнічення.  

  Відповідно до ст.23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, які вона зазнає.  

  Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.  

  Той факт, що моральна шкода у зв'язку з одержаною травмою на виробництві на теперішній час не відшкодована позивачу ОСОБА_1 підтверджено в судовому засіданні дослідженими матеріалами справи.  

  Отже, спір з приводу відшкодування позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди у зв'язку з отриманою травмою на виробництві раніше не був предметом судового розгляду.  

  Відповідно до роз'яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" від 31 березня 1995 року №4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.  

  Враховуючи характер моральних та фізичних страждань, їх тривалість, спосіб заподіяння і виходячи з засад справедливості та розумності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, та в користь позивача слід стягнути 25 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.  

  Також до стягнення з відповідача підлягають судові витрати: в користь позивача 700 грн. на відшкодування витрат на правову допомогу, що підтверджується документально (а.с.21,32), та в дохід держави: 8,50 грн. судового збору, 15,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Нововолинському міському суді.  

  Керуючись ст.88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215, ст.224, ст.225, ст.226 ЦПК України, на підставі ст.153,  ст.173, ст.237-1 КЗпП України, ст.13, ст.14 Закону України "Про охорону праці", — суд,  

вирішив:  

  Позов задоволити частково.  

  Стягнути з   Державного підприємства "Волиньвугілля"  в користь ОСОБА_1 25000 (двадцять п'ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, 700 (сімсот) грн. на відшкодування витрат на правову допомогу, а всього 25700 (двадцять п'ять тисяч сімсот) грн.  

  Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" в дохід держави 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору.  

  Стягнути з Державного підприємства "Волиньвугілля" в дохід держави 15 (п'ятнадцять) грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Нововолинському міському суді Волинської області.  

  В решті позовних вимог відмовити.  

  Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.  

  Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

  Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.  

Головуючий                підпис  

Згідно з оригіналом  

Суддя                                                                               А.В. Свередюк