Справа № 1-55/09  

В И Р О К  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

3 серпня 2009 року                           Турійський районний суд Волинської області

під головуванням судді Овсієнка А.А.

за участю секретаря       Веремчук Л.Ю.

прокурора Веніславського С.В.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3      

захисника адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Турійську Волинської області кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_5,                  ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України,

в с т а н о в и в :

2 березня 2009 року приблизно о 22 год 00 хв ОСОБА_5 перебуваючи в житловому будинку за адресою вул.Галана, 11, смт.Турійськ Волинської області, захищаючись від нападу потерпілого ОСОБА_6 котрий, опинившись лежачи на спині на підлозі, однією рукою тримав підсудного за одяг в ділянці грудей, а другою намагався схопити останнього за шию, діючи явно невідповідно обстановці захисту та небезпечності посягання, а отже - з перевищенням меж необхідної оборони, двічі умисно вдарив кулаком правої руки потерпілого в живіт, аби припинити спроби останнього продовжувати бійку, внаслідок чого спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді розриву кореня брижі тонкої кишки з інфільтруючим масовим крововиливом в жирову тканину навколо підшлункової залози та в паренхіму органу, перифокальною реакцією, від яких настала смерть ОСОБА_6

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою винність у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та беззастережно, показавши суду, що          2 березня 2009 року він гостював у своєї колишньої дружини ОСОБА_7 в житловому будинку за адресою вул.Галана, 11, смт.Турійськ Волинської області. Приблизно о 22 год         00 хв до будинку зайшов співмешканець ОСОБА_7 ОСОБА_6, котрий, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, почав його ображати нецензурними словами, шарпати за одяг. З метою припинення таких дій він вдарив потерпілого кулаком в обличчя, від чого останній заточився і вдарився головою в одвірок. Вважаючи, що конфлікт вичерпано, він присів біля столу, однак несподівано ОСОБА_6 ззаду схопив його рукою за шию та почав душити. Намагаючись вивільнитися від захвату ОСОБА_6 він почав відбиватися головою та руками, кілька ударів наніс ліктями в живіт потерпілому, однак той не відпускав і вони обоє впали на підлогу. Звільнившись від захвату, він намагався встати, однак ОСОБА_6, лежачи на спині, продовжував однією рукою тримати його за одяг в ділянці грудей, а другою намагався схопити за шию. Захищаючись від таких дій потерпілого та намагаючись вирватися, він двічі умисно вдарив кулаком правої руки потерпілого в живіт.

Окрім визнавальних показань підсудного ОСОБА_5 винність останнього у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена також іншими дослідженими судом доказами.

Так, свідок ОСОБА_7 повністю підтвердила суду наведені підсудним обставини вчиненого ним злочину та показала, що 2 березня 2009 року приблизно о 22 год 00 хв в житловому будинку за адресою вул.Галана, 11, смт.Турійськ Волинської області, мав місце конфлікт між підсудним та потерпілим ОСОБА_6 з ініціативи останнього. Так, потерпілий ОСОБА_6, будучи в стані сильного алкогольного сп’яніння, безпричинно почав чіплятися до підсудного, шарпати його за одяг, у відповідь на що ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_6 кулаком в обличчя. Від нанесеного удару ОСОБА_6 заточився та вдарився головою в одвірок. В цей момент вона, прибираючи з кухні, де відбувався конфлікт, ножі, вибігла в іншу кімнату, а коли повернулася, то побачила, як           ОСОБА_5 кілька разів вдарив кулаком в живіт ОСОБА_6, який, лежачи в цей час на спині на підлозі, однією рукою тримав ОСОБА_5 за одяг, а іншою намагався його вдарити чи схопити. Після нанесених ОСОБА_5 ударів в живіт ОСОБА_6 відпустив підсудного і знепритомнів.

В ході відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_7 даючи аналогічні показання, вказала при цьому в умовах реальної обстановки місце конфлікту в кухні будинку, а також обставини, черговість та спосіб нанесення підсудним ОСОБА_5 ударів ОСОБА_6 в живіт, що вбачається з оголошеного судом протоколу відтворення обстановки та обставин події від 14 березня 2009 року та відеозапису даної слідчої дії (а.с.149-151).

Як під час досудового, так і вході судового слідства підсудний ОСОБА_5 та свідок ОСОБА_7 послідовно та незмінно вказували у своїх показаннях на те, що конфлікт спровокував саме потерпілий ОСОБА_6, який безпричинно зачіпав та ображав підсудного, поводив себе агресивно.  

Згідно комісійного висновку експертів (амбулаторної судово-психіатричної експертизи) № 187 від 13 травня 2009 року (а.с.197-198), наявний у ОСОБА_7 як на час вчинення вищевказаного злочину, так і в даний час психічний розлад у вигляді параноїдної шизофренії епізодичного типу перебігу з деяким емоційно-вольовим дефектом не позбавляє її можливості правильно сприймати факти, що мають значення для справи, та давати показання по них. За своїм психічним станом ОСОБА_7 могла усвідомлювати під час проведення з нею слідчих дій і усвідомлює на час проведення експертизи характер та фактичний зміст власних і чужих  дій, їх наслідки, може керувати своїми діями.

Згідно комісійного висновку експертів (амбулаторної судово-психіатричної експертизи) № 257 від 24 червня 2009 року (а.с.208-209), ОСОБА_5 як на час вчинення інкримінованих йому злочинних дій, так і на момент проведення експертизи ознак будь-якого психічного захворювання чи тимчасового хворобливого розладу психіки ( в тому числі – патологічного сп’яніння) не виявляв, у стані вираженого емоційного збудження, або емоційного напруження чи афекту не перебував, в повній мірі міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Вищевказані показання підсудного та потерпілої є детальними та чіткими, повністю узгоджуються як між собою, так і з іншими наявними у справі доказами, а тому суд приймає їх до уваги в якості належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_5  

Зокрема, зазначені підсудним та свідком ОСОБА_7 локалізація і спосіб нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень повністю узгоджуються з виявленими в ході огляду місця події (а.с.14-21) та при огляді трупа (а.с.33-34), а згодом детально описаними судово-медичними експертами, наявними у потерпілого ОСОБА_6 зовнішніми та внутрішніми тілесними ушкодженнями.

Так, з протоколу огляду місця події від 3 березня 2009 та доданих до нього фототаблиць (а.с.14-21) вбачається, що в кухні житлового будинку № 11 по вул.Галана в смт.Турійську Волинської області о 00 год 20 хв було виявлено труп ОСОБА_6 з наявними тілесними ушкодженнями у вигляді саден та синців в правій лобній ділянці, на верхній губі зліва, в лівій виличній ділянці обличчя.

Окрім вищевказаних зовнішніх тілесних ушкоджень при розтині трупа         ОСОБА_6 було виявлено також внутрішні тілесні ушкодження у вигляді переломів грудини, ІІ-VI ребер зліва, розриву кореня брижі тонкої кишки, згустка крові та рідкої крові об’ємом приблизно 2,5 л в черевній порожнині, що об’єктивно підтверджується протоколом огляду трупа від 13 березня 2009 року (а.с.33-34).

Як вбачається з висновку судово-медичного експерта № 53/П від 15 квітня 2009 року (а.с.174-177), у потерпілого ОСОБА_6 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден в правій лобній ділянці, на верхній губі зліва, синця на лівій виличній ділянці та щоці з наявними на його фоні множинними саднами, крововиливу в правий скроневий м ? яз, перелому тіла грудини з крововиливами в тканини навколо проекції перелому, переломів ІІ – VI ребер зліва, розриву кореня брижі тонкої кишки з інфільтруючим крововиливом та перифокальною реакцією, масовим крововиливом в жирову тканину навколо підшлункової залози та в паренхіму органу з просочуванням строми та паренхіми гемолізованою кров’ю.

Згідно з вищевказаним висновком експерта, тілесні ушкодження у вигляді розриву кореня брижі тонкої кишки з інфільтруючим масовим крововиливом в жирову тканину навколо підшлункової залози та в паренхіму органу, перифокальною реакцією, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, і могли бути спричинені внаслідок ударів як кулаками, так і ліктями в живіт. Смерть потерпілого наступила внаслідок масової крововтрати, обумовленої внутрішньочеревною кровотечею, викликаною в свою чергу розривом кореня брижі тонкої кишки з ушкодженням судин з наступним крововиливом в жирову тканину навколо підшлункової залози та в паренхіму органу в проміжок часу між 21 год та 23 год 2 березня 2009 року.

     Отже, завдаючи умисно ударів кулаком в живіт, в ділянку життєво важливих органів, потерпілому ОСОБА_6, ОСОБА_5 діяв з умислом на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, і, хоча й не бажав та не передбачав можливості настання смерті останнього, проте в силу наведених вище конкретних обставин міг і повинен був передбачити такі наслідки своїх дій.

     Одночасно суд також вважає, що дії підсудного явно не відповідали небезпечності посягання та обстановці захисту, оскільки потерпілий ОСОБА_6, перебуваючи згідно з висновком судово-медичної експертизи в стані тяжкого алкогольного сп’яніння та знаходячись в лежачому положенні на підлозі, явно неспроможний був заподіяти яку-небудь істотну шкоду підсудному, який, в свою чергу, майже звільнившись від захвату       ОСОБА_6, мав змогу вирватися від потерпілого, не завдаючи йому тяжкої шкоди. Так, на думку суду, була відсутня потреба у застосуванні підсудним такого способу самозахисту як нанесення ударів кулаками в живіт потерпілому, маючи реальну можливість припинити посягання іншими засобами із заподіянням нападаючому меншої шкоди. І саме внаслідок невідповідності обраного способу захисту обстановці захисту та небезпечності посягання ОСОБА_5 тим самим перевищив межі необхідної оборони.

     Твердження потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_1 про заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень групою осіб також були предметом ретельної перевірки, однак не знайшли свого підтвердження в ході судового слідства.

     Так, з протоколів огляду місця події від 3 березня 2009 (а.с.а.с.14-21, 24-32) вбачається, що на подвір’ї та всередині будинку відсутні сліди, які вказували б на вчинення злочину групою осіб. Згідно з висновком експерта (дактилоскопічної експертизи) № 50 від 14 березня 2009 року (а.с.181-187), всі без виключення вилучені з місця події сліди пальців рук належать ОСОБА_7 та ОСОБА_6

Відмічені у протоколі огляду трупа від 13 березня 2009 року (а.с.33-34) зовнішні тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_6 у вигляді садна в правій лобній ділянці, садна на верхній губі зліва, синця в правій виличній ділянці обличчя, також не вказують на нанесення останньому численних ударів.  

Відсутність на тулубі та кінцівках ОСОБА_6 зовнішніх тілесних ушкоджень підтвердили свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які крім того показали, що хрускіт ребер почули дещо згодом в ході того, як ОСОБА_8 робив непрямий масаж серця потерпілому ОСОБА_6 Згідно з висновком судово-медичного експерта № 53 П/Д від 12 червня 2009 року (а.с.203-204), травми у вигляді переломів ребер, враховуючи їх локалізацію та множинність, дійсно могли утворитися від надавлювання на грудну клітину під час непрямого масажу серця.

Послідовно та категорично заперечували причетність до побиття потерпілого інших, крім ОСОБА_5, осіб у своїх показаннях як на досудовому, так і в ході судового слідства підсудний та свідок ОСОБА_7

Разом з тим, суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_7, дані нею в ході досудового слідства та зафіксовані у протоколі допиту від 3 березня 2009 року (а.с.134-135) про те, що ОСОБА_6 прийшов до неї додому сильно побитий, в крові, після чого втратив свідомість, оскільки, як визнала сама ОСОБА_7, такі її показання є неправдивими і дані нею з метою уникнення її колишнім чоловіком ОСОБА_5 кримінальної відповідальності за скоєне.

 Як зазначила свідок ОСОБА_7, неправдивими є також показання, які вона давала під час досудового слідства, в частині її тверджень про висловлювані          ОСОБА_5 погрози на її адресу та вимоги не повідомляти правоохоронним органам про його конфлікт з потерпілим.

Також, з огляду на вищезгаданий висновок судово-психіатричної експертизи, суд вважає надуманими покликання свідка ОСОБА_7 на наявне у неї психічне захворювання, як на єдину причину зміни нею своїх показань в ході досудового слідства.  

Таким чином, проаналізувавши зібрані в ході досудового слідства та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає доведеною винність ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України, і кваліфікує його дії як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони.  

При обранні підсудному виду і міри покарання суд враховує в сукупності: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ч.2 ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, характер злочинних дій підсудного, які були обумовлені неправомірною поведінкою самого потерпілого і полягали у захисті підсудного, хоча і з явним перевищенням меж необхідної оборони, від протиправних посягань потерпілого; особу винного, котрий за місцем проживання характеризується посередньо, не працює, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, хоча і вважається відповідно до ст.89 КК України таким, що не має судимості, має батьків похилого віку та брата-інваліда ІІ групи; обставини, що помякшуть покарання, – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, повне добровільне відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді арешту в межах санкції статті закону, за якою його визнано винним, будучи переконаним, що саме таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення підсудного й попередження вчинення ним нових злочинів.  

Призначаючи покарання, не пов ? язане з позбавленням волі, суд відповідно до вимог ст.ст.148, 150, 151, 165-1 КПК України та з урахуванням положень ст.ст.342, 343 КПК України змінює ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у виді взяття під варту на підписку про невиїзд.

     Відповідно до вимог ст.81 КПК України суд вирішує долю речових доказів: належний померлому ОСОБА_6 одяг повертає потерпілому ОСОБА_10, ганчірку та зішкреби речовини піддає знищенню.

     Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України суд стягує з ОСОБА_5 на користь держави 1100 (одну тисячу сто) грн. 57 коп. судових витрат по оплаті проведених дактилоскопічної та судово-психіатричних експертиз.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в :  

Визнати ОСОБА_5 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.124 КК України, призначивши йому покарання у виді арешту на строк          4 (чотири) місяці.

На підставі ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_5 в строк призначеного покарання строк тримання його під вартою з 20 травня по 3 серпня       2009 року з розрахунку, за яким один день тримання під вартою відповідає одному дню арешту.

Початок строку покарання рахувати з дня приведення вироку у виконання.

До набрання вироком законної сили замінити засудженому ОСОБА_5 раніше обраний запобіжний захід у виді взяття під варту на підписку про невиїзд та негайно звільнити його з-під варти в залі судових засідань.

Речові докази – спортивну куртку, светри чорного та жовтого кольору, штани,  труси, шкарпетки та кросівки, які зберігаються в камері схову речових доказів Турійського РВ УМВС України у Волинській області, повернути потерпілому ОСОБА_2, жителю ІНФОРМАЦІЯ_4, а у випадку відмови останнього від їх отримання – знищити.

Речові докази – ганчірку та зішкреби речовини, які зберігається в камері схову речових доказів Турійського РВ УМВС України у Волинській області, знищити.

На підставі ч.2 ст.93 КПК України стягнути з ОСОБА_5 в користь держави 1100 (одну тисячу сто) грн. 57 коп. витрат на проведення дактилоскопічної та судово-психіатричних експертиз.

На вирок суду протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд.

Головуючий