Справа № 347/623/17

Провадження № 22-ц/779/1097/2017

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Гордій В.І. В. І.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Горблянського Я.Д.

суддів Девляшевського В.А., Матківського Р.Й.

секретаря Капущак С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Косівського районного суду від 18 травня 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 05.11.2010 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідачці було надано кредит на суму 5600 гривень зі сплатою 36 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Згідно кредитного договору відповідачка зобов’язалася здійснювати погашення кредиту згідно графіку розрахунків до кредитного договору, який є його невід’ємною частиною. Однак відповідачка умов кредитного договору у визначений термін не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 13 267, 25 грн.

Рішенням Косівського районного суду від 18 травня 2017 року в позові ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

На вказане рішення ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд керувався тим, що станом на момент звернення до суду з позовом трирічний строк позовної давності закінчився. Однак з таким висновком апелянт не згідний, вважає, що строк позовної давності не пропущено, оскільки судом не враховано дії відповідача, якими було перервано строки позовної давності. Так, позичальник частково сплачував кредитну заборгованість. З розрахунку заборгованості вбачається, що остання проплата проведена 23.07.2014 року у розмірі 100 грн. Ці обставини судом не досліджені та залишені поза увагою.

З наведених підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Сторони в судове засідання не прибули хоча належним чином повідомлялися про час і місце розгляду справи, а щодо відповідача ОСОБА_2 то поштові повідомлення повертаються із за не проживання відповідача по зазначеній адресі. Тому справу слід розглянути у відсутності сторін, а рішення по апеляційній скарзі слід прийняти по наявних у справі доказах.

Вислухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Даним вимогам законодавства оскаржуване рішення не відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк», суд виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, що відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України є підставою для відмови в позові.

Однак погодитись із таким висновком суду не можна, оскільки судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно кредитного договору від 05.11.2010 року (а.с. 8-31), позивач надав позичальнику - відповідачу по справі кредит на суму 5600 гривень під 36.00 % річних.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Однак ОСОБА_2 свої зобов’язання за кредитним договором від 05.11.2010 року належним чином не виконувала, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 13267,25 грн., яка складається із: 1939,48 грн. – заборгованість за кредитом; 10219,81 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 500 грн.. – штраф (фіксована частина); 607,96 грн. – штраф (процентна складова).

Вказана заборгованість підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості(а.с.4-5), яким відповідачем не спростовано.

ОСОБА_2 у поданому запереченні просила відмовити у позові за спливом позовної давності, посилаючись на те, що перестала виконувати свої кредитні зобов’язання ще починаючи з 31.01.2011 року, внаслідок чого виникла заборгованість. Однак такі обставини не підтверджені належними доказами і спростовують розрахунком заборгованості, з якого вбачається що остання проплата здійснена 23.07.2014 року.

Відповідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положенням ч.1 ст.264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується(ч.3 ст.264 ЦК України).

Із розрахунку заборгованості вбачається, що останній платіж на виконання своїх зобов’язань за кредитним договором відповідачка здійснила 23.07.2014 року, тим самим вчинивши дію, що свідчить про визнання нею боргу.

Позивач звернувся до суду з даним позовом 07.04.2017 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Вищенаведене залишилось поза увагою суду першої інстанції, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, яке відповідно до ст.309 ЦК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову та стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості в розмірі 13267,25 грн., яка складається із: 1939,48 грн. – заборгованість за кредитом; 10219,81 грн. – заборгованість по процентах за користування кредитом; 500 грн.. – штраф (фіксована частина); 607,96 грн. – штраф (процентна складова).

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 3360 грн.(за подання позову в розмірі 1600 грн. та за подання апеляційної скарги в розмірі 1760 грн.).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Косівського районного суду від 18 травня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 13267,25 грн. та 3360 грн. витрат по оплаті судового збору, а всього 16627,25 грн.(шістнадцять тисяч шістсот двадцять сім грн. 25 коп.)

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: Я.Д. Горблянський

В.А Девляшевський

ОСОБА_3