У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 25 липня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою захисника-адвоката ОСОБА_1 на постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 лютого 2005 року.

Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2004 року

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

несудимого,

засуджено  за  ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на п'ять років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком один рік шість місяців і покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в орган кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання і роботи.

Постановою Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 лютого 2005 року ОСОБА_2 направлено у місця позбавлення волі для відбування покарання, призначеного вироком від 30 березня 2004 року, і оголошено в розшук, оскільки засуджений у період випробування не виконав покладені на нього обов'язки.

В апеляційному порядку постанова не оскаржена.

У касаційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 безпідставно направлено для відбування призначеного покарання, оскільки протягом іспитового строку він не вчинив жодного правопорушення, що потягло за собою адміністративне стягнення, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, а до органу кримінально-виконавчої системи не з'являвся, тому що у виклику було невірно зазначено його адресу, вказує на неповноту судового слідства, порушення норм кримінально-процесуального законодавства, оскільки суд не відклав розгляд справи у зв'язку з неявкою ОСОБА_2 в судове засідання, просить постанову суду скасувати.

Заслухавши доповідача, думку прокурора Саленка І.В. про залишення постанови без зміни та перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної  скарги,  колегія  суддів  вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав. 

Відповідно до вимог ст. 408-2 КК України скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком суду відповідно до статей 75 і 104 КК України, здійснюється суддею районного (міського) суду за місцем проживання засудженого за поданням органу виконання покарання за наявності підстав, передбачених ч. 2 ст. 78 КК України, а саме, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. У даній справі зазначених вимог закону судом додержано не було.

Як вбачається із матеріалів справи, вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2004 року щодо ОСОБА_2 надійшов на виконання до Оріхівської КВІ 18 травня 2004 року. У поданні начальника Оріхівської КВІ зазначено, що ОСОБА_2 не з'явився для реєстрації в інспекцію за викликами на 25 і 28 травня 2004 року з тих підстав, що не проживає і не прописаний за адресою, вказаною у вироку суду. Останнім встановлено, що ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1. Суд, розглядаючи подання начальника Оріхівської КВІ про скасування звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком суду, не з'ясував, чи мав засуджений реальну можливість виконати покладені на нього обов'язки, тобто не з'ясував, з яких причин він не з'явився 25 і 28 травня 2004 року для реєстрації в інспекцію.

Призначивши подання до розгляду на 21 лютого 2005 року і маючи дані, що засуджений судову повістку не отримав, оскільки за вказаною у ній адресою не проживає, суд виніс постанову про заміну ОСОБА_2 призначеного судом покарання на позбавлення волі і оголосив його розшук.

Під час виконання цієї постанови було встановлено, що ОСОБА_2 проживає за адресою, вказаною у вироку суду, по АДРЕСА_2, аІНФОРМАЦІЯ_1і він не з'явився на виклик до інспекції та суду з тих підстав, що не отримував повісток.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне постанову суду щодо ОСОБА_2 про скасування звільнення його від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком суду, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, під час якого ретельно перевірити підстави, з яких ОСОБА_2 не виконував покладені на нього за вироком суду обов'язки.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_1 задовольнити.

                   Постанову Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 лютого 2005 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

ОСОБА_2 з-під варти негайно звільнити.

С у д д і :

Короткевич М.Є.                   Кліменко М.Р.                       Нікітін Ю.І.