У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого	Короткевича М.Є.
суддів	Кліменко М.Р., Нікітіна Ю.І.
за участю прокурора	Сорокіної О.А.
та потерпілої	ОСОБА_1

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 25 липня 2006 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 1 грудня 2005 року, яким

 

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженець АДРЕСА_1, раніше не судимий,

 

засуджений за ч. 1 ст. 121 КК  України  на  5  років  позбавлення волі,  за  ч. 2 ст. 121 на 7 років позбавлення волі, а на підставі ст. 70 КК України остаточно призначено 8 років позбавлення волі.

         Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь: потерпілої ОСОБА_1 50000 грн.; потерпілої ОСОБА_4 - 2788 грн. 64 коп.; Білоцерківської міської лікарні №2 -732 грн. 31 коп.

 

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 1 березня 2006 року вирок змінено: остаточно призначене покарання на підставі ст. 70 КК України визначено у виді 7 років позбавлення волі.

 

         За вироком суду ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 29 вересня 2002 року близько 16-ї год. 30 хв. біля гаражів навпроти 1-го під'їзду будинку АДРЕСА_1, під час суперечки з ОСОБА_5,  на грунті особистих неприязних відносин умисно завдав останньому декілька ударів руками та ногами по тулубу і голові, а потім наніс йому два удари ножем в область грудей та обличчя, спричинивши ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що потягли його смерть.

         Після чого, ОСОБА_2 близько 16-ї год. 35 хв., умисно наніс удар ножем в область грудей ОСОБА_6, котрий прибіг на допомогу ОСОБА_5 та намагався його захистити, чим спричинивши потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

 

         У касаційних скаргах:

 

         - захисник ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_2, а справу закрити, оскільки висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до безпідставного засудження ОСОБА_2, який під час події злочину перебував у стані необхідної оборони. Вказує, що вирок грунтується на показаннях заінтересованих осіб, які не були очевидцями події, та на доказах, що не були предметом дослідження в суді;

         - засуджений ОСОБА_2 наводить доводи, аналогічні доводам касаційної скарги його захисника і просить визнати, що він під час події перебував у стані необхідної оборони.

 

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., потерпілу ОСОБА_1, яка просила залишити вирок без зміни, міркування прокурора Сорокіної О.А. про повернення справи на новий апеляційний розгляд, врахувавши письмові заперечення потерпілої ОСОБА_1, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

 

В апеляції захисник ОСОБА_3 стверджував, що вини ОСОБА_2 в тому, що сталося немає, оскільки конфлікт був ініційований самим ОСОБА_5, потім йому на допомогу прибіг ОСОБА_6 із ножем і ззаду напав на ОСОБА_2, чим створив небезпеку його життю та здоров”ю, внаслідок чого той, захищаючись, заподіяв їм тілесні ушкодження. На підтвердження того, що подія сталася саме за таких обставин, захисник посилався на покази свідків, які суд безпідставно визнав неправдивими, і висновки експертиз, до яких суд не мотивовано поставився критично, а вирок обґрунтував показаннями свідків, які не були безпосередніми очевидцями бійки і до того є сусідами по будинку потерпілих, що ставить під сумнів об”єктивність їхніх свідчень.

За наявності таких тверджень апеляційному суду, відповідно до вимог ст. ст. 365, 377 КПК України, належало перевірити зазначені доводи апеляцій, дати оцінку наявним доказам і, якщо доводи захисника є необгрунтованими, - зазначити в ухвалі якими конкретними доказами вони спростовуються. Однак, суд апеляційної інстанції з необхідною повнотою цього не зробив, а залишивши вирок без зміни, вказав у своїй ухвалі, що доводи апелянта про перебування ОСОБА_2 в стані необхідної оборони є безпідставними, докладних мотивів такого свого рішення не навів.

Суд апеляційної інстанції не дав належної оцінки тим фактам, що свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 однозначно стверджували, що на допомогу ОСОБА_5 ОСОБА_6 прибіг із ножем у руці і став бити ним ОСОБА_2 по спині, а останній намагався вихопити в нього ножа. Суд визнав покази цих свідків неправдивими і надуманими лише тому, що вони з”явилися у справі після оголошення по телебаченню, а програма ТРК “Бест”, яка його передавала, не транслюється в містах проживання свідків. Проте ця обставина не свідчить про їхню неправдивість, тим більше, що згідно з довідкою зазначеної ТРК трансляція програм нею ведеться ефірним способом, а не кабельним(т. 4 а. с. 139). До того, всі ці свідки незалежно один від одного, не будучи знайомими між собою, відтворили обстановку і обставини події і дані протоколів цих слідчих дій в деталях співпадають.

Також свідчення вищевказаних осіб узгоджуються з висновками експертиз, якими встановлена наявність на спині куртки ОСОБА_2 порізів, а у самого ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Суд послався на те, що за даними експертизи тілесні ушкодження в ОСОБА_2 могли утворитися до і після дня події, але таке трактування судом висновку експертизи є неправильним, оскільки нею категорично не заперечена можливість виникнення цих ушкоджень і в день події.

До того, судово-медичними експертизами встановлено, що характер і особливості тілесних ушкоджень на трупі ОСОБА_5 більше відповідають показам ОСОБА_2 і не відповідають показам потерпілого ОСОБА_6(т.3 а.с. 106), а ушкодження на тілі ОСОБА_6 могли виникнути найбільш вірогідно за обставин, вказаних ОСОБА_2 (т.3 а.с. 116). Такий висновок суд оцінив критично і не взяв до уваги, пославшись на те, що вихідними даними для цієї експертизи були тільки покази ОСОБА_2 та його свідків. Але таке посилання суперечить матеріалами справи, з яких видно, що в постанові слідчого про призначення експертизи викладена як версія ОСОБА_2, так і версія ОСОБА_6 про обставини злочину.

Відповідно до вимог ст. 75 КПК України висновок експерта не є обов”язковим для суду, але нез года з ним повинна бути конкретно мотивована у вироку, чого суд у даному разі не зробив.

Суду належало при оцінюванні цих висновків провести співставлення даних, що містяться в них з іншими матеріалами справи, зокрема тими, в яких категорично стверджено, що ніж на місце події був принесений саме ОСОБА_6

Також слушними є посилання захисника на те, що сам потерпілий ОСОБА_6 і жоден із свідків, показами яких суд обґрунтував вирок, не вказували, що бачили ножа в руці ОСОБА_2 і їхні покази не є однозначними.

Так, потерпілий ОСОБА_6 у своїх первинних поясненнях показував, що не бачив, хто першим став наносити удари і вказував, що ОСОБА_2 завдав удар ножем спочатку йому, а вже потім ОСОБА_5 В подальшому він змінив свої покази.

 Свідок ОСОБА_13, будучи допитаною наступного дня після події, по суті бійки ніяких пояснень не дала, казали тільки, що чула крики і бачила як бігали. При допиті майже через два місяці після дня події вона дала вже детальні покази щодо обставин бійки.

Свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_15 пояснювали, що самого удару ножем не бачили.

Заслуговували на увагу і посилання в апеляції захисника на те, що суд не взяв до уваги таку обставину, як перебування ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у стані алкогольного сп”яніння, що зафіксовано в медичних довідках.

Вищевикладене залишилося без належної перевірки і оцінки з боку  апеляційного суду, який зазначив в ухвалі, що порушень вимог кримінально-процесуального закону по справі не допущено, а безпідставність доводів апеляційної скарги з цього приводу залишилася не аргументованою і не мотивованою.

          Внаслідок таких порушень кримінально процесуального законодавства ухвалу апеляційного суду слід скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

          При новому апеляційному розгляді справи належить розглянути і перевірити всі доводи захисника, для чого детально проаналізувати та оцінити наявні докази у їхній сукупності, і постановити рішення з додержанням вимог чинного законодавства.

 

Отже, керуючись ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів -

 

у х в а л и л а :

 

касаційні скарги засудженого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3   задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Київської області від 1 березня 2006 року  відносно ОСОБА_2 скасувати, а справу повернути на новий апеляційний розгляд.

Міру запобіжного заходу залишити обрану судом першої інстанції - тримання під вартою.

с у д д і:

 

Короткевич М.Є.                             Кліменко М.Р.                            Нікітін Ю.І.