Справа № 2а-3800 2009 рік
ПОСТАНОВА
Іменем УКРАЇНИ
06 листопада 2009 року Ворошиловський районний суду м. Донецька у складі:
головуючого: судді Бухтіярової І.О.
при секретарі: Галич Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни з 01.01.2006 року, –
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 08.09.2009 року звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про поновлення строку для звернення до адміністративного суду , визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, як дитині війни з 01.01.2006 року по теперішній час.
В обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків. Вважає невиплату відповідачем зазначеного підвищення протиправною.
Просила поновити строк для звернення до адміністративного суду, визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача зробити нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком з 01.01.2006 року по теперішній час та у майбутньому.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримував, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності, у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що пунктом 3 статті 2 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що для окремих категорій громадян ОСОБА_4 України можуть встановлюватись умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Одним з таких ОСОБА_4 і є Закон України „Про соціальний захист дітей війни”. Виділені наступні періоди дії Закону: з 01.01.2006 року по 09.07.2007 року – з моменту набрання чинності Закону України до винесення Конституційним судом рішення № 6-рп/2007; з 09.07.2007 року по 31.11.2007 року – з моменту прийняття Конституційним судом рішення № 6-рп/2007 і до внесення змін в Закон України „Про соціальний захист дітей війни” Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”; з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року – дія змін в Закон України „Про соціальний захист дітей війни” до моменту винесення Конституційним судом рішення № 10-рп/2008; з 22.05.2008 року і по сьогоднішній день – повернення до дії Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції чинній до 01.01.2008 року. Виникнення спірних правовідносин припадає на період після 22.05.2008 (Закон України „Про соціальний захист дітей війни” діє в редакцій чинній до 01.01.2008 року).
Згідно ст. 6 Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Виходячи з положень преамбули Закону України „Пре загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг за кошти Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внески роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, та також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонд та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Преамбулою Закону України „Про соціальний захист дітей війни” закріплено, що цей Закон установлює правовий статус дітей війни і визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Враховуючи межі застосування Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та за принципом превалювання спеціальної норми над загальною, положення Закону „Про соціальний захист дітей війни” є спеціальною нормою у галузі пенсійного законодавства, а Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є загальною нормою з цих питань.
Загальні норми можуть бути застосовані лише щодо питань не врегульованих спеціальною нормою права.
Закон України „Про соціальний захист дітей війни” в ст. 7 чітко визначив, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Частиною 2 ст. 95 Конституції України встановлює, що виключно законом пре Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Згідно ч. 5 ст. 18 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів, не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі не передбачені цим Законом.
Кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню (ч. 2 ст. 72 Закону Україні „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”).
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат, та на цілі, не передбачені цим Законом.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано не конституційними положення п. 12 ст. 71, ст. 111 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” та ці положення втратили чинність.
Таким чином, вважає представник відповідача, норми ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” є діючими з 09.07.2007 року.
Разом з тим, Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік” не передбачені виплати відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Загальна норма (Закон України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”) вказує на те, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок — 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28).
Проте частиною 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, а тому, щодо пенсіонерів, яким доплата до пенсій призначена за іншими спеціальними законами, у тому числі і на підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зазначений у частині 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” розмір мінімальної пенсії за віком не застосовується.
Розмір доплати до пенсії, встановлений ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, був визначений, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.
Положення частини 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, щодо встановлених обмежень застосування розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною 1 цього Закону, Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, не визнавалися, а тому підлягають виконанню.
Отже вимоги про те, що базова мінімальна пенсія за віком при обчисленні доплати до пенсії з урахуванням положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” повинна визначатися згідно із Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Відносно проміжку часу з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, представник відповідача зазначив, що 22.05.2008 року Конституційним судом України прийнято рішення у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Відповідно до вказаного рішення, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) пункт 41 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” (стосується змін до Закону України – „Про соціальний захист дітей війни”).
Згідно п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року, положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
ОСОБА_2, зазначив представник, керувалося в своїй діяльності редакцією Закону чинній з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року і нараховувало щомісячну доплату до пенсії у розмірі 48,10 гривень (ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”: дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення розмірі надбавки, встановленої для учасників війни).
Тобто ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька діяло відповідно до ст. 6 Конституції України. Крім того, наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалася та виплачувалася щомісячно та позивачу був відомий її розмір.
Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус „дитина війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням № 150091/15, виданим 30.05.2006 року ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року „Про Державний бюджет України на 2006 рік”. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Тобто, вимоги позивача про зобов’язання відповідача до нарахування надбавки до пенсії за 2006 рік та стягнення її з відповідача, задоволенню не підлягають.
Однак, згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
У зв'язку з тим, що позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії, як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії, як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року з підстав пропуску річного строку звернення до суду (дата подання позову – 08.09.2009 року).
Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України „Про соціальний захист дітей війни” визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії.
Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, положення пункту 28 розділу II „Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року, щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що позивач 08.09.2009 року звернувся до адміністративного суду з позовом до відповідача про порушення своїх прав.
Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник відповідача наполягав на застосуванні строку звернення до суду.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивачки про підвищення пенсії як дитині війні підлягають задоволенню лише за період з 08 вересня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, за вказаний період суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, визнавши дії відповідача за вказаний проміжок часу неправомірними.
Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком з 01.01.2009 року по теперішній час, є необґрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання ОСОБА_2 ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
На підставі Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року та керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 87, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов’язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни з 01.01.2006 року – задовольнити частково.
Визнати дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька по не нарахуванню ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 08.09.2008 року по 31.12.2008 року – неправомірними.
Зобов’язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність за період з 08.09.2008 року по 31.12.2008 року.
В іншій частині у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька – відмовити.
Постанова може бути оскаржена наступним чином: заява про апеляційне оскарження постанови, може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Ворошиловського районного суду м. Донецька та Апеляційного адміністративного суду Донецької області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного суду
м. Донецька І.О. Бухтіярова