Справа № 2-35/09  

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ  

12 жовтня 2009 р., м. Маріуполь, Приморський районний суд м. Маріуполя Донецкої області в складі головуючого судді Пантелєєва Д.Г., при секретарі Камалєтдіновій   К.А.,   за участю позивачки ОСОБА_1, її представника Аляб     ьєва М.К., відповідачки ОСОБА_2, її представника ОСОБА_3, третіх осіб – ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом знесення самовільно збудованих приміщень та звільнення території,  

ВСТАНОВИВ:  

В червні 2007 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів про усунення перешкод в користуванні житловим будинком. А в листопаді 2008, травні 2009 р. та червні 2009 р. позов уточнила, посилаючись на те, що їй, третім особам та відповідачці ОСОБА_6, як співвласникам, належить житловий будинок 72 по вул. Рибній в м. Маріуполі. ОСОБА_6 свою частку спадщини отримала після смерті ОСОБА_7. На момент смерті ОСОБА_7 його частки будинку не існувало, був тільки нежитловий сарай. В цей сарай в 1997 р. ОСОБА_6 заселила ОСОБА_2, яка зареєструвалася за даною адресою. ОСОБА_2, вселившись до сараю, незаконно прибудувала, впритул до стіни її будинку, прибудову та навіс, який прибила до сіней будинку ОСОБА_1. Це позбавляє можливості позивачці обслуговувати свій будинок. В зв`язку із цим зовнішня стіна сіней позивачки поступово руйнується. Просила зобов`язати відповідачів знести зазначені прибудову та навіс. Звільнити за периметром будинку позивачки територію на відстань 1 метру від будівельного сміття та інших предметів, що перешкоджають обслуговуванню будинку.          

В судовому засіданні представник позивачка ОСОБА_1 свій позов підтримала з підстав, зазначених у заяві, пояснивши у відповідності до заяви. Просила позов задовольнити.  

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що прибудова та навіс до сараю збудовані самовільно, але не нею, а ОСОБА_6. Сіни ОСОБА_1 збудовані незаконно. Просила в позові відмовити.  

Відповідачка ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що вона є власницею частини домоволодіння по вул. Рибній, 72. На даний час з належного їй майна на земельній ділянці законно знаходиться літня кухня. Прибудова та навіс до неї будувалися не нею, та вони є самовільними будівлями. Відповідачка погодилася знести навіс, але в іншій частині позову просила відмовити.  

Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову. ОСОБА_4 суду пояснила, що ОСОБА_2 незаконно прибудувала до сараю прибудову та навіс, в зв`язку із чим ОСОБА_1 не має можливості обслуговувати свій будинок, її сіни руйнуються. ОСОБА_8 також є незаконни.            

Cуд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.  

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що позивачці ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.04.2003 р. належать 16/100 часток домоволодіння з належними до нього будівлями подвір`я, розташованого по вул. Рибній, 72 в м. Маріуполі (а.с. 13, 14). Відповідачці ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.12.1994 р. належать 19/100 часток зазначеного домоволодіння (а.с. 39, 40). Також співвласниками зазначеного домоволодіння є ОСОБА_5 (38/100) та ОСОБА_4 (27/100), що підтверджується довідкою БТІ м. Маріуполя (а.с. 27).  

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 46 від 22.08.2008 р. літня кухня літ. У, що належить ОСОБА_6 має сіни та навіс. Сіни літ. Т відрізняються за лінійними розмірами від розмірів, зазначених в документації БТІ. Навіс в технічному паспорті не зазначений взагалі. Навіс приєднаний до стіни сіней літ. а2, що належить ОСОБА_1, з порушенням будівельних норм, та не дає можливості обслуговувати зовнішню стіну сіней літ. а2, та є причиною руйнування зазначених сіней (а.с. 75-82).  

Експерт ОСОБА_9, допитаний судом, пояснив, що лінійні розміри будівель ним вимірялися фактично, а не за документами БТІ. При цьому були присутні сторони.  

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що на зазначені в технічній документації БТІ сіни літ. а2, що відносяться до будинку, який належить ОСОБА_1, правовстановлюючі документи відсутні. Оскільки згаданому вище в свідоцтві про право на спадщину (а.с. 13) конкретно визначені будівлі, що розташовані на земельній ділянці № 72 по вул. Рибній та які належать позивачці. В зв`язку із цим суд не приймає до уваги покази представника Маріупольського БТІ ОСОБА_10 про те, що сіни літ а2 належать ОСОБА_1 на законних підставах, оскільки зазначені у довідці-характеристиці на будівлю (а.с. 149).  

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна може вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.  

Із змісту даного закону випливає, що усунення перешкод в користування майном має право власник, який володіє майном на відповідній правовій підставі, та право власності якого має бути зареєстрованим. Оскільки ОСОБА_1 не має відповідних правовстановлюючих документів на сіни літ. а2, то вона не має права вимагати від відповідачів усунення перешкод в користуванні сіньми. До того ж, сіни літ. Т та навіс, що відносяться до літньої кухні літ. У, знаходяться на відстані більш ніж 1 м. до стіни житлового будинку А-1, що належить ОСОБА_1, та не перешкоджають обслуговуванню зовнішньої стіни зазначеного будинку, що підтверджується технічною документацією БТІ (а.с. 10).    

Виходячи з того, що власником земельної ділянки № 72 по вул. Рибній є Маріупольська міська рада, то, у відповідності із ч.ч. 4, 7 ст. 376 ЦК України, тільки їй належить право звернення до суду із позовом про звільнення земельної ділянки він самочинних будівель.  

Вимагаючи звільнити територію на відстані 1 м. від будинку від сміття та інших предметів, позивачка, як то передбачено ст. 60 ЦПК України, не довела перед судом того, що існує таке засмічення із сторони відповідачок на даний час.  

За вказаних обставин позовні вимоги задоволенню не підлягають.  

Керуючись ст.ст. 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 376, 391 ЦК України, суд, -  

ВИРІШИВ:  

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_6, ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні будинком шляхом знесення самовільно збудованих приміщень та звільнення території - відмовити.  

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня його проголошення, а апеляційна скарга в 20-денний строк з дня подачі заяви про апеляційне оскарження. Рішення суду набирає законної сили після спливу строку подачі заяви про апеляційне оскарження. В разі подачі апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Суддя