Справа №2-161/2009р.
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2009 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Шелудякова Л.В.,
при секретарі Лабовкіній Г.Г.,
за участю:
представника позивача адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування Полтавської районної державної адміністрації про усунення перешкод в користування власністю шляхом виселення, стягнення моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_2 в листопаді 2008 року звернулась до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 та її малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посилаючись на те, що у відповідності з рішенням Полтавського районного суду від 18 вересня 2007 року їй належить на праві особистої приватної власності житловий будинок з надвірними будівлями по вул.Шмиглянська,6 в с.Шмиглі Полтавського району Полтавської області. До того ж, власницею вищевказаного домоволодіння до 1996 року була її мати ОСОБА_6, яка померла 29 серпня 1996 року. Спадкоємцями на майно померлої є вона та її брат ОСОБА_7, і вони обидва звернулись із заявами про прийняття спадщини до Полтавської районної державної нотаріальної контори. Зазначила, що 28 листопада 2001 року помер ОСОБА_7, який не мав спадкоємців першої черги, а тому вона як спадкоємниця другої черги успадкувала належну йому частину домоволодіння.
Вказала, що у 2005 році без її відома та згоди у вказане домоволодіння поселилась ОСОБА_3 разом з малолітнім ОСОБА_4 Відповідач неодноразові вимоги про звільнення приміщення не виконує, та пояснює, що вона нібито домовлялась про продаж їй даного приміщення, що не відповідає дійсності.
Враховуючи зазначене, просила усунути перешкоди в користуванні належним їй житловим будинком з надвірними спорудами шляхом виселення з нього ОСОБА_3 та її сина ОСОБА_4 Також просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь 1700 гривень на відшкодування завданої незаконними діями останньої моральної шкоди, судові витрати.
В червні 2009 року ОСОБА_2 доповнила позовні вимоги, та враховуючи, що 4 травня 2009 року у ОСОБА_3 народилась донька ОСОБА_5, яка разом з матір’ю проживає у спірному будинку, просила усунути перешкоди у користуванні належним їй на праві приватної власності домоволодінням по вул.Шмиглянська,6 в с.Шмиглі Полтавського району шляхом виселення ОСОБА_3 та її дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 без надання іншого житлового приміщення. Також просила стягнути з відповідача ОСОБА_3 на її користь 50000 гривень на відшкодування завданої незаконними діями останньої моральної шкоди, судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її представник адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали повністю, дали пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві та просили позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з’явилась, повідомивши суд, що вона знаходиться на лікарняному у Шишацькій лікарні. При цьому документів, підтверджуючих перебування її в лікарні, не надала, а тому суд визнає причину неявки відповідача у судове засідання неповажною.
За погодженням позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.224 ЦПК України.
Представник третьої особи – органу опіки та піклування ОСОБА_8 позов в частині виселення ОСОБА_3 та її дітей без надання іншого житлового приміщення вважав обґрунтованим, при вирішенні спору в іншій частині поклався на розсуд суду.
Суд заслухавши пояснення позивача, її представника, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного.
Так, судом встановлено, що домоволодіння за адресою с.Шмиглі Полтавського району по вул.Шмиглянська,6 належало ОСОБА_6
Після смерті ОСОБА_6, яка настала 29 серпня 1996 року, вказане майно успадкували ОСОБА_2 та її брат ОСОБА_7
28 листопада 2001 року помер ОСОБА_7 Спадкоємців першої черги у нього не було, а єдиною спадкоємницею другої черги є ОСОБА_2
Оскільки ОСОБА_2 з моменту відкриття спадщини після смерті ОСОБА_7 тривалий час користувалась спадковим майном, доглядала за будинком, рішенням Полтавського районного суду від 18 вересня 2007 року за нею визнано право власності на житловий будинок А-1, а, сарай Б, сарай б, сарай б1 (малоцінний), погрібник В, погріб в, колодязь №1, що знаходиться в с.Шмиглі Полтавського району по вул.Шмиглянська,6 і розташовані на земельній ділянці державного фонду та дозволено його зареєструвати в КП «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» (а.с.7).
Вказане нерухоме майно 24 березня 2008 року зареєстровано в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації та містобудування Полтавського району» за реєстраційним номером 22621170 за власником ОСОБА_2 (а.с.8).
З 2006 року у будинку по вул.Шмиглянська,6 в с.Шмиглі Полтавського району поселилась ОСОБА_3 разом з неповнолітнім.
Під час розгляду справи суду не надано доказів щодо наявності правових підстав для вселення відповідача ОСОБА_3 до спірного домоволодіння.
Згідно даних, що маються у паспорті, виданого ОСОБА_3, 14 липня 2006 року вона була знята з реєстраційного обліку з квартири АДРЕСА_1 та 9 серпня 2006 року прописана в с.Гора Полтавського району по вул.Білаєнко,2 (а.с.32).
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_4, який народився 6 вересня 2001 року, матір’ю дитини є ОСОБА_3 (а.с.34).
Згідно довідки виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району №3100 від 11 серпня 2008 року ОСОБА_3 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично з 2006 року проживає без реєстрації з сином ОСОБА_4 в с.Шмиглі Полтавського району по вул.Шмиглянська,6 (а.с.35).
Четвертого травня 2009 року народилась ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про народження. Матір’ю дитини записана ОСОБА_3 (а.с.143).
Також встановлено, що з метою захисту прав дитини, питання щодо наявності у ОСОБА_3 та її дітей житлового приміщення та можливості її виселення із домоволодіння, що належить ОСОБА_2, вивчалось на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини при Полтавській районній державній адміністрації, де встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4. За наслідками розгляду вказаного питання комісія вважала за доцільне виселити ОСОБА_3 з будинку №6 по вул.Шмиглянська в с.Шмиглі Полтавського району (а.с.146).
Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
За ч.1 ст.321 ЦК України права власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
За ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 та її діти самоправно зайняли жиле приміщення, яке належить позивачу ОСОБА_2, чим порушують її права власника.
Відповідно до ч.3 ст.116 ЖК України осіб, які самовільно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого житлового приміщення.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_2 стосовно усунення перешкод і користуванні житловим будинком з надвірними спорудами по вул.Шмиглянська,6 в с.Шмиглі Полтавського району шляхом виселення ОСОБА_3 та малолітніх дітей без надання їм іншого жилого приміщення є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
При вирішенні позовної вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_3 моральної шкоди, суд виходить з положень ст.1167 ЦК України, яка передбачає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Суд приходить до висновку, що дії відповідача ОСОБА_3 привели до спричинення моральних страждань та переживань позивача, але, виходячи з принципу розумності та справедливості, суд вважає позовні вимоги в цій частині завищеними, та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, дії відповідача ОСОБА_3 внаслідок незаконного зайняття домоволодіння, яке належить позивачу ОСОБА_2 призвели до порушення нормального укладу її життя, пов’язаного з додатковими зусиллями, направленими на відновлення прав власника на вищевказане господарство. Разом з тим, суд враховує ступень вини, сімейний та майновий стан відповідача, те що на її утриманні знаходиться малолітні діти.
З врахуванням вказаних обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що на користь позивача необхідно стягнути з відповідача 1500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір в розмірі 17 грн. 00 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 7 грн. 50 коп. (а.с.1-3)
Суд також вважає, що з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути на користь позивача ОСОБА_2 3000 грн. в рахунок відшкодування судових витрат у вигляді правової допомоги (а.с.139).
На підставі ст.ст.7, 8, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст.317, 321, 391, 1167 ЦК України, ч.3 ст.116 ЖК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Усунути перешкоди в користуванні належним ОСОБА_2 житловим будинком з надвірними спорудами по вул.Шмиглянська,6 у с.Шмиглі Полтавського району Полтавської області шляхом виселення з вказаного приміщення ОСОБА_3 та її дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 без надання їм іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 1500 грн. (одну тисячу п’ятсот гривень), судові витрати, які складаються з витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн. (три тисячі гривень), витрат по сплаті судового збору в сумі 17 грн. (сімнадцять гривень), витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 07 грн. 50 коп. (сім гривень 50 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: (підпис)
ВІРНО: