№2а-4183/2009
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2009 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді Пікалової Н.М.,
при секретарі Леонідовій Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року , -
ВСТАНОВИВ:
25.12.2008 року позивачка звернулася до Окружного адміністративного суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” як „дитині війни” за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.
25.06.2009 року позовна заява була передана на розгляд до Краматорського міського суду.
В позовній заяві позивачка в обґрунтування своїх позовних вимог суду вказує, що вона має статус „дитини війни” у зв’язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2006 року, їй повинні виплачувати соціальну надбавку в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. В 2006-2007 роках така надбавка їй не виплачувалася в зв’язку із зупиненням дії ст. 6 вказаного Закону Законами України „Про державний бюджет України на 2006 рік” та „Про державний бюджет України на 2007 рік”, а в 2008 році виплачувалася не в повному обсязі – лише 10%. Вважає, що положення цих Законів в частині зупинення дії ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” не відповідають Конституції України, що унеможливлює їх застосування. Просить поновити їй строк на звернення до суду та стягнути на її користь недоплачену допомогу за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, надала заяву, в якій просить розглянути справу без її участі.
Представник відповідача – Управління пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області, в судове засідання не з’явився, надав заперечення на позов, Згідно письмових заперечень відповідача, останній позов не визнав, посилаючись на те, що ст.110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абз.7 ст.5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01.01.2006 року, а ст.6 – протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету. Зазначені норми не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже, відсутні підстави для їх незастосування. Крім того, у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». На 2007 рік дія вказаної ст.6 відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була зупинена та відповідно до ст.111 зазначеного Закону передбачено підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі цього з 01.01.2007 року «дітям війни» виплачувалося підвищення до пенсії у розмірі 19 грн., з 01.04.2007 року – 19,35 грн., з 01.10.2007 року – 19,75 грн. 09.07.2007 року Конституційним Судом України ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п.12.ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Однак, оскільки ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» видатки на підвищення «дітям війни» не передбачено, то і після рішення Конституційного Суду України вище наведене підвищення не виплачувалося. Підпунктом 2 п.41 розділу ІІ Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була викладена в новій редакції, а саме закріплено право на отримання підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Така надбавка згідно ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» складає 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 наведені зміни були визнані неконституційними, у зв’язку з чим нова редакція ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» втратила чинність. Однак ні зазначеним Рішенням Конституційного Суду України, а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в попередній редакції. Для врегулювання цієї ситуації, 28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п.8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22.05.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року – 49,80 грн. Вказана постанова діє до цього часу. Зазначені підвищення дітям війни виплачувалися органами Пенсійного фонду, у зв’язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими. Просить в позові відмовити. Крім того, представник УПФУ у м. Краматорську наполягав на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалася та виплачувалася щомісячно, позивачу був відомий її розмір. Всі ж законодавчі акти, які стосуються прав та обов’язків громадян, відповідно до ст. 57 Конституції України в обов’язковому порядку оприлюднювалися. Також просив суд розглянути справу без його участі представника відповідача.
Дслідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити частково по наступним підставам.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка має правовий статус „дитини війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням /а.с. 7/.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 року № 3235-1У „Про державний бюджет України на 2006 рік”. Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік”, якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 1 січня 2006 року по 01 січня 2008 року, за який заявлено позовні вимоги, положення ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року ( день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 01 січня 2008 року.
Відповідно до статті 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком : з квітня – 410 грн. 06 коп., з 1 жовтня - 415 грн. 11 коп.
Ні позивачка, ні представник відповідача не надали суду відомості щодо того, чи є позивачка інвалідом та чи мала право на отримання відповідної надбавки.
Тобто, за період з 09 липня 2007 року до 01 січня 2008 року позивачка мала право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% / 31 день х 23 дні + 410,06 грн. х 30% х 2 місяці + 415,11 грн. х 30% х 3 місяці).
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу 11 „Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимога позивачки щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області здійснити перерахунок підвищення до пенсії „дитини війни” у 2008 році підлягає задоволенню лише з 22 травня 2008 року.
Згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивачка не навела поважних причин пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до поштового штемпелю на конверті, позивачка звернулася до Окружного адміністративного суду Донецької області 25.12.2008 року, тобто необхідно застосувати строк позовної давності починаючи з 25.12.2008 року та зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 25.12.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 28,12 грн. (410,06 грн. х 30% / 31 день х 7 днів).
Враховуючи, що позивачці з 01.01.2008 року сплачується підвищення пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року відповідач повинен донарахувати позивачці 715,23 грн. ( 481 грн. х 30% / 31 день х 10 днів – 481 грн. х 10% / 31 день х 10 днів + 481 грн. х 30% - 481 грн. х 10% + 482 грн. х 3 х 30% -482 грн. х 3 х 10% + 498 грн. х 3 х 30% - 498 грн. х 3 х 10%).
Застосовуючи дію річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст. 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України „Про соціальний захист дітей війни” визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Таким чином, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково - необхідне зобов’язати відповідача нарахувати та сплатити позивачці підвищення до пенсії, як дитині війни за період з 25.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними та стягнення недоплаченої соціальної допомоги відповідно до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 01.01.2006 року по 30.11.2008 року –задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 25 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 28,12 грн. (двадцять вісім грн. 12 коп.) та за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з урахуванням здійснених виплат у сумі 715,23 грн. (сімсот п’ятнадцять грн. 23 коп.).
В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом. Заяву про апеляційне оскарження постанови Краматорського міського суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Донецькому апеляційному адміністративному суду через Краматорський міський суд. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Постанову ухвалене в нарадчій кімнаті й видрукувано в одному екземплярі.
Суддя