Справа № 22-2153 Головуючий
Категорія в 1 інстанції - Матвєйшина О.Б.
Доповідач - Маляренко І.Б.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2006 р. колегія суддів судової палати у
цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
Головуючого: Маляренко І.Б.
Суддів:Борисова Є.А., Яресько А.В.
При секретарі: Дорошенко Ю.Б.
За участю представника позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, на додаткове рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 18 червня 2003 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання долі у статутному фонді господарського товариства,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2002 року позивач звернувся до суду із вищевказаними позовними вимогами, мотивуючи наступним:
25.10.1994 року було зареєстровано ТОВ „Милен". Засновниками Товариства виступили ОСОБА_5 таОСОБА_6 із 50% у Статутному фонді кожному; -18.05.1999 року обидва засновники провели відступлення від своїх часток: ОСОБА_6 -позивачеві у розмірі 190 грн., що складало 50% Статутного фонду, ОСОБА_5 - ОСОБА_4 у тому ж розмірі.
Заяви про вихід із складу засновників і про відступлення від своїх часток у Статутному фонді ТОВ „Милен" були оформлені нотаріально;
-16.08.1999 року до складу засновників було введено ОСОБА_2, і частка ОСОБА_4 була розподілена за домовленістю між учасниками наступним чином: ОСОБА_3- 20%, ОСОБА_2- 10%, ОСОБА_4 - 20%.
У зв"язку з наведеним 16.08.1999 року було прийнято нову редакцію Установчого договору, згідно з яким долі учасників ТОВ „Милен" були визначені так: ОСОБА_3 -266 грн., що склало 70%, ОСОБА_4- 76 грн., що склало 20%, і ОСОБА_2 - 38 грн., що склало 10%;
-18.08.1999 року Статут і установчі документи ТОВ пройшли реєстрацію і були
зареєстровані у міському реєстрі за № НОМЕР_1
· у зв"язку із зміною юридичної адреси ТОВ „Милен", 15.11.2000року засновницькі документи проходили перереєстрацію за № НОМЕР_2
· відповідачами було створено копію з ніби-то існуючої копії Статуту ТОВ „Милен", де долі учасників товариства були розподілені зовсім в іншому відсотковому співвідношенні: ОСОБА_2 - 33%, ОСОБА_4 - 33%, ОСОБА_3 - 34%.
Позивач, стверджуючи, що ніякої заяви про відступлення від своєї долі у ТОВ не писав, і при цьому є відсутнім протокол зборів засновників, вважав вказаний документ недійсним і таким, що не може бути взятий до уваги;
- відповідачі намагалися використати цей документ, що не має юридичної сили, для
виключення позивача із ТОВ „Милен".
На підставі наведеного, уточнивши заявлені вимоги, просив суд визнати його долю у статутному фонді ТОВ такою, що відповідає 70%, як-то вказано в оригінальних засновницьких документах; визнати неправомірними дії відповідачів і скасувати, відповідно, всі рішення загальних зборів засновників товариства, прийняті в період з 28.08.2000р. по 30.05.2003 року.
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 30 травня 2003 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено, суд визнав за ним долю в Статутному фонді ТОВ „Милен" у розмірі 70% з 18 серпня 1999 року.
18 червня 2003 року цим же місцевим судом було прийняте додаткове рішення про задоволення вимог ОСОБА_3: визнано неправомірними і скасувано рішення загальних зборів засновників ТОВ „Милен", прийняті у період з 28.08.2000 року по 30 травня 2003 року, як такі, що порушують право вирішального голосу (70%) ОСОБА_3.
16 травня 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 18.06.2003 року і самою апеляційною скаргою (а.с. 220-221).
Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 27 червня 2006 року задоволено вищезазначену заяву ОСОБА_2 і апеляційну скаргу прийнято до провадження апеляційного суду.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування додаткового рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 18.06.2003 року і прийняття по заяві ОСОБА_3 нового рішення про відмову у задоволенні його вимог з наступних підстав:
· суд в обгрунтування свого висновку послався на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 30.05.2003 року, яким за ОСОБА_3 визнано долю в статутному фонді ТОВ „Милен" у розмірі 70%, але не взяв до уваги тієї обставини, що зазначене рішення скасоване рішенням апеляційного суду Луганської області по справі № 22-33/2005р., тобто висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи;
· рішення прийнято за відсутності апелянта, що є порушенням ст. ст. 90, 94,172,214 ЦПК України (в ред. 1963 р.).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, думку представника позивача, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільних справ, колегія суддів прийшла до наступного.
Так, згідно із ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Як видно із тексту фотокопії додаткового рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 18 червня 2003 року (а.с. 243), в мотивувальній частині рішення суд дійсно посилається на рішення цього ж суду від 30 травня 2003 року.
Але останнє було скасоване рішенням апеляційного суду Луганської області тільки 10 лютого 2005 року, а не на момент прийняття додаткового рішення, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Крім того, саме рішення апеляційного суду Луганської області від 10.02.2005 року було скасоване ухвалою цього ж суду від 27 березня 2006 року за нововиявленими обставинами.
Матеріали справи, пов"язані з прийняттям додаткового рішення Ленінського
районного суду м. Луганська від 18 червня 2003 року, було втрачено, і зазначене додаткове рішення було відновлене рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 06 червня 2006 року.
За таких обставин перевірити обгрунтованість доводу апеляційної скарги про розгляд справи за відсутності ОСОБА_2 фактично неможливо.
Між тим, сам цей довід викликає сумнів, виходячи з наступного.
Так, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 18 червня 2003 року (а.с. 220), ОСОБА_2 послався на те, що тільки 14 травня 2005 року від свого адвоката ОСОБА_7 дізнався про існування зазначеного додаткового рішення і ознайомився з його змістом.
Але ще у травні 2004 року ОСОБА_8, що на той момент представляла інтереси ОСОБА_2, у позовній заяві про перегляд чинного рішення у зв"язку з нововиявленими обставинами (а.с. 99-100) ставила питання і про скасування додаткового рішення суду по даній справі.
Про його скасування ставив питання у травні 2004 року і сам ОСОБА_2 О.В., підтримавши доводи свого представника.
Рішенням апеляційного суду Луганської області від 10.02.2005 року, про яке йшла річ вище, доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 представника ОСОБА_2 на той час, стосовно додаткового рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 18 червня 2003 року не було розглянуто взагалі, але ні представником ОСОБА_2, ні ним самим це рішення не оскаржувалось.
•Таким чином, за відсутності матеріалів справи у частині прийняття Ленінським районним судом м. Луганська додаткового рішення від 18.06.2003 року, суперечливості доводів ОСОБА_2, викладених ним у апеляційній скарзі, і з урахуванням наявних в справі матеріалів судова колегія не вбачає підстав для задоволення даної скарги.
Крім того, ухвалою апеляційного суду Луганської області від 11.05.2006 року відхилено апеляційну скаргу ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_8 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 30 травня 2003 року.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити; додаткове рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 18 червня 2003 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про визнання долі у статутному фонді господарського товариства, відновлене рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 06 червня 2006 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.