Справа №490/9363/16-ц 06.07.2017 06.07.2017 06.07.2017

Провадження №22-ц/784/1529/17

Головуючий у першій інстанції-Гуденко О.А.

Доповідач апеляційної інстанції-Данилова О.О.

Категорія 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Коломієць В.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Тищенком Л.С.,

за участю позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2017 року у цивільній справі за позовом

ОСОБА_1

до Миколаївського національного університету імені ОСОБА_3

про зобов’язання вчинити певні дії

У С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Миколаївського національного університету ім. В.О.Сухомлинського (далі – Університет) про зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач зазначав, що 23 вересня 2016 року на виконання судового рішення Університет видав йому дублікат диплому спеціаліста серії С16 №118581. Проте виданий документ не відповідає вимогам Закону «Про вищу освіту», а також терміну його навчання та отриманій кваліфікації (вчитель математики) у 1981 році. Належно оформлений документ про його освіту можливо сформувати лише після анулювання попереднього.

Посилаючись на те, що виданий на його ім’я дублікат диплома спеціаліста перешкоджає здобуттю кваліфікації магістра за кошти державного бюджету, ОСОБА_1 просив зобов’язати Університет анулювати дублікат диплома спеціаліста серії С16 №118581 від 23 вересня 2016 року.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що зміст виданого документу про вищу освіту повністю відтворює інформацію про освіту, яку ОСОБА_1 дійсно отримав у 1981 році, як за спеціальністю, так і за кваліфікацією. Обрання типу документу про вищу освіту – «диплом спеціаліста» є єдиною можливістю відтворити інформацію про освіту позивача в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО), що є підставою для видачі документу у паперовій формі. Створення документу про вищу освіту в ЄДЕБО без визначення освітньо-кваліфікаційного рівня технічно неможливо. При цьому вважав, що жодні права ОСОБА_1 документом такого типу не порушені.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив рішення скасувати та задовольнити позов. Апелянт не погодився з застосуванням судом освітнього законодавства та висновком про відсутність порушень його прав.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період 1976-1981 років проходив навчання у Миколаївському державному педагогічному інституті ім. В.Г. Бєлінського, правонаступником якого є Університет, за спеціальністю «математика» та отримав диплом №220856, в якому було зазначено, що рішенням Державної екзаменаційної комісії від 24 червня 1981 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію «вчитель математики» (а.с.18, далі – диплом 1981 року).

Документ мав описки та був повернутий позивачем учбовому закладу.

У період з 1993-2016 року ОСОБА_1 на його вимоги неодноразово видавались документи про вищу освіту: у 1993 році - диплом МВ №993348, який також мав певні недоліки, 21 червня 2000 року - диплом спеціаліста № ЛП ВС № 011188 (а.с.19), у листопаді 2015 року - диплом С15 №118904 (а.с.37).

Не погоджуючись або зі змістом, або з формою документу про вищу освіту, ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду з вимогами визнати видані документи недійсними (анулювати), а також видати йому диплом іншого типу - диплом бакалавра.

Дипломи, видані позивачу у 1981 та у 2000 році були знищені (а.с.29), а диплом, виданий у листопаді 2015 року, анульовано судовим рішенням.

Ці обставини підтверджені рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року (а.с.45-47).

Цим же рішенням Університет зобов’язано видати ОСОБА_1 дублікат документу про вищу освіту відповідно до пунктів 20, 21 Порядку замовлення на створення інформації, що відтворюється в документах про вищу освіту, та обліку документів про вищу освіту в ЄДЕБО, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 6 березня 2015 року №249 (далі – Порядок №249).

25 травня 2016 року ОСОБА_1 видано документ про вищу освіту – диплом спеціаліста С16 № 021612, який рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 липня 2016 року зобов’язано анулювати (а.с.83-84,91).

8 вересня 2016 року на виконання рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 12 травня 2016 року та на підставі наказу від 31 серпня 2016 року Університетом створено Замовлення на створення інформації, що відтворюється в дублікаті документу про вищу освіту №0000188616 (а.с.48,49), а оператором ЄДЕБО присвоєно реєстраційний номер дубліката диплома спеціаліста С16 №118581 від 23 вересня 2016 року (а.с. 48,43- 44) та видано дублікат диплома спеціаліста у паперовій формі (а.с. 2).

У дублікаті документу про вищу освіту зазначена інформація про час закінчення ОСОБА_1 навчання у Миколаївському державному педагогічному інституті імені ОСОБА_4 у 1981 році за спеціальністю «математика», з присвоєнням рішенням Державної екзаменаційної комісії від 19 червня 1981 року кваліфікації «вчитель математики».

Отже, інформація, яка зазначена у цьому документі щодо часу закінчення навчання, спеціальності та кваліфікації ОСОБА_1 повністю відповідає змісту первинного диплома від 24 червня 1981 року з реєстраційним номером 146, копія якого знаходиться в архіві Університету (а.с.18).

Підставою незгоди ОСОБА_1 з виданим документом є тип (форма) документу про вищу освіту – «диплом спеціаліста».

Відповідним типом (формою) позивач вважає або «диплом» без зазначення освітньо-кваліфікаційного рівня, або «диплом бакалавра».

Можливість видачі позивачу документу про вищу освіту державного зразку без зазначення освітньо-кваліфікаційного рівня неодноразово була предметом дослідження загальним судом та судом адміністративної юрисдикції ( а.с.2-24, 25-28,38-39, 45-47, 50-51,52-53,67-68,69-72, 85-86).

При цьому суди дійшли висновку про те, що видача документа про вищу освіту державного зразка без визначення ступеня вищої освіти діючими нормативними актами не передбачена.

З таким висновком суду погодився і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (а.с. 94-95).

Були предметом дослідження судом і вимоги ОСОБА_1 про видачу йому документу про вищу освіту за формою «бакалавр», у задоволенні яких було відмовлено. Рішення набуло законної сили (а.с. 30-32, 33-36).

Встановивши зазначені обставини, суд першої інстанції ретельно проаналізував положення: - законів УРСР «Про народну освіту», який діяв на час отримання вищої освіти у 1981 році та «Про освіту» від 23 травня 1991 року, яким запровадженні рівні освіти; - Закон України « Про вищу освіту» (в редакціях від 17 січня 2002 року, 1 липня та 28 грудня 2014 року), яким на той чи інший час передбачались різні освітньо-кваліфікаційні рівні та ступені освіти; - Постанову КМУ від 13 липня 2011 року №752 «Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти», якою ЄДЕБО визначено єдиним джерелом даних для виготовлення документів про освіту державного зразка; - Порядок №249, яким передбачені умови та порядок складання документів про вищу освіту, в тому числі і їх дублікатів, та інші нормативні акти.

Аналіз зазначених нормативних актів зумовив висновок суду про неможливість видачі ОСОБА_1 документу про вищу освіту (його дублікату) за формою «диплом», оскільки така форма (тип) не передбачено системою ЄДЕБО. Порядок №249 (станом на вересень 2016 року) також не передбачав окремої форми дублікату диплома, який видавався за радянських часів.

Таке становище суд вважав прогалиною у законодавстві, яка має вирішуватись в кожному окремому випадку з урахуванням загальних принципів права, запроваджених Конституцією України та міжнародним законодавством, та виходячи з дійсного порушення прав позивача.

Вирішуючи питання про наявність порушень прав ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що видача позивачеві дублікату диплома за типом (формою) «диплом спеціаліста», але з відповідною спеціальністю (математика) та кваліфікацією (вчитель математики), забезпечила підтвердження здобутої ним у 1981 року вищої освіти.

Будь-яких порушень дійсних прав ОСОБА_1 видачею диплома спеціаліста, зокрема неможливість влаштуватись на роботу та відмова в реалізації права на продовження навчання за державний кошт саме з цих підстав, судом не встановлено. До того ж ОСОБА_1 зазначає, що таке право він мав би при наявності дублікату диплома бакалавра.

Доводи ОСОБА_1, викладені в суді апеляційної інстанції, що ознаки отриманої ним освіти (час навчання, навчальний план, кваліфікація тощо) найбільш відповідають типу диплома бакалавра, колегія суддів не може прийняти до уваги.

Як неодноразово зазначалось у судових рішеннях, встановлення співвідношення рівня вищого освіти за радянських часів з сучасними освітньо-кваліфікаційних рівнями, рівнями освіти, виходить за межі компетенції суду, а також предмету спору.

Виходячи з того, що закон не визначив форму (тип) дублікату диплома, виданого до 1991 року, а суд не має повноважень на визначення цієї форми судовим рішенням та відносно окремої особи, колегія суддів не вбачає підстав для визнання незаконними дій Університету при видачі ОСОБА_1 дубліката диплома спеціаліста, а тому і підстав для анулювання виданого документу за пунктом 18 Порядку №249.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в редакції від 25 жовтня 2016 року пунктом 19 Порядку №249 прямо передбачено, що дублікати документа про вищу освіту та додатка до нього виготовляються за формою (зразком), чинною на дату видачі дубліката.

Не можуть бути підставою для скасування судового рішення і доводи апелянта про те, що виданий Університетом документ не відповідає статті 7 Закону «Про вищу освіту» в редакції від 29 грудня 2014 року, якою запроваджені ступені вищої освіти: молодшай бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії та доктор наук. Цей закон не регулює правовідносини, що виникли раніше, та не передбачає форм дублікатів раніше отриманих дипломів. Перехідні положення цього закону передбачають умови видачі дипломів спеціалістів станом на 2016 рік.

Аналіз доводів, викладених Міністерством Освіти та науки України у відповіді позивачу від 10 березня 2015 року (а.с. 62) щодо умов здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, виходить за межі заявленого позову до Університету та вимог щодо анулювання виданого документу.

Отже підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.О.Данилова

Судді: В.В.Коломієць

ОСОБА_5