Категорія 3.3.3
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2009 року Справа №2а-23377/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Горпенюк О.А.
та
представників сторін:
від позивача – ОСОБА_1
від I-го відповідача - провідний спеціаліст-юрисконсульт
Стельмах М.В. (довіреність від 25.12.2008 № ВДЗР/3949)
спеціаліст-економіст
Горбенко Є.С. (довіреність від 25.12.2008 №ВДЗР/3944);
від II-го відповідача - заступник начальника відділу з кадрового забезпечення
Козаков О.А. (доручення від 15.09.2009 № 27)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1
до
I-го відповідача: Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області
II-го відповідача: Алчевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області
про визнання незаконними наказу від 23 квітня 2009 року № 177 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність, наказу від 28 квітня 2009 року № 429 про звільнення з органів внутрішніх справ, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
09 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, в якому просить поновити його на посаді дільничного інспектору міліції сектору дільничних інспекторів міліції Алчевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, оскільки звільнення було проведено без законних підстав, та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Заявою від 17 червня 2009 року б/н, яка надійшла до суду 20 липня 2009 року, позивач в порядку частини 1 статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України змінив позовні вимоги та просить:
- визнати незаконним наказ начальника Алчевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 23 квітня 2009 року № 177 про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність;
- визнати незаконним наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 28 квітня 2009 року № 429 про звільнення з органів внутрішніх справ та поновити його на посаді дільничного інспектору міліції сектору дільничних інспекторів міліції Алчевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області;
- стягнути з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.
Позивач з 21 квітня 1999 року проходив службу в органах внутрішніх справ України дільничним інспектором міліції в секторі дільничних інспекторів міліції. Весь цей час проходив службу дільничним інспектором міліції в секторі дільничних інспекторів міліції Алчевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області.
Наказом начальника Алчевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 23 квітня 2009 року № 177 до позивача за факт несення служби з охорони громадського порядку на території міста з ознаками перебування у стані алкогольного сп’яніння застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.
Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 28 квітня 2009 року № 429 за систематичні порушення службової дисципліни, ігнорування наказу МВС України від 16 березня 2007 року № 81, статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Кодексу честі та Етичного кодексу працівників міліції, що виразилось у запізненні 25 квітня 2009 року на службу без поважних причин, перебуванні на робочому місці з ознаками алкогольного сп’яніння, відмові від проходження медичного огляду на предмет встановлення стану сп’яніння, позивача звільнено з органів внутрішніх справ України за п. 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Позивач вважає, що при винесенні наказу від 23 квітня 2009 року № 177 по факту несення служби з охорони громадського порядку на території міста з ознаками перебування у стані алкогольного сп'яніння було допущено порушення статей 14, 15, 17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, а саме: наказ був винесений у той же день, коли виявлений факт дисциплінарного проступку, позивач зі служби знятий не був, табельна зброя згідно з книгою нарядів була здана без зауважень, акта медичного обстеження про те, що позивач знаходився в стані алкогольного сп’яніння складено не було, факт перебування на службі у стані алкогольного сп'яніння не доведений, наказ до відома під підпис не доводився.
При перевірці 25 квітня 2009 року мобільною групою Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області була встановлена обґрунтована підозра щодо перебування на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння. Позивач вважає, що згідно статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях чи підозрах, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачать на його користь. Категоричну відмову від проходження медичного огляду на предмет встановлення перебування у стані алкогольного сп’яніння позивач пояснює тим, що за родом своєї багаторічної служби в органах внутрішніх справ України позивач неодноразово доставляв правопорушників та злочинців до медичного закладу для проведення обстеження на предмет встановлення перебування їх у стані алкогольного сп’яніння, а тому поява офіцера міліції у форменому одязі в медичному закладі у супроводженні (під конвоєм) по тим же самим причинам – це образа честі та гідності офіцера міліції та громадянина України та втрата авторитету.
Позивача від виконання службових обов’язків ніхто не відсторонив, в той же день він продовжував працювати на дільничному пункті міліції, а наступного дня ніс службу по охороні громадського порядку на цвинтарі м. Алчевська.
25 квітня 2009 року був вихідним днем (субота). Та якщо припустити, що у вихідний день він був на роботі у нетверезому стані, позивач зазначає, що це не може бути підставою для звільнення за вказаною підставою, так як відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України «звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу».
Позивач вважає, що його звільнення є незаконним, оскільки проступку, що ганьбить честь співробітника міліції, він не здійснював, а тому відповідач відповідно до положень статті 235 КЗпП України та ст. 24 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ зобов’язаний поновити його на попередній роботі та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області позов не визнало, про що подало суду письмові заперечення проти позову від 01 липня 2009 року б/н (арк. справи 80-81) В запереченнях проти позову 1-й відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю у зв’язку з тим, що, по-перше, позивачем пропущений місячний строк звернення до адміністративного суду. Законних підстав для поновлення вказаного строку позивачем не надано, а перешкод для подачі позовної заяви до суду у зазначений законом строк у відповідача не було. А по-друге, за необґрунтованістю позовних вимог з огляду на таке.
Позивача було звільнено з органів внутрішніх справ за грубе порушення дисципліни, що виявилось у наступному.
25 квітня 2009 року мобільною групою ГУ МВС України в Луганській області проводилась перевірка діяльності Алчевського МВ ГУМВС України в Луганській області. В ході проведення вказаних заходів був виявлений факт відсутності на робочому місці без поважних причин працівника служби дільничних інспекторів міліції ОСОБА_1, який не прибув о 08-00 годині на робоче місце, як це передбачено правилами внутрішнього розпорядку.
Позивач прибув на робоче місце лише о 08-55 годині. На запит заступника начальника Алчевського МВ ГУМВС України в Луганській області пояснити причину порушення правил трудового розпорядку, пов'язаного із запізненням прибуття на робоче місце останній повідомив, що запізнився у зв'язку з тим, що по дорозі на роботу він потрапив у затор. На запит заступника начальника Алчевського МВ ГУМВС України в Луганській області, кого він попередив про запізнення, позивач відповів, що ні кого.
При спілкуванні з ОСОБА_1 на відстані від нього був відчутний запах перегару, його зовнішній вигляд, мова, хода, поведінка викликали обґрунтовану підозру, що останній перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Для вирішення питання, чи знаходиться позивач в стані алкогольного сп’яніння, останньому запропоновано пройти медичний огляд.
Позивач категорично відмовився від проходження медичного обстеження. Позивач не виконав наказ керівника органу, причини відмови від проходження медичного огляду не надав. Поводив себе зухвало, намагався спровокувати конфліктну ситуацію, порушував службову субординацію та в подальшому самостійно залишив приміщення органу внутрішніх справ.
По даному факту була проведена службова перевірка, в ході якої позивач вів себе не щиро, намагався уникнути відповідальності. При надані пояснень позивач вказав, що запізнився на роботу у зв'язку з тим, що відзначав день народження до пізньої ночі. На запитання, чому не виконав наказ і не пройшов медичний огляд, останній свою поведінку пояснити не зміг.
За систематичне порушення службової дисципліни (мав діюче дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність), ігнорування вимог наказу МВС України від 16 березня 2007 року № 81 «Про заходи щодо зміцнення дисципліни і законності в органах внутрішніх справ та попередження надзвичайних подій, пов'язаних із загибеллю й травмуванням особового складу», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, Кодексу честі та Етичного Кодексу працівників міліції, що виразилось у запізнені на службу без поважних причин, перебування на робочому місці з ознаками алкогольного сп’яніння та відмові від проходження медичного огляду, позивача наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 28 квітня 2009 року № 429 було звільнено з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «є» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
При вирішенні питання про міру покарання бралась до уваги попередня поведінка позивача та його відношення до служби. Міра покарання відповідає скоєнню дисциплінарного проступку, який повністю підтверджується проведеним службовим розслідуванням.
У судовому засіданні представник ГУ МВС України в Луганській області позов не визнав, навів заперечення, аналогічні викладеним у письмових запереченнях проти позову від 01 липня 2009 року б/н.
Ухвалою суду від 27 липня 2009 року до участі у справі другим відповідачем залучено Алчевський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області.
Алчевський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області позовні вимоги також не визнав, у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував через їх необґрунтованість, письмових заперечень проти позову не надавав.
Вислухавши позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню повністю з таких підстав.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із статтею 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV, звільнення з органів внутрішніх справ як вид дисциплінарного стягнення може бути оскаржено протягом трьох місяців з дня ознайомлення з наказом особи, на яку воно накладено.
Як було встановлено судом у судовому засіданні, про звільнення з органів внутрішніх справ як вид застосованого дисциплінарного стягнення позивач дізнався 05 травня 2009 року, а з позовом звернувся згідно відбитку поштового штемпелю на поштовому конверті, в якому до суду надійшов позов, 05 червня 2009 року.
Враховуючи викладені обставини та вимоги статті 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України щодо строків, наданих для оскарження дисциплінарних стягнень, суд прийшов до висновку, що позивачем не пропущений спеціальний трьохмісячний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначає Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України базується, серед іншого, на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників, дотримуватися норм професійної та службової етики.
Дисциплінарний проступок відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України – це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу згідно із статтею 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання (стаття 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України).
Згідно із статтею 17 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України відсторонення від виконання службових обов'язків особи рядового або начальницького складу в разі її появи на службі в стані сп'яніння, відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони може здійснювати також безпосередній або старший прямий начальник без видання письмового наказу на строк до однієї доби. Зазначене узгоджується з вимогами статті 4 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, якою регламентовано, що накази як форма реалізації службових повноважень особи начальницького складу можуть даватись як в усній, так і в письмовій формі.
Як вбачається з матеріалів справи, рапортом від 24 квітня 2009 року начальник сектору дільничних інспекторів міліції Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області повідомив начальника Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області, що 23 квітня 2009 року о 20 год. 35 хв. ним сумісно із помічником відповідального по Алчевському МВ ГУ МВС України в Луганській області майором міліції ОСОБА_6 проведена перевірка наряду додаткового патрулювання у складі ОСОБА_1 та ОСОБА_7, в ході якої встановлено, що дільничний інспектор міліції ОСОБА_1 не знаходився на патрулюванні та був у штатській формі одягу. Дільничний інспектор міліції ОСОБА_1 на питання відповідати не став, повідомивши, що в нього завтра день народження і він сьогодні п’яний, повернувся і пішов, відмовившись пройти на медичне обстеження щодо вживання алкоголю. Про викладене рапортом від 24 квітня 2009 року начальник сектору дільничних інспекторів міліції Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області повідомив начальника Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області для призначення проведення службової перевірки (арк. справи 131).
Висновком службового розслідування від 24 квітня 2009 року підтверджено грубе порушення 23 квітня 2009 року службової дисципліни та Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України дільничним інспектором міліції ОСОБА_1 та вирішено притягнути його до дисциплінарної відповідальності (арк. справи 130).
Наказом начальника Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області від 24 квітня 2009 року № 177 (з урахуванням наказу Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області від 04 вересня 2009 року № 400 про внесення змін до дати реєстрації наказу від 23 квітня 2009 року № 177) за порушення, серед іншого, Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України та нетактовну поведінку дільничному інспектору міліції сектору дільничних інспекторів міліції Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області оголошено про неповну посадову відповідність і скасовано премії (арк. справи 121, 145).
Від ознайомлення з наказом від 24 квітня 2009 року № 177 капітан міліції ОСОБА_1 відмовився, про що складено відповідний акт від 25 квітня 2009 року (арк. справи 146).
У судовому засіданні свідок - начальник сектору дільничних інспекторів міліції Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області, підполковник міліції ОСОБА_8, про події 23 квітня 2009 року суду пояснив, що згідно з графіком додаткового патрулювання особового складу Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області за рахунок особистого часу на виконання розпорядження УМВС № 1456 від 06 грудня 2008 року, від 23 квітня 2009 року на додаткове патрулювання на маршруті № 25 заступили капітан міліції ОСОБА_1 та лейтенант міліції ОСОБА_9 23 квітня 2009 року о 20 год. 35 хв. майором міліції ОСОБА_6 разом з начальником сектору дільничних інспекторів міліції ОСОБА_8 була здійснена перевірка несення служби нарядом додаткового патрулювання. Начальник сектору дільничних інспекторів міліції ОСОБА_8 подзвонив на мобільний телефон лейтенанту міліції ОСОБА_9, щоб дізнатися де саме на маршруті він знаходиться, на що він відповів, що знаходиться на побутовому виклику за адресою вул. Станіславського, буд. 3а, і капітана ОСОБА_1 з ним немає. Начальник сектору дільничних інспекторів міліції ОСОБА_8 подзвонив ОСОБА_1, щоб дізнатися де саме він знаходиться, але його телефон був вимкнутий. Начальником сектору дільничних інспекторів міліції ОСОБА_8 було прийнято рішення під’їхати за адресою знаходження лейтенанта ОСОБА_9 з метою перевірки його на маршруті. Доки начальник сектору дільничних інспекторів міліції ОСОБА_8 разом з майором міліції ОСОБА_6 чекали під під’їздом лейтенанта міліції ОСОБА_9, вони побачили капітана міліції ОСОБА_1, який знаходився на маршруті патрулювання у цивільному одязі, без спецзасобів, мав ознаки алкогольного сп’яніння та йшов хитаючись. На питання ОСОБА_6, чому на маршруті він знаходиться в цивільному одязі, відповів, що нічого пояснювати йому не збирається, грубив, висловлювався грубою нецензурною лайкою. А також сказав, що у нього завтра день народження, тому він сьогодні п’яний. На вимогу працівників міліції проїхати з ними для медичного обстеження на предмет вживання алкоголю, категорично відмовився, повернувся у напрямку свого проживання та пішов. На зміну о 24 год. 00 хв. до Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області з доповіддю про результати патрулювання не з’явився.
25 квітня 2009 року мобільною групою ГУ МВС України в Луганській області в ході проведення перевірки службової діяльності Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області був виявлений факт грубого порушення службової дисципліни працівниками сектору дільничних інспекторів міліції Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області ОСОБА_5 та ОСОБА_1
За фактами грубого порушення службової дисципліни працівниками сектору дільничних інспекторів Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області було проведено службове розслідування.
Службовим розслідуванням, за результатами якого складено висновок від 27 квітня 2009 року, встановлено таке (арк. справи 93-96).
25 квітня 2009 року мобільною групою ГУ МВС України в Луганській області проводилась перевірка службової діяльності Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області щодо виконання вимог службової телеграми ГУ МВС в Луганській області від 09 квітня 2009 року № 3/3-551 про посилення управлінського впливу керівництва територіальних органів внутрішніх справ області на діяльність підпорядкованих підрозділів.
В ході проведення вказаних заходів був виявлений факт відсутності на робочому місці без поважних причин, серед інших, працівника сектору дільничних інспекторів міліції Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області капітана міліції ОСОБА_1, дільничного інспектора міліції, 1975 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_2, в органах внутрішніх справ з 21 квітня 1999 року, в займаній посаді з 21 квітня 1999 року, має поточне стягнення - попередження про неповну посадову відповідність, оголошене наказом Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області від 23 квітня 2009 року № 177, який не прибув о 08 год. 00 хв. на проведення інструктажу особового складу Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області та не повідомив керівництво про причини своєї відсутності.
Відповідно до наказу Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області від 17 квітня 2009 року № 155 про організацію робочого дня особового складу (арк. справи 150) та графіку несення служби сектору дільничних інспекторів міліції на квітень 2009 року, затвердженого начальником вказаного органу внутрішніх справ Козловим О.М. (арк. справи 10), 25 квітня 2009 року капітан міліції ОСОБА_1 мав бути на робочому місці та виконувати покладені на нього функціональні обов'язки.
Згідно із наказом Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області від 13 квітня 2009 року № 140 про організацію робочого дня особового складу, особовий склад Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області переведений на режим роботи з 80.00 год. до 17.00 год. (арк. справи 148).
ОСОБА_1 прибув на робоче місце лише о 08 год. 55 хв. та пояснив причину запізнення особистою недбалістю.
При спілкуванні з ОСОБА_1 на відстані був відчутний запах алкоголю та його зовнішній вигляд і поведінка викликали обґрунтовану підозру перевіряючих щодо перебування його у стані алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з цим, вказаному працівнику міліції було запропоновано проїхати до медичного закладу для проведення обстеження на предмет перебування його у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 категорично відмовився від проходження медичного обстеження, поводив себе зухвало, намагався спровокувати конфліктну ситуацію та самостійно залишив приміщення органу внутрішніх справ.
Зазначені обставини підтвердив у судовому засіданні свідок - старший інспектор з особового складу управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Луганській області, майор міліції ОСОБА_11, який був в складі мобільної групи ГУ МВС України в Луганській області, що перевіряла службову діяльність Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області 25 квітня 2009 року.
У судовому засіданні свідок - начальник сектору дільничних інспекторів міліції Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області, підполковник міліції ОСОБА_8, про події 25 квітня 2009 року надав суду аналогічні пояснення, додатково зазначивши, що ОСОБА_1 двічі пропонувалося пройти медичний огляд на факт вмісту алкоголю у крові, на що він двічі відмовлявся. Станом на 25 квітня 2009 року ОСОБА_1 не знаходився у відпустці, не відпрошувався, не знаходився на лікарняному тощо. Це вже не перший факт відсутності його на місці несення служби під час роботи. 24 квітня 2009 року у ОСОБА_1 був вихідний день, так як у нього був день народження. ОСОБА_1 пояснив факт наявності запаху спиртного від нього тим, що він 24 квітня 2009 року він святкував свій день народження. У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 знаходився у стані сп’яніння, згідно дисциплінарного статуту міліції, начальником Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області Козловим А.Н., ОСОБА_1 був відсторонений від несіння служби до наступного дня. 26 квітня 2009 року він повинен був заступити на патрулювання на цвинтар.
Факт запізнення ОСОБА_1 на роботу, перебування його на робочому місці з ознаками алкогольного сп'яніння та відмову від проходження медичного огляду на предмет встановлення стану сп'яніння було зафіксовано комісією у складі начальника Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області Козлова О.М., виконуючого зв'язки начальника СРП Козакова О.А., начальника сектору дільничних інспекторів міліції ОСОБА_8. та працівників інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення ГУ МВС України в Луганській області , про що складений відповідний акт від 25 квітня 2009 року № 46/8846 (арк. справи 97).
Відмова позивача від проходження медичного огляду розцінена судом як визнання факту його знаходження в стані алкогольного сп'яніння 25 квітня 2009 року.
Доводи позивача про те, що 25 квітня 2009 року для нього не був робочим днем і він не повинен був заступати в цей день на службу, спростовуються його письмовим рапортом від 25 квітня 2009 року (арк. справи 98), в якому він повідомляє причину свого запізнення на службу 25 квітня 2009 року.
За систематичні порушення службової дисципліни, ігнорування вимог наказу МВС України від 16 березня 2007 року № 81, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Кодексу честі та Етичного кодексу працівників міліції, що виразилось у запізненні 25 квітня 2009 року на службу без поважних причин, перебуванні на робочому місці з ознаками алкогольного сп'яніння та відмові від проходження медичного огляду на предмет встановлення стану сп'яніння, наказом ГУ МВС України в Луганській області від 28 квітня 2009 року № 429 дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Алчевського МВ ГУ МВС України в Луганській області капітана міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ України за пункту 64 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (арк. справи 7-9).
Доводи позивача про те, що звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу і відповідач не повинен був його застосовувати, оскільки можливо було застосувати і інші види дисциплінарного стягнення, передбачені статтею 21 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, не заслуговують на увагу, оскільки право давати оцінку характеру проступку та вживати заходи дисциплінарного стягнення за нього належить виключно відповідачеві.
Таким чином, оцінюючи у сукупності наявні в матеріалах справи докази, враховуючи пояснення допитаних у судовому засіданні свідків, суд знаходить встановленим, що до позивача обґрунтовано вжиті заходи дисциплінарного стягнення за наказом Алчевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 23 квітня 2009 року № 177 (дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність) та за наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області від 28 квітня 2009 року № 429 (дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ), а тому його позовні задоволенню не підлягають повністю.
Відповідачі як суб’єкти владних повноважень, на яких частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, довели суду правомірність своїх дій та рішень, що є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 14 жовтня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова складена у повному обсязі 19 жовтня 2009 року.
Суддя Т.І. Чернявська