Справа № 22-1841 Головуючий у 1 інстанції:
Категорія: Лизенко І.В.
Доповідач: Маляренко І.Б.
УХВАЛА Іменем України
" 05 " липня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних
справ апеляційного суду Луганської області у складі: Головуючого: Маляренко І.Б. Суддів: Борисова Є.А., Яресько А.В. За участю секретаря: Дорошенко Ю.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ВАТ „Лисичанськвугілля"
на рішення Лисичанського міського суда Луганської області від 04 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Лисичанськвугілля" про покладення обов'язку по відшкодуванню витрат на оплату електричної, теплової енергії та газу,
ВСТАНОВИЛА:
Оскаржуваним рішенням вищезазначені позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд стягнув з ВАТ „Лисичанськвугілля" на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат за електричну енергію та газ у 2005 році 849.01 грн., які повинні надійти до місцевого бюджету м. Лисичанська Луганської області; у задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ "Лисичанськвугілля" про покладення обов'язку по відшкодуванню витрат на оплату теплової енергії - відмовив за необґрунтованістю заявлених вимог.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення Лисичанського міського суда Луганської області від 04 квітня 2006 року як такого, що не відповідає вимогам матеріального права, і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що брали участь у справі, перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Так, відповідно до ч.ч.1і 3 статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Відповідно до п.4 статті 311 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Ухвалою від 06.02.2006 року Лисичанський міський суд залучив до участі у справі як 3-
тю особу Лисичанську міську раду.
Як уже зазначалося вище, суд оскаржуваним рішенням стягнув з ВАТ „Лисичанськвугілля" на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат за електричну енергію та газ у 2005 році 849.01 грн., які повинні надійти до місцевого бюджету м. Лисичанська Луганської області.
Згідно із ч. 8 ст. 43 Гірничого Закону України, особи, які мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення, у розрахунках за комунальні послуги звільняються від сплати за електричну енергію та газ за рахунок коштів підприємств з видобутку (переробки) вугілля, які перераховують кошти на ці потреби до місцевого бюджету.
Посилаючись на дану норму Закону, суд вірно прийшов до висновку про те, що позивач звільняється від сплати за електричну енергію та газ за рахунок коштів відповідача, що повинні бути перераховані до місцевого бюджету.
Але при цьому суд не вияснив розмір понесених позивачем витрат на оплату за спожиті електричну енергію та газ за 2005 рік і обмежився сумою вартості вугілля, що підлягало б виділенню ОСОБА_1 за умови його проживання у будинку, що опалюється вугіллям.
При цьому суд не послався на відповідну правову норму, як б регулювала такий порядок вирішення даного спору.
Не передбачено Гірничим законом України і стягнення на користь самого позивача відповідної суми, яка потім незрозумілим чином і від кого повинна надійти до місцевого бюджету м. Лисичанська Луганської області, як-то вказав суд у резолютивній частині рішення.
Як зазначалося вище, суд залучив до участі у справі як 3-тю особу Лисичанську міську раду.
При цьому не взяв до уваги тієї обставини, що згідно із Гірничим законом фактично на міську раду, покладається обов"язок перерахування коштів до електро- і газо- забезпечуючих підприємств.
Між тим, діючим цивільним процесуальним законодавством не передбачено можливості покладення будь-яких обов'язків на третіх осіб по справі, а без участі вищезазначених підприємств, на рахунки яких місцевою радою повинно бути перераховано кошти, неможливо вияснити механізм їх перерахування.
За таких підстав рішення суду на підставі ст. 311 ЦПК України підлягає скасуванню, а справа - поверненню до суду 1 інстанції на новий розгляд.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 303,307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА: Апеляційну скаргу ВАТ „Лисичанськвугілля" - задовольнити частково, рішення Лисичанського міського суда Луганської області від 04 квітня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Лисичанськвугілля" про покладення обов"язку по відшкодуванню витрат на оплату електричної, теплової енергії та газу - скасувати, справу повернути на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.
Ухвала набирає чинності негайно, але протягом двох місяців може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.