Справа № 22-1264                                           Головуючий в 1 інстанції

Рукас М.С. Доповідач Оробцова Р.І.

УХВАЛА ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 липня 2006 року                                                                 м. Луганськ

Колегія суддів судової палати по цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Оробцової Р.І.,

судців: Мясоєдової С.С. Борисов Е.А.

при секретарі Анісімовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 листопада 2005 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю,

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою суддя Сєвєродонецького міського суду задовольнив заяву відповідача ОСОБА_2 про забезпечення позову і зобов'язав позивача ОСОБА_1 покинути квартиру АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд порушив його право власника, допустив порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскарженої узвали судова колегія приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою, яка належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 20. 07. 2005 року.

Відповідачка проживає в зазначеній квартирі, як вів вважає, без законних підстав, тому що власником квартири вона ніколи не була, має іншу власну квартиру, де зареєстрована, інших законних підстав для проживання в спірній квартирі немає.

Проживаючи в його квартирі, чинить йому перешкоди в користуванні своєю власністю.

В судовому засіданні відповідачка заявила клопотання про забезпечення позову, посилаючись на те, що ОСОБА_1 поміняв замки і вона з неповнолітньою дочкою не може користуватися своєю квартирою і майном в квартирі.

Задовольняючи клопотання відповідачки, суд виходив з того, що позивач самовільно, та протизаконно зайняв квартиру. Тобто не розглянувши справу, суд виклав судження не дослідивши обставини по справі.

Це судження суду колегія вважає поспішним і таким, що порушує норми цивільно-процесуального права.

Суд розглядаючи клопотання позивачки про забезпечення позову, проігнорував вимоги ст.. 151 ЦПК України, судову практику, яка вказує на те, що питання про забезпечення позову розглядається саме для забезпечення позову а не заперечень на позов.

Крім того, суд вказуючи, що невжиття заходів по забезпеченню позову може утруднити виконання рішення, не обґрунтував як заборона власнику користуватися своїм майном, може сприяти виконанню рішення суду про задоволення чи відмову в позові про усунення перешкод в користуванні цією власністю.

З матеріалів справу не вбачається, що хтось оспорює право власності ОСОБА_1 на його квартири.

При таких обставинах оскаржена ухвала підлягає скасуванню, а клопотання відповідачки про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307. 312 314, 319 ЦПК України, судова колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 листопада 2005 року, по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю скасувати.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про забезпечення позову.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення , але може бути оскаржена протягом двох місяців з моменту її проголошення, безпосередньо до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги.