Справа № 2-901/ 2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2007 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: судді Данько В.В.,
при секретарі - Бєлової Т.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради про визнання права приватної власності на будівлю кисневої станції в літ. „С-2", а саме: нежитлові приміщення підвалу №№ 1-2, приміщення 1-го поверху №№ 1-Ю, приміщення 2-го поверху №№ 1-4 загальною площею 155,6 кв. м., у тому числі: 85,1 кв. м. - виробнича (основна), 70,5 кв. м. -допоміжна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на те, що ІМВК „Кріотехніка", відповідно до додаткового договору купівлі-продажу від 14.07.1990року, укладеному між: Харківською лікарнею швидкої та невідкладної допомоги та кооперативом Кріотехніка, та акту здачі-приймання споруди кисневої станції від 14.07.1990 року, належить на праві приватної власності зазначена споруда кисневої станції по АДРЕСА_1. Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок (киснева станція) в літ. „ С-2", виготовленого КП „Харківське МіськБТІ" від 29.05.2006року, загальна площа нежитлових приміщень підвалу №№ 1-2, 1-го поверху №№ 1-Ю, 2-го поверху №№ 1-4 складає 155,6 кв. м., у тому числі: 85,1 кв. м. - виробнича (основна), 70,5 кв. м. - допоміжна. У зв"язку з виробничою необхідністю, позивачем у 1990 році було проведено реконструкцію належних йому не житлових приміщень кисневої станції. Відповідно до чинного на момент проведення реконструкції законодавства, порядку прийняття такого майна після реконструкції не було, введення його в експлуатацію не вбачалось можливим. З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації не житлових приміщень, відповідності їх вимогам СНіП та ДБН, позивачем було замовлено у ТОВ „Харківреконструкція" технічний висновок „Про можливість збереження самовільно виконаної реконструкції не житлової будівлі кисневої станції по АДРЕСА_1 та можливості її подальшої експлуатації" від 2006 року Відповідно технічного висновку, основні будівельні конструкції об"єкта деформацій не мають, знаходяться в задовільному технічному стані, відповідають умовам міцності та стійкості та придатні для використання за призначенням.
Реконструкцію нежитлових приміщень було проведено без оформлення відповідного дозволу на початок будівельних робіт, значна кількість часу пройшла після проведення реконструкції. Через таку ситуацію введення в експлуатацію приміщень встановленим законодавством порядком неможливо. Для реєстрації права власності на реконструйовані нежитлові приміщення необхідний правоустановчий документ, що посвідчував би право власності на вказані приміщення. Згідно з „Положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно", одним з таких документів може бути рішення суду. У зв"язку з чим позивач звернувся до суду та просить його позов задовольнити.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, представник відповідача проти позову заперечував.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
В судовому засідання встановлено, що ІМВК „Кріотехніка", відповідно до додаткового договору купівлі-продажу від 14.07.1990 року, укладеному між Харківською лікарнею швидкої та невідкладної допомоги та кооперативом Кріотехніка, та акту здачі-приймання споруди кисневої станції від 14.07.1990року, належить на праві приватної власності зазначена споруда кисневої станції по АДРЕСА_1. Відповідно до технічного паспорту на громадський будинок (киснева станція) в літ. „ С-2 ", виготовленого КП „Харківське МіськБТІ" від 29.05.2006 року, загальна площа не житлових приміщень підвалу №№ 1-2, 1-го поверху №№ 1-10, 2-го поверху №№ 1-4 складає 155,6 кв. м., у тому числі: 85,1 кв. м. - виробнича (основна), 70,5 кв. м. -допоміжна.
У зв"язку з виробничою необхідністю, позивачем у 1990 році було проведено реконструкцію належних йому нежитлових приміщень кисневої станції З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації не житлових приміщень, відповідності їх вимогам СНіП та ДБН, позивачем було замовлено у ТОВ „Харківреконструкція" технічний висновок „Про можливість збереження самовільно виконаної реконструкції нежитлової будівлі кисневої станції по АДРЕСА_1 та можливості її подальшої експлуатації" від 2006 року.
Відповідно технічного висновку, основні будівельні конструкції об"єкта деформацій не мають, знаходяться в задовільному технічному стані, відповідають умовам міцності та стійкості та придатні для використання за призначенням.
Згідно cm. 331 ЦК України, право власності на щойно вироблене нерухоме майно виникає з моменту завершення його будівництва.
Відповідно ч.1 cm. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно ч.5 cm. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самовільно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.
Згідно cm. 392 ЦК України, власник майна може пред "явити позов про визнання його права власності, якщо це право інші особи заперечують чи не визнають, а також у випадку утрати ним документу, що посвідчує його право власності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,214-215 ЦПК України, ст.ст. 331,376, 391, 392 ЦК України, суд-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ІМВК „Кріотехніка" право приватної власності на будівлю кисневої станції в літ. „С-2", а саме: нежитлові приміщення підвалу №№ 1-2, приміщення 1-го поверху №№ 1-10, приміщення 2-го поверху №№ 1-4 загальною площею 155, 6 кв. м., у тому числі: 85,1 кв. м. -виробнича (основна), 70,5 кв. м. - допоміжна, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 cm. 295 ЦПК України.