2-1328/2009
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
9 жовтня 2009 року Малиновський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого – судді Вербицької Н.В.,
при секретарі – Солтис О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах Одеської міської ради, квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси до ОСОБА_1, ОСОБА_2 за участю третьої особи Малиновської районної адміністрації в особі служби у справах неповнолітніх про зобов’язання знести самочинні будівлі та відновлення стану самовільно зайнятої земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси за участю третьої особи управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання права власності на житловий будинок,
В С Т А Н О В И В :
10.09.2008 року військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся з позовом в інтересах Одеської міської ради, квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси Міністерства оборони України до ОСОБА_1 про знесення самочинного будівництва, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав на неї, повернення земельної ділянки та відшкодування завданих збитків, посилаючись на те, що відповідач с серпня по грудень 2007 року за відсутності належного дозволу та належно затвердженого проекту здійснив будівництво одноповерхового будинку з котельною та ґанком, загальною площею 93 кв.м., на самовільно захопленій земельній ділянці військового містечка № 25, площею 800 кв.м., за адресою Одеса, вул.Промислова, 36.
В ході розгляду справи з урахуванням проведеної Одеською міською радою інвентаризації самочинно побудований будинків за адресою Одеса, вул.Промислова, 36 та 36а, позивач уточнив свої вимоги та просив зобов’язати знести ОСОБА_1 та його дружину ОСОБА_2 самочинно побудовані будинок з котельною та ґанком, загальною площею 93 кв.м., на самовільно захопленій земельній ділянці військового містечка № 25, площею 800 кв.м., за адресою Одеса, вул.Промислова, 36-А – вул.Друга Агротехнічна,49 та відновити стан самовільно захопленої земельної ділянки.
Представник Одеської міської ради позовні вимоги прокурора підтримав та просив їх задовольнити.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги про знесення самочинно побудованого ними будинку не визнали, зазначаючи, що в зв’язку з відсутністю іншого житла вони змушені були самочинно побудувати будинок. Будівництво проводилось без будь-якого дозволу та проекту і завершено наприкінці 2007 року. Оскільки побудований житловий будинок придатний для постійного проживання на земельній ділянці, якою вони відкрито та безперервно користуються з весни 2007 року, відповідав ОСОБА_1 пред’явив зустрічний позов до військового прокурору Одеського гарнізону, Одеської міської ради, квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси про визнання за ним права власності на самочинно збудований будинок.
Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеси Міністерства оборони України позовні вимоги прокурора з урахуванням уточнених підтримав, у позові ОСОБА_1 просив відмовити, справу просив слухати за відсутністю представника.
До участі у справі за позовом Військового прокурора про зніс самочинного будинку в якості третьої особи притягнута Малиновська районна адміністрація в особі служби у справах дітей, яка на вимогу суду провела акт обстеження житлових умов двох неповнолітніх дітей ОСОБА_1, що проживають в самочинно побудованому будинку. Представник Малиновської районної адміністрації позов прокурора підтримав, просив вирішити справу з урахуванням інтересів дітей.
Також до участі у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності в якості третьої особи притягнуто управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, представник якого позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, позов прокурора – задовольнити.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, а також надані документи, суд вважає, що позов Військового прокурора Одеського гарнізону підлягає задоволенню, у позові ОСОБА_1 слід відмовити з наступних обставин.
В судовому засіданні встановлено, що в серпні 2007 року ОСОБА_1 самовільно захопив земельну ділянку, площею 800 кв.м., на території військового містечка в/ч А 2214 по вул.Промисловій, 36 А, на якій до грудня 2007 року побудував капітальний одноповерховий житловий будинок з прибудованою до нього котельною та ґанком, площею 99,14 кв.м. Житловий будинок побудований відповідачем без відповідного проекту та дозволу на проведення будівельних робіт.
В січні 2008 року відповідач разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 та неповнолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вселились до вказаного будинку. Згодом у подружжя ОСОБА_3 народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
Наведені обставини підтверджуються поясненнями сторін в судовому засіданні, копіями матеріалів прокурорської перевірки за фактом захоплення ОСОБА_1 земельної ділянки на території військової частини А 2214.
Оскільки правовідносини між сторонами виникли внаслідок самовільного захоплення ОСОБА_1 земельної ділянки, суд повинен з’ясувати її належність.
Відповідно до ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад належить вирішення питань галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст .
Згідно ст.83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об’єкти комунальної власності.
За змістом п.1 ст.10, п.5 ст.16, ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» земля в межах міста Одеси є комунальною власністю, належить територіальній громаді м.Одеси, представником якої є Одеська міська рада .
При розгляді справи представником військової прокуратури Одеського гарнізону надана копія рішення виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих № 684 від 30.12.1971 року про збереження за Одеським відділенням морської інженерної служби Червонопрапорного Чорноморського флоту, дві земельної ділянки, загальною площею 83.4 га в районі Застава -1, на період до реконструкції району у відповідності з генеральним планом міста, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР № 380 від 13.05.1971 року. Зазначені земельні ділянки були виділені для розміщення та постійної діяльності військових частин за адресою вул.Промислова, 36 в м.Одесі.
З листів управління земельних ресурсів в м.Одесі Головного управління земельних ресурсів в Одеській області Державної агенції земельних ресурсів України від 04.04.2008 року та Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 04.03.2009 року вбачається про відсутність даних щодо реєстрації права власності або права користування земельної ділянки за адресою: Одеса, вул.Промислова, 36 та 36а.
Викладене підтверджує правомірність пред’явлення позовних вимог прокурором в інтересах Одеської міської ради та квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси.
Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, частину земельної ділянки, якою користувалась в/ч А 2214, самовільно захопили громадяни, в т.ч. і ОСОБА_1, та району самовільно побудованих житлових об’єктів надали адресу: вул.Промислова, 36 А в м.Одесі.
В ході проведеної на підставі розпорядження міського голови № 1062-01р від 29.08.2008 року інвентаризації земельних ділянок та об’єктів нерухомості, що розташовані за адресою: Одеса, вул.Промислова, 36А, встановлена наявність п’яти вулиць з побудованими на них будинками. Із схеми розміщень об’єктів самовільного будівництва по вул.Промисловій, 36а вбачається, що будинок ОСОБА_1 розташований на вул.ОСОБА_5, за № 49, загальною площею 99,14 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 684 кв.м . Тому суд бере за основу саме цей розмір житлового будинку та захопленої земельної ділянки.
За результатами роботи комісії, створеної розпорядженням міського голови № 1062-01р від 29.08.2008 року розпорядженням міського голови № 7-01р від 13.01.2009 року вирішено питання щодо направлення позовних заяв про зніс самовільно побудованих будинків, в т.ч. будинку ОСОБА_1, розташованого по вул.Другій Агротехнічній, 49.
Стаття 376 ЦК України передбачає негативні наслідки для тих, хто здійснює будівництво без належного дозволу та затвердженого проекту – відсутність можливості набуття права власності, обов’язок проведення перебудови або зносу побудованих приміщень та відшкодування втрат, пов’язаних з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Так, ч.1 цієї статті передбачає, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил. Наявність хоча б однієї із цих умов відносить нерухоме майно до самовільно побудованого.
Разом з тим, ч.3 ст.376 ЦК України передбачає виняток, коли особа, яка здійснила самочинне будівництво, може визнати на нього право власності у судовому порядку. Цей виняток стосується порядку, коли особі, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, надана земельна ділянка у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно.
Відповідно до ст.116 ЗК України рішення про передачу земельної ділянки, що входить до складу державної або комунальної власності, у власність або користування громадян є виключним правом органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Як встановлено в ході розгляду справи земельна ділянка, на який ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво, не відводилась йому для будівництва та обслуговування житлового будинку ні до початку будівництва, ні під уже збудований будинок. Будь-якого рішення Одеської міської ради стосовно відведення земельної ділянки ОСОБА_1 за місцем самовільного будівництва немає.
З листа управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 25.02.2009 року на адресу першого заступника міського голови ОСОБА_6 вбачається, що згідно діючому генеральному плану міста (1989 рік) та проекту нового генерального плану (2007-2008) розміщення житлової забудови в районі вул.Промисловій, 36 А не передбачено , оскільки зазначені ділянки підпадають в санітарно-захисну зону виробничих та комунально-складських приміщень. У відповідності з діючими нормативами збереження самовільно побудованих об’єктів за адресою Одеса, вул.Промислова, 36 А є неможливим.
Факт незаконного будівництва ОСОБА_1 з самовільним захопленням земельної ділянки підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 07.05.2008 року, складеного управлінням з контролю за використанням та охороною земель у Одеській області Держземінспекції України. В цьому ж акті також зазначена категорія земель – землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що підтверджує неможливість виділення земельної ділянки по вул.Промисловій, 36А для будівництва та обслуговування житлового будинку.
Будівництво, як вже зазначалось раніше, проводилось ОСОБА_1 без проекту та дозволу на будівництво, що також підтверджується поясненнями сторін та 3-ї особи управління архітектури та містобудування Одеської міської ради.
Наданий відповідачем ОСОБА_1 технічний висновок про задоволений стан конструкцій самовільно побудованого ним будинку та можливість прийняття його до експлуатації, складеного спеціалістом ОСОБА_7 в листопаді 2008 року, не є достатнім доказом відповідності будинку державним будівельним та санітарним нормам, вимогам протипожежної безпеки. Відповідач не надав висновки з цих питань відповідних державних органів (відділу архітектури та містобудування, органів пожежного та санітарного нагляду).
Таким чином, здійснене будівництво ОСОБА_1 є самочинним.
Встановлення обставин справи дозволяє зробити висновок про свідомі навмисні дії ОСОБА_1 під час освоєння самовільно захопленої земельної ділянки і відповідно про суб’єктивне сприйняття ним можливих негативних наслідків самочинного будівництва.
Відповідно до ч.4 ст.376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
За ч.7 цієї ж статті у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу держаної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову, а у разі, якщо така перебудова неможлива, або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, - яким знести будівлю за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Оскільки власник земельної ділянки – територіальна громада м.Одеси в особі Одеської міської ради заперечує проти визнання за ОСОБА_1 права власності на самочинне будівництво, як орган місцевого самоврядування підтримав заявлений прокурором в його інтересах позов про знесення самочинно побудованого будинку, що підтверджується позицією її представника в ході розгляду цієї цивільної справи, враховуючи, що проведене будівництво у повному обсязі здійснено без проекту, суд приходить до висновку про обґрунтованість, законність та доведеність вимог військового прокурору Одеського гарнізону про зобов’язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знести самочинно побудований будинок з прибудовами.
Вирішуючи питання про відновлення стану земельної ділянки, суд з урахуванням пояснень сторін в судовому засіданні щодо знаходження на цьому місці до початку самочинного будівництва смітника, вважає за доцільне вирішити це питання із зазначенням про звільнення відповідачами займаної земельної ділянки.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд за відсутності підстав відмовляє у позові ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на самочинно побудований будинок з прибудовами.
При цьому суд вважає, що інтереси неповнолітніх дітей ОСОБА_1 не будуть порушені, оскільки відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України місцем проживання дитини, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків або одного з них. В судовому засіданні встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 мають реєстрацію: відповідачка - за адресою батьків, а саме в с.Новоселовка Кілійського району Одеської області вул.Леніна, 27, відповідач – АДРЕСА_1. Тому у разі зносу самочинно будинку, вони забезпечені житлом і діти мають проживати разом з батьками.
Керуючись ст.ст.12,83,116 ЗК України, ст.ст.16,376 ЦК України, ст.ст.10,11,60,61,209,213-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов військового прокурора Одеського гарнізону задовольнити.
Зобов’язати ОСОБА_8 та ОСОБА_2 знести самочинно побудований будинок, а саме одноповерхову капітальну будівлю з котельною та ґанком, загальною площею 99,14 кв.м., та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку за адресою вул.Промислова, 36 А в м.Одесі – вулиця Друга Агротехнічна, 49, площею 684 кв.м.
У позові ОСОБА_1 – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі 10 днів з дня отримання повного тексту рішення з подальшою подачею апеляційної скарги на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.2 ст.295 ЦПК України.
Головуючий Н.В.Вербицька