ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-1913/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Матковської З.М.
при секретарі судового засідання Подібка М.З.
з участю представників: позивача Оленич Л.В., відповідача Музика М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Борислав Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Бориславі про зобов'язання вчинити дію
в с т а н о в и в :
Управління Пенсійного фонду України в м. Борислав Львівської області звернулось з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Бориславі . Позивач просить суд зобов'язати відповідача прийняти до заліку виплачені суми пенсій за період з 01.11.2007 року по 31.12.2008 року та включити до щомісячних актів звірок суми пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не прийнятих до відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з коштів Пенсійного фонду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з 01.11.2007 року по 31.12.2008 року виплачено пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на загальну суму 4200 грн. Заявлені до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Бориславі вимоги про відшкодування заборгованості по регресних вимогах за цей період залишені без задоволення з тих підстав, що нещасний випадок стався поза межами України. Страхові витрати громадянам, трудове каліцтво яким заподіяно на підприємствах розташованих на території країн СНД здійснюється за нормами ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» та угодою про гарантії прав громадян держав учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення, підписаною 13.03.1992 року. Сумісною постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697, який встановив механізм погодження та відшкодування таких витрат. Витрати управління Пенсійного фонду України в м. Бориславі по виплаті пенсій громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підлягають відшкодуванню відповідачем. Не включення Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат, здійснених органом Пенсійного фонду України на пенсійне забезпечення громадян, які отримали каліцтво, до акту щомісячної звірки унеможливлює відшкодування цих витрат.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зсилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог в судовому засіданні заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доводи позивача, заперечення відповідачів, а також, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає, мотивуючи це наступним.
Судом встановлено, що з коштів Пенсійного фонду ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за період з 01.11.2007 року по 31.12.2008 року виплачено пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на загальну суму 4200 грн.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування, це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення, підписаною 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав – учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюються за законодавством держави на якій вони проживають.
Статтею 3 Угоди встановлено, що всі витрати пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава яка надає забезпечення.
За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитись лише на підставі двосторонніх договорів.
Статтею 5 Угоди встановлено, що її дія поширюється на всі види пенсійного забезпечення, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав – учасниць Угоди.
Таким чином, суд вважає що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Разом з цим, обраний спосіб захисту ( відновлення ) порушеного права, суд вважає таким, що не відповідає змісту прав управління Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат.
Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли в даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.
У разі незгоди на підписання актів зі сторони Фонду соціального страхування від нещасних випадків мають вирішуватися вимоги про стягнення відповідних сум в судовому порядку, а не вимоги про підписання актів звірки.
Вказаний Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди , заподіяної працівниками внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71- 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м. Борислав Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Бориславі про зобов'язання прийняти до заліку виплачені суми пенсій за період з 01.11.2007 року по 31.12.2008 року та включити до щомісячних актів звірок суми пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не прийнятих до відшкодування – відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 15.07.2009 року.
Суддя
Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.