АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а -1757/ 2006                                        Головуючий по 1-й інстанції

Куц Т.О. Суддя-доповідач:Дорош А.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2006 року                                                    м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Макарчука М.А.,   Триголова В.М.

при секретарі  Адамській О.В.

за участю

позивача ОСОБА_1 представника позивача  ОСОБА_2  відповідача ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1

на рішення  Комсомольського міського суду Полтавської області від 02 лютого 2005 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення порушень санітарних і будівельних норм в користуванні земельною ділянкою і самовільному будівництві, відшкодування моральної шкоди

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Косомольського міського суду Полтавської області від 02 лютого 2005 р. у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення порушень санітарних і будівельних норм в користуванні земельною ділянкою і самовільному будівництві, відшкодування моральної шкоди 7450 грн. - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави державне мито в сумі 8 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищевказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення всіх його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема суд не розглянув його позовні вимоги, викладені в позовній заяві від 20.11.2001 р., якою були уточнені позовні вимоги, а також доповнення до неї від 1.10.2003 р., а саме не прийняв ніякого рішення в частині позовних вимог про усунення перешкод в праві користування будинком; суд необгрунтовано прийняв до уваги пояснення третьої особи по справі щодо діючих санітарних і будівельних норм в містобудуванні, відповідь виконкому Комсомольської міської ради від 09.08.2004 р. та не дав належної оцінки їй; необгрунтовано послався на акт від 20.10.1999 р. щодо відповідності господарчих будівель відповідачки діючим на той час (1980-1990 р.)будівельним і санітарним нормам; не врахував докази, надані ним, а саме показання свідків; судом не враховано, що за самовільне будівництво вбиральні ОСОБА_4 двічі притягували до адміністративної відповідальності, за це саме порушення з накладенням штрафу притягувалася і відповідачка; висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

У запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_3 просить відмовити у її задоволенні.

Апеляційна скарга не підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.І ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно свідоцтва про право на спадщину від 20.12.1991 р. відповідач за заповітом отримала в спадщину від ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, житловий будинок з господарчими будівлями, що знаходиться вАДРЕСА_1 і складається в цілому із житлового будинку, двох сараїв, літньої кухні, туалету, зливної ями, огородження та замощення (а.с.28). Згідно акту від 20.10.1999 р. господарські будівлі ОСОБА_3 відповідають діючим на той час (1980-1990 р.) будівельним і санітарним нормам (а.с. 37).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що позивачем не надано доказів про порушення ОСОБА_3санітарних та будівельних норм та про побудову нею самовільних споруд та вбиральні на його межі, не надано також доказів щодо порушення відповідачем його прав власника у зв"язку з недотриманням нею санітарних та будівельних норм.

Як встановлено колегією судців і це вбачається із матеріалів справи, згідно акту приймання індивідуального домоволодіння від 02.08.1983 р. по АДРЕСА_2 у присутності забудовника ОСОБА_3 надвірні споруди складаються із жилого будинку, 2-х сараїв, вбиральні; зобов"язання забудовник по договору його з управліннням головного архітектора, укладені на право будівництва від 14.04.1964 р. виконані, за виключенням п.4 в частині строків будівництва жилого будинку. Таким чином, із вищевказаного акту відхилення від проекту будівництва не вбачається (а.с. 29-30). Після отримання спадщини відповідач не будувала господарчих споруд. Рішення виконкому Комсомольського міської ради народних депутатів Полтавської області від 21.09.1987 рг № НОМЕР_1 про зобов'язання ОСОБА_3 знести самовільно побудовану вбиральню відмінене розпорядженням тієї ж міської ради від 04.04.1994 р. № НОМЕР_2 ( а.с. 5, 7). Доказів щодо спорудження безпосередньо відповідачем сараю та вбиральні з порушенням санітарних та будівельних норм суду не надано.

Посилання позивача в тій частині,що судом не розглядалися його уточнені та доповнені позовні вимоги, не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають дійсності та спростовуються записами в протоколах судових засідань.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.І п.1, 308 ч.І, 313 - 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У ХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 02 лютого 2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

СУДДІ: