ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-2299/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2009 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Матковської З.М.
при секретарі судового засідання Подібка М.З.
з участю представника позивача Водолазського Д.Д., відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центу зайнятості до ОСОБА_3 про стягнення коштів в сумі 501,20 грн.
в с т а н о в и в :
Львівський міський центр зайнятості звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів в сумі 501,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 було надано статус безробітної 28.08.2007 року. Підчас звірки бази даних ДПА та даних наданих ВАТ ТГК «Дністер» було з’ясовано те, що відповідач в період перебування на обліку працювала у ВАТ ТГК «Дністер», а тому не могла підпадати під категорію безробітної, отримувати соціальні послуги та матеріальне забезпечення. За час перебування на обліку з 03.09.2007 року по 06.12.2007 року відповідач отримала матеріальне забезпечення, а саме допомогу по безробіттю у сумі 501 грн. 20 коп. 04.02.2009 року ОСОБА_3 було надіслано претензію, з проханням про повернення коштів. Відповідачем борг не сплачено. У зв'язку із цим просить стягнути з відповідача кошти в сумі 501,20 грн. отримані у вигляді допомоги з безробіття.
В судовому засіданні представник позивача Львівського міського центру зайнятості позов підтримав, зсилаючись на обставини зазначені у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні проти позову частково заперечила та пояснила, що не визнає позову в частині стягнення виплаченої допомоги за жовтень-листопад 2007 року, оскільки в зазначений період вона не працювала та не отримувало доходу.
Заслухавши думку сторін, а також, з’ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
21.08.2007 року ОСОБА_3 надано статус безробітного на підставі поданої до Львівського міського центру зайнятості заяви.
На підставі ст.ст. 23, 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» відповідачу було розпочато виплату допомоги з безробіття починаючи з 03.09.2007 року.
Відповідно до Акту (№1 від 30.09.2007 р.) приймання-здачі виконаних робіт за договором підряду №1 від 03.09.2007 року ОСОБА_3 в період з 03.09.2007 р. по 30.09.2007 року працювала в ВАТ ТГК «Дністер» та отримала кошти за виконану роботу в сумі 720 грн.
Згідно довідки ВАТ ТГК «Дністер» №22 від 06.07.2009 року ОСОБА_3 працює покоївкою служби готельного господарства у ВАТ ТГК «Дністер» з 07.12.2007 року згідно наказу №447-к від 07.12.2007 року та працює по даний час.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про зайнятість населення», в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».
Отже, судом встановлено, що відповідач отримуючи допомогу по безробіттю приховала факт зайняття трудовою діяльністю та отримання доходів і не повідомила про це Львівський міський центр зайнятості.
У відповідності до Розрахунку Львівського міського центру зайнятості сума коштів, що підлягають поверненню складає 501,20 грн.
Відповідно до п. 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до Законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем позовні вимоги не спростовано, письмових заперечень по суті заявлених вимог суду не надано, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 24, 71-86, 143, 146, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівського міського центру зайнятості кошти у розмірі 501 (п’ятсот одна) грн. 20 коп., отриманих у вигляді допомоги з безробіття.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 31.07.2009 року.
Суддя
Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.