ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа №2а-2167/09/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 липня 2009 року Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Матковської З.М.
при секретарі судового засідання Подібка М.З.
з участю представників: позивача Фрусенко А.О., відповідача Кармелюка Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ДП «Львівське БМУ» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкових вимог
в с т а н о в и в :
ДП «Львівське БМУ» звернулось до суду із позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова. Позивач просить суд скасувати податкові вимоги від 03.11.2008 року № 1/1280, від 11.12.2008 року № 2/1635 та від 24.02.2009 року № 1/217. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.11.2008 року позивач надіслав відповідачу листа з копіями платіжних доручень підтвердженими банком та листом філії «Відділення Промінвестбанку» у м. Львові, з яких вбачається, що з моменту прийняття банком цих платіжних доручень, борг у позивача відсутній. Банк, отримавши вказані платіжні доручення, зобов'язаний був провести фінансову операцію щодо переведення вказаних в платіжних дорученнях сум з рахунку позивача за їх призначенням і з моменту подачі таких платіжних доручень до банку обов'язок позивача зі сплати податку припиняється. Враховуючи наведене, неперерахування податків та зборів в даній ситуації відбулось не з вини ДП «Львівське БМУ», а тому позивач не може нести за це відповідальності. З цих підстав просить скасувати податкові вимоги та стягнути з відповідача судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, зсилаючись на обставини зазначені у позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, позовні вимоги не визнав з наступних підстав. ДПІ у Шевченківському районі м. Львова на підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету № 157 від 19.12.2008 року винесено податкове повідомлення - рішення від 31.12.2008 року № 0029851510/0/32398, яким на підставі п.п.17.1.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму штрафу у розмірі 10% узгодженої суми податкового зобов'язання, сплаченої з затримкою, складає 2914,86 грн. Відповідно до п. п.6.2.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачу було виставлено першу податкову вимогу 24.02.2009 року за № 1/217. Що стосується затримки банком своєчасної та повної сплати податку до бюджету, то позивач має право звернутись із позовом до банку про стягнення штрафу. Враховуючи вищенаведене просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши доводи позивача, заперечення відповідача, а також, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.
Судом встановлено, що 06.11.2008 року ДПІ у Шевченківському районі м. Львова на адресу ДП «Львівське БМУ» скеровано лист № 27227/24-033, яким повідомлено що станом на 06.11.2008 року сума податкового боргу ДП «Львівське БМУ» по податку на додану вартість становить 43521,69 грн.
У відповідь на вказаний лист, 10.11.2008 року ДП «Львівське БМУ» повідомило ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про своєчасну сплату платежів до бюджету, а саме: 15.10.2008 року платіжне доручення № 29 – 21000,00 податок на прибуток за 9 місяців; 15.10.2008 року платіжне доручення № 030 – 50000,00 ПДВ за 9 м-ць 2008 року; 20.10.2008 року платіжне доручення № 028 - 3000,00 частина чистого прибутку за 3 кв.; 27.10.2008 року платіжне доручення № 036 – 10000,00 податок на прибуток за 9 місяців; 28.10.2008 року платіжне доручення № 030 – 30000,00 ав.платіж по ПДВ за 10 місяць 2008 р. Одночасно було представлено копії вказаних платіжних доручень підтверджених банком та лист виданий філією «Промінвестбанку» в м. Львові, яка прийняла вказані платіжні доручення до виконання.
Отже, судом встановлено що ДП «Львівське БМУ» було своєчасно здійснено сплату податку і з моменту отримання таких платіжних доручень, банк був зобов'язаний провести операцію щодо переведення вказаних сум з рахунку позивача за їх призначенням.
Відповідно до п.п. 16.5.1. п. 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що перша податкова вимога від 24.02.2009 року № 1/127 була виставлена позивачу неправомірно.
Відповідно до п.п. 6.4.1. п. 6.4. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо: а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків.
На підставі цього, перша податкова вимога від 03.11.2008 року № 1/1280 та друга податкова вимога № 2/1635 вважаються відкликаними, та у зв'язку із цим не піддягають скасуванню чи визнанню їх протиправними.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані позивачем рішення відповідача, суд вважає, що такі прийняті з порушенням вказаних вище принципів, передбачених ст. 2 КАС України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до часткового задоволення в частині визнання протиправною першої податкової вимоги від 24.02.2009 року № 1/217.
Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71 – 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною першу податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 24.02.2009 року № 1/127 виставлену ДП «Львівське БМУ».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП «Львівське БМУ» 3,40 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 08.07.2009 року.
Суддя
Постанова надрукована у одному примірнику та є оригіналом.