АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22а -1691/ 2006                                         Головуючий по 1-й інстанції

Зємцов В.В. Суддя-доповідач :Дорош А. І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2006 року                                              м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Макарчука М.А., Касмініна О.В.

при секретарі Адамській О.В.

за участю

представника відповідача  ОСОБА_1 третіх осіб   ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою   ОСОБА_3 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 квітня 2006 року

по  справі  за позовом              ОСОБА_3 до  Товариства з  обмеженою

відповідальністю "Кременчукзовнішторг" про визнання права власності на 17/25 частин нежитлового приміщення та зобов'язання КП "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності та видати свідоцтво про право власності на вказану нерухомість

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача Дорош А.І., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 квітня 2006 р. в позові ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукзовнішторг" відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить вищевказане рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що воно є незаконним, необгрунтованим, таким, що не відповідає матеріалам справи, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема,  суд не застосував ч.І ст. 328 ЦК України відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом; ч.І ст. 364 ЦК України яка передбачає, що співвласник має право на виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності та ч.2 ст. 386 ЦК України -власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню, враховуючи те, що вона володіє 37,5 % статутного фонду відповідача, вартість долі у нерухомому майні в грошовому еквіваленті становить 41775 грн.. В рахунок виділення її частки у майні відповідача вона просила визнати за нею право власності на 68%, тобто 17/25 частин ( 105,33 кв.м ) нежитлового приміщення. Питання про вихід із складу засновників та виділу її частки в майні відповідача в натурі вона не ставила. Діюче законодавство передбачає можливість виділення частки засновника в майні ТОВ ( в т.ч. в натурі) при виході засновника із складу товариства. При цьому питання визнання права власності на майно господарського товариства засновника, який не припиняє свого членства в товаристві, діючим, законодавством не врегульовано, в даному випадку суд мав застосувати положення ст. 22 Конституції України, відповідно до якої перелік прав громадян, визначений законодавством, не є вичерпним.

У запереченні на апеляційну скаргу КП "Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації" просить відмовити у її задоволенні.

Апеляційна скарга не підлягає   задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.І ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції і це не заперечується сторонами, ОСОБА_3 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукзовнішторг", її частка у статутному капіталі згідно статуту становить 37,5 %. Заяви про вихід з ТОВ"Кременчукзовнішторг" ОСОБА_3 до товариства не подавала.

Згідно ч.І, 2 ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк невстановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Пункти 9.2, 9,3 Статуту (нова редакція) ТОВ "Кременчукзовнішторг", затвердженого рішенням загальних зборів засновників від 22.11.2004 р. та зареєстрованого 30.11.2004 р., дублюють вищевказані норми Закону.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що дані правовідносини регулюються нормами спеціального закону, а саме Закону України "Про господарські товариства"; будучи учасником товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_3 не набула права спільної сумісної вартості на майно, що належить ТОВ "Кременчукзовнішторг".

Посилання позивача на необхідність    застосування    до даних правовідносин ст.ст.328, 364, 386 ЦК України є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування не вбачається.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.І п.1, 308 ч.І, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів , -

У ХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

СУДДІ: