Справа № 463/5097/16-п Головуючий у 1 інстанції: Шеремета Г.І.

Провадження № 33/783/815/17 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року суддя Апеляційного суду Львівської області Маліновська-Микич О.В., перевіривши апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 23 травня 2017 року,

встановив:

постановою Личаківського районного суду м.Львова від 23 травня 2017 року в притягненні ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2 КУпАП – відмовлено.

Провадження у справі закрито, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення.

На дану постанову суду потерпіла ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Личаківського районного суду м.Львова від 23 травня 2017 року, скасувати її та встановити наявність у діях ОСОБА_2, вчинених щодо ОСОБА_1 09.10.2016, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вимоги апеляційної скарги вважаю, що необхідно відмовити у поновленні строку на апеляційне оскарження і повернути апеляційну скаргу особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що отримала постанову від 23 травня 2017 року лише 12 червня 2017 року, тому не могла швидше подати апеляційну скаргу.

Як вбачається зі штампу про отримання апеляційної скарги, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу 23 червня 2017 року, тобто з пропуском передбаченого законом строку на оскарження постанови Личаківського районного суду м.Львова від 23 травня 2017 року.

Враховуючи викладене вважаю, що десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови Личаківського районного суду м.Львова від 23 травня 2017 року слід рахувати від отримання потерпілою ОСОБА_1 постанови Личаківського районного суду м.Львова від 23 травня 2017 року, а саме з 12 червня 2017 року.

Таким чином, останні день подання апеляційної скарги на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 23 травня 2017 року, вважається 21 червня 2017 року.

Отже, апеляційний суд дійшов обґрунтованого переконання, що ОСОБА_1 без поважних причин пропустила строк на апеляційне оскарження, і у апеляційній скарзі апелянт не навела жодного переконливого доказу на те, чому вона пропустила строк апеляційного оскарження передбачений законодавством.

Таким чином, враховуючи вищезазначене необхідно відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернути матеріали даного клопотання та апеляційної скарги особі, яка її подала, а саме ОСОБА_1

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Личаківського районного суду м.Львова від 23 травня 2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 23 травня 2017 року – повернути ОСОБА_1.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду                           О.В. Маліновська-Микич

Львівської області