Категорія 6.7
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
«28» жовтня 2009 року Справа № 2а-1644/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі :
судді: Солоніченко О.В.
при секретарі: Писаренко К.В.
за участю
представників позивача: Кабанець С.В. дов.від 12.01.09., Радовіченко В.І. дов. від 27.01.09.
представників відповідача: Шевченко А.О. дов. від 11.12.08.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до Виконавчого комітету Краснолуцької міської ради про зобов’язання вжити заходи, -
ВСТАНОВИВ:
24 жовтня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до Виконавчого комітету Краснолуцької міської ради про зобов’язання вжити заходи щодо виконання вимоги КРУ в Луганській області від 10.07.08. №08-14/5285 в частині відшкодування завданих державі збитків на загальну суму 28270 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної в травні - червні 2008 року ревізії фінансово-господарської діяльності відповідача було встановлено ряд фінансових порушень на загальну суму 42570 грн. У тому числі 28270 грн. – порушення, що призвели до матеріальної шкоди. Позивач, керуючись ст. 10, 15 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” пред’явив відповідачеві вимогу щодо усунення виявлених ревізією недоліків та порушень.
В ході судового розгляду позивач у зв’язку з частковим виконанням відповідачем вимоги КРУ в Луганській області від 10.07.08. уточнив позов, просив суд зобов’язати відповідача виконати п.п. 1, 2, 5 вказаної вимоги.
Судовому засіданні представники позивача надали пояснення щодо суті позову, просили суд задовольнити уточнений позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову, в яких послався на неправомірність пред’явленої вимоги, а також на те, що вимога в частині відшкодування безпідставного списання пального та безпідставно відшкодованих витрат на відрядження на день розгляду справи виконана, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали та встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до Плану роботи КРУ в Луганській області на ІІ квартал 2008 року, на підставі направлення на проведення ревізії від 14.05.08. № 763, працівниками КРУ в Луганській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності у виконавчому комітеті Краснолуцької міської ради за період з 01.01.05. по 01.04.08.
Ревізією встановлено фінансові порушення, що призвели до втрати фінансових та матеріальних ресурсів на загальну суму 42,57 тис грн. та інших порушень фінансової дисциплін 6,05 грн. Так, ревізією встановлено зайве нарахування та виплата заробітної плати та, відповідно, зайве нарахування страхових внесків до державних цільових фондів 17990 грн.; здійснення понаднормового списання вугілля на суму 8790 грн.; безпідставне списання пального 1450 грн.; безпідставне відшкодування витрат на відрядження на суму 40 грн.
За результатами проведеної ревізії 19.06.08. складено акт № 08-21/017, який підписано посадовими особами відповідача без зауважень та заперечень (а.с.5 – 39).
У зв’язку із виявленими порушеннями позивачем 10.07.08. пред’явлено відповідачеві вимогу №08-14/5285 про вжиття заходів щодо відшкодування та усунення виявлених ревізією недоліків та порушень (а.с.40-41), а саме: незаконно нарахованих завищених сум посадових окладів завідуючому юридичнм відділом та головному спеціалісту цього відділу та зайвого перерахування до державних цільових фондів на загальну суму 10.41 тис. грн. (п.1. вимоги); незаконно нарахованих сум заробітної плати колишньому міському голові та зайвого перерахування до державних цільових фондів на загальну суму 7,57 тис. грн. (п.2. вимоги); безпідставно відшкодованих витрат на відрядження в розмірі 0,05 тис. грн. (п.3 вимоги); вартості безпідставно списаного пального на суму 1,45 тис. грн. (п.4 вимоги); витрат внаслідок понаднормового списання вугілля для опалення будівлі виконавчого комітету (п.5 вимоги).
На момент звернення позивача з позовом до суду вимогу позивача відповідачем виконано не було.
Протягом розгляду справи відповідачем було частково виконано вимогу позивача, а саме, щодо відшкодування безпідставного списання пального (п.4 вимоги) та безпідставного відшкодування витрат на відрядження (п.3 вимоги).
Зазначене сторонами не заперечувалось.
Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України „Про державну контрольно-ревізійну службу” від 26 січня 1993 року N 2939-XII (надалі – Закон 2939).
Згідно зі ст. 10 Закону 2939 Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право зокрема: перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідач просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на неправомірність та безпідставність вимоги КРУ. При цьому відповідач не враховує, що предметом позову у цій справі є зобов’язання саме відповідача вчинити певні дії. Тобто, відповідач фактично змінює статус позивача на відповідача. Тому суд не приймає ці доводи відповідача.
Крім того слід зазначити наступне.
Ст. 13 Закону 2939 передбачає, що дії або бездіяльність службових осіб державної контрольно-ревізійної служби можуть бути оскаржені в судовому або адміністративному порядку. Скарги на дії службових осіб в районах, містах, районах у містах та службових осіб контрольно-ревізійних управлінь розглядаються і вирішуються начальниками цих управлінь. Скарги на дії службових осіб Головного контрольно-ревізійного управління України та начальників контрольно-ревізійних управлінь Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя розглядаються та вирішуються начальником Головного контрольно-ревізійного управління України.
Скарги розглядаються і рішення за ними приймаються керівниками відповідних органів державної контрольно-ревізійної служби не пізніш як у місячний строк з моменту їх надходження. У разі незгоди юридичних і фізичних осіб з цими рішеннями вони можуть бути оскаржені у судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст. 15 Закону 2939, законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Доказів визнання вимоги КРУ від 10.07.08. незаконною до справи не надійшло. Дії позивача щодо підстав та порядку проведення ревізії та вимога КРУ відповідачем у встановленому порядку не оскаржувались. При цьому часткове виконання вимоги слід розцінювати як фактичне визнання допущених порушень.
Посилання відповідача на виконання вимоги позивача щодо відшкодування понаднормового списання вугілля судом не приймаються виходячи з наступного. У якості доказу виконання цієї вимоги відповідачем до матеріалів справи надано інвентаризаційнй опис інших необоротних активів та запасів (а.с. 68-69) , а також накладну від 22.07.08. на придбання 21,32 тони вугілля на суму 8789,90 грн. (а.с.99). Відповідно до п.1.11. Інструкції з інвентаризації матеріальних цінностей, розрахунків та інших статей балансу бюджетних установ, затвердженої наказом Держказначейства України від 30.10.98. №90 для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія. Відповідно до п.1.21. Інструкції матеріально відповідальні особи в кінці кожного інвентаризаційного опису розписуються про перевірені комісією і занесені в опис цінності. Опис, який надано відповідачем зазначеним вимогам не відповідає, а саме, в описі не зазначено дату та номер наказу про проведення інвентаризації, (як не надано і сам наказ), не міститься підпису матеріально відповідальної особи та особи, що перевірила підрахування. Крім того. інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку шляхом їх зіставлення з фактичною наявністю майна. Суд погоджується з доводами позивача, що порушення. Встановлене ревізією полягає не у невідповідності даних бухгалтерського обліку фактичній наявності вугілля або у не проведенні інвентаризації, а у понаднормовому списанні та витраті вугілля. Надана накладна також не може бути доказом виконання вимоги, не свідчить про належне оприбуткування установою придбаного фізичною особою вугілля.
Доводи відповідача щодо того, що всі вказані в акті ревізії порушення знайшли відображення у поданні прокурора м. Красний Луч від 21.07.08., яке було виконано відповідачем, а всі вказані порушення відхилено, з чим прокурор погодився, суд також не приймає з огляду на те, що чинним законодавством на органи прокуратури не покладено повноважень щодо перевірки та скасування вимог органів контрольно-ревізійної служби. Крім того, неприйняття прокурором заходів прокурорського реагування за результатами виконання відповідачем подання не свідчить про безпідставність вимог позивача.
Керуючись ст.ст . 159- 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до Виконавчого комітету Краснолуцької міської ради задовольнити.
Зобов’язати Виконавчий комітет Краснолуцької міської ради вжити заходів щодо виконання пунктів 1, 2, 5 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 10.07.2008 року № 08-14/5285.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанову в повному обсязі складено 02 листопада 2009 року.
СУДДЯ