Категорія 2.9.
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
«04» листопада 2009 року Справа № 2а-1683/09/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі :
Головуючого судді: Солоніченко О.В .,
Суддів: Шембелян В.С.,
Ірметової О.В.,
при секретарі: Лященко М.С.
за участю позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства вугільної промисловості України про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
27 жовтня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства вугільної промисловості України про визнання бездіяльності незаконною, зобов’язання вчинити певні дії. На підставу своїх вимог позивачем зазначено, що відповідачем не виконувались вимоги чинного законодавства України щодо його обов’язку здійснення контролю над ліквідацією вугледобувних підприємств, а саме – ДВАТ „Шахта ім.. В.Р. Менжинського”, внаслідок чого порушено права позивача щодо виконання рішень Первомайського міського суду від 06.09.99. та від 06.03.04. про стягнення з шахти на користь позивача присуджених сум заробітної плати. За таких підстав позивач просив визнати протиправною бездіяльність Міністерства вугільної промисловості України відносно відсутності дій щодо координації та контрою за роботою з ліквідації збиткового вугледобувного підприємства ДВАТ „Шахта ім. В.Р. Менжинського”; зобов’язати відповідача перевірити законність дій членів ліквідаційної комісії ДВАТ „Шахта ім. В.Р. Менжинського” відносно погашення всіх боргів перед колишніми працівниками шахти, та особисто перед позивачем, подовжити дію повноважень ліквідаційної комісії ДВАТ „Шахта ім. В.Р. Менжинського” з метою виконання непогашених грошових зобов’язань перед колишніми працівниками, відчуження активів для погашення боргу перед позивачем та внесення змін до проекту ліквідації в частині доповнення видатків на ліквідацію шахти в частині погашення зобов’язань з соціальних питань перед колишніми працівниками шахти, а також виділити державні кошти на погашення зобов’язань ліквідованої шахти перед позивачем на підставі рішень Первомайського міського суду від 06.09.99. та від 06.03.04. про стягнення присуджених сум.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не заявився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином. Письмові заперечення представника відповідача надійшли на адресу суду після закінчення судового засідання та оголошення вступної та резолютивної частини постанови.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали та встановивши фактичні обставини справи суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що позивач працював у Державному відкритому акціонерному товаристві „Шахта ім. В.Р. Менжинського” ДП ДХК „Первомайсьвугілля” з 14.09.1957р. по 23.12.1999р. Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 06 вересня 1999 року у справі №2-824 з шахти на користь позивача було стягнуто на відшкодування шкоди, спричиненої пошкодженням здоров’я одноразову допомогу 18941,35 грн., моральну шкоду 1000 грн., одноразову допомогу у зв’язку з виходом на пенсію 94,80 грн. Рішенням Первомайського міського суду у справі №2-265 від 16.03.04. на користь позивача з шахти стягнуто компенсацію частини втрати одноразової допомоги у зв’язку з порушенням її виплати 11602,31 грн. та моральної шкоди 5000 грн.
Міністерством палива та енергетики України 07 квітня 2004 року видано наказ № 125 про припинення діяльності ДВАТ „Шахта ім. В.Р. Менжинського” шляхом ліквідації (а.с.8), та створено ліквідаційну комісію. Зазначеним наказом питання передачі витрат по виконанню рішень суду, а також заборгованості з оплати праці та інших соціальних виплат з відшкодування шкоди не вирішено.
10.08.05. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців було внесено запис 1 388 110 0001 000219 про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи; запис про ліквідацію шахти на день розгляду справи до реєстру не внесено, що підтверджується довідкою з ЄДР станом на 18.09.09.
Вказані рішення Первомайського міськсуду виконано не було, що підтверджується листом відділу ДВС Первомайського МУЮ від 07.08.08. Виконавчі листи відповідно до ст.65 Закону України „Про виконавче провадження” було направлено до ліквідаційної комісії шахти (а.с.6-7).
Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 25.11.05. ліквідаційну комісію шахти було зобов’язано вжити заходів щодо виконання вказаних судових рішень та включити в ліквідаційний баланс шахти вищевказані суми. Відомостей про виконання вказаного рішення до справи не надійшло.
П. 2 Постанови КМУ „Про затвердження Положення про Міністерство вугільної промисловості” №1527 від 02.11.06. встановлено Міністерство вугільної промисловості є правонаступником Міністерства палива та енергетики в частині прав та обов'язків, що стосуються реалізації державної політики у вугільній галузі.
Відповідно до п.4 вказаного положення Мінвуглепром відповідно до покладених на нього завдань серед інших забезпечує додержання на підприємствах вугільної галузі трудового законодавства, сприяє підвищенню рівня соціального захисту працівників та забезпеченню їх державних гарантій; координує в межах своїх повноважень роботу, пов'язану з ліквідацією збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств.
Загальний порядок ліквідації суб’єкта господарювання встановлено ст. 60 Господарського кодексу України. Так, ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.
Орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію.
Ч.2 ст.73 Господарського кодексу України передбачено, що орган державної влади, в сферу управління якого входить державне підприємство, є представником власника і виконує його функції в межах, визначених законодавчими актами.
Відповідно до ст. 45 Гірничого Закону України від 6 жовтня 1999 року N 1127-XIV (далі – Закон 1127) ліквідація або консервація гірничого підприємства здійснюється за проектом, затвердженим власником (керівником) гірничого підприємства, який включає соціально-економічне обґрунтування, технічне рішення, пропозиції про можливе відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель, споруд іншого призначення, заходи, спрямовані на запобігання небезпечному впливу на інші підприємства, довкілля та людей, та який пройшов екологічну, технічну та інші види експертиз, а також погоджений в установленому законодавством порядку з органами гірничого нагляду, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами.
Проект ліквідації або консервації гірничого підприємства затверджується одночасно з комплексним планом соціального захисту працівників, які вивільняються, розвитку соціальної інфраструктури та з визначенням джерел фінансування цих заходів.
Згідно зі ст. 38 Закону 1127 власник (керівник) гірничого підприємства зокрема зобов'язаний забезпечувати відшкодування шкоди, завданої гірничим підприємством фізичним та юридичним особам і довкіллю.
П.8 Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженим Постановою КМУ від 06.07.97. № 939 передбачено, що у період підготовки гірничого підприємства до ліквідації здійснюються заходи щодо погашення заборгованості з виплати працівникам заробітної плати та інших соціальних виплат з відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю під час виконання ними трудових обов'язків.
До матеріалів справи позивачем надано звернення голови ліквідаційної комісії шахти до відповідача щодо необхідності погашення заборгованості працівникам шахти з виплат по відшкодуванню шкоди, заподіяної здоров’ю під час виконання ними трудових обов’язків та включення цих сум до Порядку ліквідації шахти. Проте доказів вирішення цього питання у справі немає.
П.2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Як вбачається з зазначених норм, чинним законодавством України прямо передбачено обов’язок відповідача зі здійснення контролю щодо припинення діяльності та ліквідації шахти, в тому числі щодо здійснення соціальних виплат з відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю під час виконання працівниками трудових обов'язків . Доказів здійснення цього обов’язку відповідачем до справи не надано. Тому суд вважає, що бездіяльність відповідача щодо виконання покладених на нього обов’язків зі здійснення вказаної функції контролю призвела до порушення прав позивача на отримання виплат у відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю внаслідок виконання ним трудових обов’язків. Відтак, позовні вимоги в цій частині вбачаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, стосовно вимог позивача про зобов’язання відповідача подовжити дію повноважень ліквідаційної комісії шахти, та виділити державні кошти на погашення зобов’язань, суд виходить з наступного.
Частиною третьою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вказані позивачем заходи віднесено виключно до компетенції відповідача. Суд не може підміняти собою зазначені органи щодо здійснення ними своїх певних функцій, які покладено на них законом. Відтак, підстав для зобов’язання відповідача вчинити дії щодо подовження повноважень ліквідаційної комісії та виділення коштів суд не має. В задоволенні зазначених вимог позивача слід відмовити.
Виходячи з положено ст. 162 КАС України суд може обирати спосіб захисту прав, свобод та інтересів громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень. Тому суд вважає за необхідне для захисту порушених прав позивача Визнати протиправною бездіяльність відповідача зі здійснення контролю щодо припинення діяльності ДВАТ „Шахта ім. В.Р. Менжинського”, зобов’язати відповідача перевірити законність дій членів ліквідаційної комісії ДВАТ „Шахта ім. В.Р. Менжинського” відносно погашення заборгованості ДВАТ „Шахта ім. В.Р. Менжинського” перед ОСОБА_2, а також зобов’язати відповідача вжити заходів щодо вирішення питання про погашення заборгованості ДВАТ „Шахта ім. В.Р. Менжинського” перед ОСОБА_2 за рішеннями Первомайського міського суду Луганської області від 06.09.1999р. у цивільній справі №2-824 та від 16.03.2004р. у цивільній справі №2-265.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст . 160, 161, 163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_2 до Міністерства вугільної промисловості України задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства вугільної промисловості України зі здійснення контролю щодо припинення діяльності ДВАТ „Шахта ім. В.Р. Менжинського” шляхом ліквідації.
Зобов’язати Міністерство вугільної промисловості України перевірити законність дій членів ліквідаційної комісії ДВАТ „Шахта ім. В.Р. Менжинського” відносно погашення заборгованості ДВАТ „Шахта ім. В.Р. Менжинського” перед ОСОБА_2.
Зобов’язати Міністерство вугільної промисловості України вжити заходів щодо вирішення питання про погашення заборгованості ДВАТ „Шахта ім. В.Р. Менжинського” перед ОСОБА_2 за рішеннями Первомайського міського суду Луганської області від 06.09.1999р. у цивільній справі №2-824 та від 16.03.2004р. у цивільній справі №2-265.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір 1,70 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанову в повному обсязі складено 09 листопада 2009 року.
Головуючий суддя О.В.Солоніченко
Суддя В.С. Шембелян
Суддя О.В. Ірметова