№ 2а-20007/09/1270
Категорія 2.32
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2009 року
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Островської О.П.,
при секретарі –Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області Лапочкіна О.В., Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Луганської області про оскарження постанови про накладення фінансових санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
10.03.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом, в якому послався на наступне. Постановою відповідача від 06.03.2007 року №005528 про застосування фінансових санкцій він був притягнутий до відповідальності у вигляді фінансової санкції у сумі 1700 грн., до відповідальності притягнутий за те, що 16.01.2007 року, керуючи автомобілем у місті Старобільськ Луганської області порушив п.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки на автомобілі НОМЕР_1 відсутня ліцензійна картка. Згідно п.3 ч.1 ст.60 зазначеного Закону, відповідальність наступає у випадку, коли експлуатується легковий автомобіль, облаштований як таксі, без наявності ліцензійної картки. Позивач керував автомобілем з державним номером НОМЕР_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АІС №422593 даний державний номер зареєстрований на вантажному автомобілі «КАМАЗ», який належить позивачеві на праві приватної власності. Позивач вважає, що не міг порушити вимоги п.3 ч.1 ст.60 зазначеного Закону, оскільки не керував легковим автомобілем, об лаштованим як таксі, і тому вважає, що притягнутий до адміністративної відповідальності незаконно. Постанову він отримав 20.01.2009 року, коли звернувся у МРЕО для проходження технічного огляду. Просить суд поновити строк для оскарження постанови з дня отримання постанови про накладення фінансових санкцій, тобто з 20.01.2009 року, скасувати постанову начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області Лапочкіна О.В. від 06.03.2007 року №005528 про застосування фінансових санкцій про притягнення ОСОБА_1 до фінансової санкції в сумі 1700 гривень, справу закрити.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача - начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області Лапочкіна О.В. проти позову заперечував, послався, що в матеріалах справи є документальні докази про отримання постанови про застосування фінансових санкцій №005528 від 06.03.2007 року 23 березня 2007 року (копії супровідного листа), тобто термін оскарження зазначеної постанови минув 23.03.2008 року. Просить залишити без розгляду адміністративний позов.
Представник відповідача - Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Ст. 17 КАС України передбачено, що в числі інших компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,
- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,
- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення ( вчинення дії),
- безсторонньо ( неупереджено),
- добросовісно,
- розсудливо,
- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,
- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія),
- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,
- своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.
Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що позивач 16 січня 2007 року керував вантажним автомобілем «КАМАЗ» держномер НОМЕР_1 виконуючи вантажні перевозки, під час проїзду у м. Старобільську Луганської області він був зупинений працівниками ДАЇ, відносно нього було складено акт № 006617 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено порушення – водій надавав транспортні послуги по перевезенню вантажу, згідно накладної №07 від 10.01.2007 року, постачальник – МПП «РІБ», одержувач – ПП ОСОБА_3 за відсутності ліцензійної картки (а.с.37).
Постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області про застосування фінансових санкцій №005528 від 06.03.2007 року, застосовано до ОСОБА_1 фінансові санкції в сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абзацом 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - відсутня ліцензійна картка (а.с.10).
За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції у відповідності зі ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема, зокрема частиною 1 абзацом 3 передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.
Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Стаття 48 зазначеного Закону містить перелік документів, на підставі яких перевізниками виконуються вантажні перевезення, визначає, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Зокрема, документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є:
- для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Згідно зі ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У відповідності зі ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна з сторін. Якщо адміністративний суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується у порядку, встановленому цим Кодексом.
Судом встановлено, що копія оскаржуваної постанови позивачем була отримана 13 березня 2007 року, що підтверджується його підписом у зворотному поштовому повідомленні (а.с.37), таким чином, строк звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження цієї постанови минув 13 березня 2008 року, до Луганського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом позивач звернувся 10 березня 2009 року, тобто з пропуском встановленого КАС України строку звернення до суду.
Суд не знаходить підстав для поновлення строку звернення до суду, оскільки позивачем не наведено причин його пропуску, які суд міг би визнати поважними.
Посилання позивача на те, що копія оскаржуваної постанови ним отримана тільки 20 січня 2009 року при зверненні до МРЕО, на увагу не заслуговує, оскільки ніяких доказів щодо того, що раніше він такої копії не отримував та не знав про її існування, суду не надано.
Крім того, відповідач наполягає на застосуванні строку позовної давності до заявлених вимог позивача.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02 листопада 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 05 листопада 2009 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163,99,100 КАС України, Законом України «Про автомобільний транспорт», суд,-
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області Лапочкіна О.В., Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Луганської області про оскарження постанови про накладення фінансових санкцій – відмовити за пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі та підписано 05 листопада 2009 року.
Головуючий:суддя О.П.Островська