Справа № 2а-20046/09/1270
Категорія 6.6.5
П О С Т А Н О В А
Іменем України
29 жовтня 2009 року Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Островської О.П.
при секретарі – Кір`ян О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Луганська справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми штрафних (фінансових) санкцій –
В С Т А Н О В И В:
10.03.2009 року позивач ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначив наступне. Відповідач зареєстрований в якості суб’єкта підприємницької діяльності управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 15.03.2004 року, запис НОМЕР_3. 06.11.2006 року ДПА в Луганській області було здійснено перевірку господарської одиниці – бару «Акваріум», що належить відповідачу та розташований за адресою: м. Луганськ, кв. Солнєчний, 2, щодо додержання СПД – фізичною особою ОСОБА_2 вимог законодавства при здійсненні господарської діяльності. В ході проведення перевірки було виявлено порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: п. 1 – розрахункову операцію не проведено через РРО; п. 2 – особі, яка отримала товар, розрахунковий документ встановленої форми не надано. За результатами перевірки складено акт № 12320422/2340 від 06.11.2006 року. На підставі вказаного акту позивачем винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002192340/0 від 05.12.2006 року у розмірі 2870 грн. Крім того, 21.04.2008 року ДПА в Луганській області було здійснено перевірку бару «Акваріум», що належить відповідачеві, щодо дотримання законодавства при здійсненні господарської діяльності. В ході проведення перевірки було виявлено порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: п. 1 – розрахункову операцію не проведено через РРО; п. 2 – особі, яка отримала товар, розрахунковий документ встановленої форми не надано; п. 9 – не забезпечено щоденне друкування в книгах обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків; п. 9 – не забезпечено зберігання в книгах обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків; п. 13 – не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО. За результатами перевірки складено акт № 12320253/2340 від 21.04.2008 року, на підставі якого винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.04.2008 року на загальну суму 780 грн. До цього часу відповідач вказані суми фінансових санкцій не сплатив. Позивач просить стягнути з відповідача суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3650 грн. на користь Державного бюджету України.
Ухвалою суду від 6 жовтня 2009 року правильним ПІБ відповідача було визначено ОСОБА_1.
В ході судового розгляду справи позивач зменшив суму позовних вимог до 2870 грн. у зв’язку з частковою сплатою відповідачем штрафних санкцій у сумі 780 грн. за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002192340/0 від 05.12.2006 року. В іншій частині позовні вимоги підтримав.
Відповідачка та її представник проти позову заперечували, послалися, що перевірка проведена з порушенням встановленого порядку її проведення, рішення про застосування штрафних санкцій прийнято з порушенням 10-денного строку, встановленого Наказом ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного і іншого законодавства» №327 від 10 серпня 2005 року, акт перевірки отримано поштою 14 листопада 2006 року, рішення про застосування штрафних санкції прийнято 5 грудня 2006 року, яке нею отримано 8 грудня 2006 року, в акті перевірки не відображено, що на момент перевірки у торговому приміщенні знаходилося та здійснювало діяльність два суб`єкта підприємницької діяльності, вона та ПП ОСОБА_1. У цьому орендованому приміщенні позивачка здійснювала торгівлю алкогольними напоями та відповідних алкогольній продукції та пиву товарів і у своїй діяльності застосовує РРО. ПП ОСОБА_1 здійснює діяльність у сфері громадського харчування. Адміністратор ОСОБА_3 знаходилась у трудових відносинах, як з позивачкою, так і з ПП ОСОБА_1. До початку перевірки працівники позивача звернулися до адміністратора з проханням про складання меню-заказу для проведення банкету на чотири особи, адміністратор склав такий заказ на суму 574 грн., що відноситься до діяльності ПП ОСОБА_1, який у відповідності зі ст. 9 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» касовий апарат не застосовує. Коли адміністратор попередила замовників, що у разі неявки їх на банкет внесений ними аванс не повертається, оскільки він буде використаний на закупівлю продуктів для банкету. Після чого вони ліквідували замовлення та оплату не вносили. Таким чином, підстав застосовувати РРО не було, оскільки не було реалізації товару (послуги). Таким чином, порушень не допущено, просить відмовити у задоволенні позову. Крім того, вважають, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вказаним позовом.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України .
Суд вважає, що у даному випадку дії позивача відповідають вимогам закону.
Статтею 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», визначено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, забезпечувати щоденне друкування в книгах обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків.
За змістом ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та ст. 11 Закону України « Про державну податкову службу в Україні» контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону, здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України, порядок проведення яких встановлено зазначеними ст.ст.11-1,11-2.
Відповідно до ст. 11-1 Закону УкраЇни «Про державну податкову службу в Україні» п лановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;
3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;
8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.
Як зазначено у ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» п осадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Судом встановлено, що відповідачка є суб’єктом підприємницької діяльності - приватним підприємцем, зареєстрованим у встановленому порядку, здійснює діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг, під час проведення якої у розрахункових операціях повинна використовувати реєстратор розрахункових операцій
Відповідно до статті 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Передбачена законодавцем можливість повернення грошових коштів у разі відмови покупця від товару чи послуги означає, що здійснення розрахункової операції при реалізації товарів (послуг) не вимагає збігу в часі цієї операції, зокрема, з фактичним наданням послуг. Необхідною умовою здійснення такої операції є реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж у результаті вчиненого продавцем і покупцем правочину.
Згідно з наведеним в статті 2 Закону визначенням, розрахунковим документом є документ установлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Судом встановлено, що позивачем 6 листопада 2006 року та 21 квітня 2008 року у встановленому порядку на підставі належним чином оформлених повноважень наказу та посвідчення було проведено перевірка здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу відповідачки, як суб’єкта підприємницької діяльності.
Судом встановлено, що позивачем під час перевірки 6 листопада 2006 року здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці – кафе-бар «Акваріум», яке знаходиться у користуванні суб'єкту підприємницької діяльності відповідачки - виявлено, що працівники підприємства не провели розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій і не видали споживачу розрахунковий документ при оформленні замовлення на банкет у сумі 574 грн., що є порушеннями вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про що було складено відповідний акт №12320422/2340 від 6 листопада 2006 року, що стало підставою для прийняття позивачем ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську рішення № 0002192340/0 від 5 грудня 2006 року, яким до відповідачки застосовано штрафні (фінансові) санкції за недодержання законодавства про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 2870 грн., з яких відповідачкою було частково погашено 780 грн., залишок склав 2090 грн.
Судом також встановлено, що позивачем під час перевірки 21 квітня 2008 року здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу господарської одиниці – кафе-бар « Акваріум», яке знаходиться у користуванні суб'єкту підприємницької діяльності відповідачки - виявлено, що працівники підприємства не провели розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій і не видали споживачу розрахунковий документ при оформленні замовлення на суму 13 грн. та 6 грн., не було також забезпечено щоденне друкування в книгах обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків, не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі готівкових коштів, яка зазначена у поточному звіті РРО що є порушеннями вимог пунктів 1,2,9,13 статті 3 Закону України № 265 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», про що було складено відповідний акт №12320253/2340 від 21 квітня 2008 року, що стало підставою для прийняття позивачем ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську рішення №0001512340 від 25 квітня 2008 року, яким до відповідачки застосовано штрафні (фінансові) санкції за недодержання законодавства про застосування РРО у сфері торгівлі, Громадського харчування та послуг у розмірі 780 грн.
Вказані обставини підтверджуються актом №12320422/2340 від 6 листопада 2006 року, рішенням № 0002192340/0 від 5 грудня 2006 року, актом №12320253/2340 від 21 квітня 2008 року, рішенням №0001512340 від 25 квітня 2008 року.
Судом встановлено, що до теперішнього часу відповідачкою сума штрафних санкцій в повному обсязі не відшкодована, тому суд вважає, що позивач має право вимагати стягнення з відповідачки зазначених сум.
Посилання відповідачки про відсутність порушень 6 листопада 2006 року, оскільки розрахункова операція її працівником не проводилася, тільки обговорювалися умови замовлення, від якого замовники потім відмовилися, судом до уваги не приймається.
У пункті 3.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів (затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року N 614, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 року за N 105/5296) зазначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Обов'язковими реквізитами фіскального касового чека є, зокрема, його порядковий номер, найменування, кількість і вартість товару (послуг), дата й час проведення розрахункової операції та напис "фіскальний чек".
Пунктом 4.4 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) (затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 року N 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 5 лютого 2001 року за N 107/5298) передбачено, що: реєстрація продажу товару (оплати послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією; розрахунковий документ має видаватися покупцеві не пізніше завершення цієї операції; вона вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяг уведені в режимі реєстрації.
Пунктом 4.5 названого Порядку встановлено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватися через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати такий розрахунковий документ на повну суму проведеної операції особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї (пункти 1, 2 статті 3 Закону).
Таким чином, із прийняттям працівником відповідачки авансу (передоплати) за організацію та обслуговування банкету між підприємством і замовником фактично було укладено угоду щодо надання послуги та проведено її реалізацію (продаж), тому незалежно від того чи надано реалізовану послугу фактично, отримані кошти мали бути проведені через РРО з роздрукуванням фіскального касового чека на цю суму і з видачею його замовнику.
Посилання відповідачки, що 6 листопада 2006 року замовлення приймала адміністратор від імені іншого ЧП ОСОБА_2, який не користується РРО, на увагу не заслуговує, оскільки в актах зазначено, що перевірка проводилася саме стосовно відповідачки і акт складено щодо відповідачки, в якому немає ніяких застережень щодо того, що дії працівників, які приймали замовлення, до її підприємницької діяльності не відносяться.
Посилання відповідачки, що 15 квітня 2008 року перевірка проведена незаконно, тому що не надано наказ на її проведення, на увагу не заслуговує, оскільки суду надані відповідний наказ на її проведення та посвідчення, крім того, відповідачка допустила перевіряючих до перевірки, акт нею підписано, заперечень проти встановлених фактів виявлених порушень не заявлено, заперечення стосується тільки відсутності у перевіряючих необхідних для перевірки документів.
Також не заслуговують на увагу і посилання позивача на пропуск відповідачем строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 99 КАС України.
Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи нарахування та сплату пені, штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Згідно зі ст. 15 за винятком п. 15.1.2, та ст.17 цього Закону податковий орган має право самостійно визначати суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом (або іншими Законами) не пізніше закінчення 1095 дня наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов’язання , а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Таким чином, виходячи із системного аналізу наведених норм суд приходить до висновку, що сума штрафних санкцій за змістом Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є складовою податкового зобов’язання, а відтак, на штрафні санкції поширюється строк давності, встановлений підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 вказаного Закону.
За таких обставин, суд вважає встановленим, що до відповідачки обґрунтовано застосовано штрафні санкції, які нею не відшкодовано у сумі 2870 грн.00 коп., а тому ці суми підлягають стягненню з неї.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.10.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.11.2009 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 159-163 КАС України, Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Уточнені позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську задовольнити.
Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1,адреса:АДРЕСА_1) на користь Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі рішення № 0002192340/0 від 5.12 2006 року та рішення № 0001512340 від 15.04.2008 року всього у сумі 2870 грн.00 коп. (дві тисячі вісімсот сімдесят грн.00 коп.) на бюджетний рахунок 31119104700004 одержувача Управління державного казначейства в Луганській області, МФО 804013, код платежу:21080900, одержувач:Державний бюджет у Жовтневому районі, код 24046538.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанову складено в повному обсязі та підписано 3 листопада 2009 року.
Головуючий:суддя О.П.Островська