Категорія: 26                         Справа № 2-413/2009  

РІШЕННЯ  

Іменем України  

31 липня 2009 року                                         м. Золочів

Золочівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Левика Я.А.,

при секретарі – Мацайло О.М.,

з участю адвоката ОСОБА_1,  

сторін, представника третьої особи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третьої особи ВАТ «Державний ощадний банк України» про стягнення коштів, -

встановив :  

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 з участю третьої особи ВАТ «Державний ощадний банк України» про відшкодування шкоди. В обґрунтування позову зазначають, що 1.06.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Державний ощадний банк України» було укладено кредитний договір № 2203 згідно умов котрого їй на споживчі потреби строком на 36 місяців було видано кредит в сумі 5 тис. грн., 26.11.2007 року між ОСОБА_3 та згаданим банком було укладено аналогічний договір № 2203/2951 на суму 6500 грн. Вказані договори вони оформили на прохання відповідача ОСОБА_4, яка і отримала вказані, видані банком суми коштів та запевняла їх, що буде за власні кошти гасити згадані, взяті ними кредити. До липня 2008 року відповідач дійсно виконувала взяті на себе зобов’язання, проте після липня 2008 року стала ухилятися від виконання згаданих зобов’язань. Через це, з них, як сторін в укладених договорах кредиту почали стягувати кошти на користь банку, так з ОСОБА_2 в користь банку було стягнуто 706,24 грн., а з ОСОБА_3 – 982 грн. Враховуючи наведене просили стягнути з відповідача на їх користь згадані суми коштів у відшкодування завданої їм шкоди.  

В судовому засіданні позивачі свій позов підтримали. Уточнили підстави подання такого, пояснили, що між кожною із них та відповідачем фактично було укладено договори згідно якими вони отримували у банку за договорами кредиту кошти у сумі 5000 грн. та 6500 грн. відповідно, передавали вказані кошти відповідачу, а вона отримувала від них вказані суми коштів та зобов’язувалась сплачувати за них банкові необхідні платежі. Протягом тривалого часу відповідач вказані платежі банку сплачувала, проте з липня 2008 року відповідач перестала сплачувати банку періодичні платежі і з них на користь банку стягнули відповідно 706,24 грн. та 982 грн. просять стягнути вказані суми коштів з відповідача у їх користь.

Відповідач, у судовому засіданні, позов визнала повністю, пояснила, що, дійсно, між нею та позивачами були укладені усні договори, за якими вона зобов’язувалась погашати періодичні зобов’язання перед банком взяті позивачами за договорами кредиту, а вони передають їй взяті у банку за договором кредиту кошти у розмірах 5000 грн. – ОСОБА_2 та 6500 грн. – ОСОБА_3 Не заперечує того, що вона певний період вказаних платежів банку не сплачує та повинна сплатити на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кошти, що були з них стягнуті на користь банку у розмірі 706,24 грн. та 982 грн., проте на даний момент не взмозі цього зробити з причин відсутності коштів.  

 Представник третьої особи пояснила, що між третьою особою ВАТ «Державний ощадний банк України» та позивачами були укладені кредитні договори строком 36 місяців кожен, за якими позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали відповідно 5 тис. та 6,5 тис. грн. та зобов’язувались сплачувати відповідні щомісячні платежі для погашення заборгованості за вказаними договорами. Протягом певного періоду платежі не сплачувались у добровільному порядку та банк змушений був вчиняти дії щодо примусового стягнення з позивачів на користь банку несплачених коштів. З позивачів на користь банку дійсно було стягнуто вказані позивачами суми коштів для погашення їх заборгованості.

Заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Як вбачається із пояснень сторін, копій кредитних договорів від 1.06.2007 року та 26.11.2007 року укладених між позивачами та ВАТ «Державний ощадний банк України», довідок виданих ВАТ «Троттола»27.04.2009 року та 11.03.2009 року ОСОБА_3, копій платіжних доручень про утримання коштів з заробітної плати ОСОБА_2, копій договорів поруки № 2203 від  26.11.2007 року укладених між ОСОБА_2, ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3; між ОСОБА_5 та ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3; №2203//1 від 1.06.2007 року укладених між ОСОБА_3, ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2; між ОСОБА_4 та ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_3; відмовного матеріалу №318-149 Золочівського РВ ГУМВС України у Львівській області, - між позивачами та відповідачем було укладено договори, згідно умов яких позивачі укладали з ВАТ «Державний ощадний банк України» кредитні договори на суми відповідно           5000 грн. – ОСОБА_2 та 6500 грн. – ОСОБА_3, отримані кошти вони зобов’язувались передати відповідачу та відповідач відповідно сплачувати періодичні платежі банку від імені позивачів в рахунок погашення заборгованості за вказаними договорами кредиту. Відповідач своє зобов’язання перестала виконувати з липня 2008 року, тобто перестала сплачувати ВАТ «Державний банк України» за позивачів необхідні для сплати платежі. Внаслідок невиконання відповідачем зобов’язання перед позивачами, з позивачів на корить ВАТ «Державний ощадний банк України» було стягнуто 1688,24 грн., зокрема з ОСОБА_2 – 706,24 грн., а з ОСОБА_3 – 982 грн.

Враховуючи наведене суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню на користь позивачів вказані ними суми коштів в рахунок погашення взятого нею на себе зобов’язання, згідно укладених між ними договорів.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 11, 509-511, 526, 527, 530, 540, 542, 638-640 ЦК України, -

вирішив:  

позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 706 грн.   24 коп. боргу.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 982 грн. боргу.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 51 грн. судового збору та 250 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: