АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 552/968/17 Номер провадження 22-ц/786/1908/17Головуючий у 1-й інстанції Миронець О. К. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

Суддів: Бутенко С.Б., Пікуля В.П.,

За участю секретаря: Зеленської О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4.

Позов обґрунтований тим, що з 04.02.2012 вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_3 Від даного шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач ухиляється від утримання сина матеріальної допомоги на його утримання добровільно не надає, тому вона просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання дитини в розмірі 1/3 частини від усіх видів його заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не меньше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 21.02.2017 до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 640 гривень на користь держави.

Рішення звернуто до негайного виконання в межах платежу за один місяць.

Не погодившись з таким рішенням місцевого суду ОСОБА_2 подала на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції не було встановлено та взято до уваги, обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів, стан здоров’я та матеріальне становище дитини, матеріальне становище платника аліментів, отримання позивачем мінімальної заробітної плати та оренда нею квартири.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за наступних підстав.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення суду.

Згідно до п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судом встановлено, що батьком малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-КЕ №161488. Відповідач надає кошти на утримання малолітньої дитини, але не постійно.

Судом встановлено, що відповідач відповідно до заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 07.10.2015 року сплачує аліменти на користь свого батька ОСОБА_6 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу).

Задовольняючи позов частково та визначаючи розмір аліментів на утримання дитини в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач періодично надає кошти на утримання сина, та з нього вже стягуються аліменти за рішенням суду на утримання батька у розмірі ? частини його доходу.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком місцевого суду в повній мірі виходячи з наступного.

Частинами 7, 8 ст. 7 СК України передбачено, що кожна дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.

Як вбачається з довідки ПрАТ «ВТ «Укртатнафта» за вих. 52/8-05/17 від 23.03.2017, ОСОБА_3 з 15.03.2010 по дійсний час працює на посаді юрисконсульта ПрАТ «ВК «Укртатнафта» та його заробітна плата до виплати за період з 01.06.2016 по 30.11.2016 становила 93 844, 54 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що син ОСОБА_5 потребує постійного медичного нагляду та періодичного лікування, відвідує ДНЗ «Дзвіночок» та заняття у художньому колективі ансамблю народного танцю «Каблучок».

Перевіривши матеріали справи колегія суддів враховуючи те, що син сторін ОСОБА_4 є єдиною дитиною відповідача, відповідно до закону відповідач як батько зобов’язаний сплачувати на утримання сина аліменти, більше того, відповідач має достатній рівень матеріального забезпечення, а відтак колегія суддів вважає, що справедливим та розумним буде визначення розміру аліментів у ? частці доходу відповідача.

Та обставина, що за рішенням суду від 07.10.2015 відповідача було зобов’язано сплачувати аліменти на утримання батька в розмірі ? частини від доходу, не може бути категоричною підставою для сплати меншого розміру аліментів на дитину, необхідних для її життєдіяльності.

Разом з тим, сумарний розмір відрахувань із заробітної плати відповідача в даному випадку не буде перевищувати 50%.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість збільшення розміру стягнутих судом першої аліментів з 1/6 до ? частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, оскільки такий розмір аліментів буде об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та обов'язку обох батьків її утримувати.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції слід змінити, збільшивши розмір стягнутих з відповідача аліментів до 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 починаючи стягнення з 21.02.2017 до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись ст.ст. 303, п. 3 ч. 1 ст. 307, п.4 ч. 1 ст. 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 07 червня 2017 року – змінити.

Збільшити розмір стягнутих аліментів з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер3198612510, працює юрисконсультом в ПрАТ "Видобувна компанія "Укртатнафта", юридична адреса м. Київ, вул. Струтинського Сергія, 6) на користь ОСОБА_2, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/6 до ? частини всіх видів його заробітку (доходу), але не меньше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 21.02.2017 до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

  Головуючий  суддя  :     /підпис/ ОСОБА_1

Судді: /підпис/ ОСОБА_7 /підпис/  ОСОБА_8

КОПІЯ

ВІРНО: суддя Апеляційного суду

Полтавської області ________________ ОСОБА_1