Справа № 2-а-524/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 червня 2009 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Волощук В.В. розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення (УПСЗН) Олевської районної державної адміністрації (РДА) стягнення допомоги та доплати громадянам, які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася з вказаним позовом до суду, посилаючись на те, що в період з 01.05.2006 року по 31.08.2007 року їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.ст.37,39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що призвело до порушення її прав.
Заборгованість по грошовій допомозі у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (ст.37 зазначеного Закону) позивачка визначила в розмірі 1853,40 грн., а з аборгованість по доплаті громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення (ст.39 зазначеного Закону), позивачка визначила в розмірі 6189,57 грн.
Позивачка у своєму позові посилається на те, що отримувала відповідну доплату та допомогу у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, тобто щомісячну допомогу в розмірі 2,10 грн., та щомісячну доплату в розмірі 8,17 грн., тоді як Законом визначені інші, значно більші, її розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
Позивачка в судове засідання не з’явилася, від неї надійшла письмова заява згідно якої просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Представник УПСЗН Олевської РДА Житомирської області в судове засідання не з’явився, але від нього надійшло письмове заперечення згідно якого він просить розглянути справу без участі представника, заперечує стосовно задоволення позову.
Суддею установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що позивачка є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, в зазначений період часу проживала та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, що віднесено до зони гарантованого добровільного відселення , а з 01.05.2006 року по 31.08.2007 року працювала у відділі освіти Олевської РДА в м. Олевську Житомирської області, що віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю , що стверджується копією посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, копією паспорту позивачки, матеріалами справи.
Згідно ст.37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв"язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі – 40 % від мінімальної заробітної плати.
Згідно ст. 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі - однієї мінімальної заробітної плати щомісяця.
Проте, вказані допомога та доплата УПСЗН Олевської РДА Житомирської області виплачувались позивачці у розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати, тобто в значно меншому розмірі.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою доплати і допомоги в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивачки.
Однак позов підлягає частковому задоволенню, оскільки дію абзацу другого частини першої ст.37 та абзацу третього частини першої статті 39 зупинено на 2006 рік в частині виплати допомоги у розмірі відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом №3235-ІV (3235-15) від 20.12.2005.
На 2007 рік дію зазначених норм зупинено згідно із Законом №489-V (489-16) від 19.12.2006, і лише з 9 липня 2007 року її дію відновлено рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007(v0a6p710-07) від 09.07.2007 року.
На 2008 рік дію ст.ст. 37,39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зупинено згідно із Законом « Про державний бюджет України на 2008 рік» , і лише з 22 травня 2008 року їх дію відновлено рішенням Конституційного Суду № від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008)
З врахуванням викладеного та в межах передбаченого ст.99 КАС України річного строку звернення до суду заборгованість по допомозі, передбаченій ст.37 зазначеного Закону не підлягає стягненню за період з 01 травня 2006 року по 31 серпня 2007 року який зазначений в позовній заяві.
Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення (крім 2006 року та січня –червня 2007 року), тобто за період з 09 липня 2007 року по 31 серпня 2007 року, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України „Про оплату праці” є складовою структури заробітної плати.
З врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати в спірний період часу, сум, виплачених позивачці у добровільному порядку, розмір заборгованості по доплаті, передбаченій ст. 39 Закону становить – 757,44 грн.
Відповідач є розпорядником коштів на вказані видатки, проте допустив протиправну бездіяльність і позивачці в добровільному порядку заборгованості у повному обсязі не виплатив.
Керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ч.2 ст. 233, ст. 238 КЗпП України, ст.2 Закону України "Про оплату праці ", ст.ст.10,11,17,71,86,94,99,122, 158 – 163, 167,186, 254 КАС України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації про стягнення допомоги та доплати громадянам , які проживають та працюють на території радіоактивного забруднення - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області щодо нарахування та виплати в неповному обсязі ОСОБА_1 коштів, передбачених ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області на користь ОСОБА_1 757,44 грн ., заборгованості за період з 09.07.2007 року по 31.08.2007 року по доплаті особі, яка працювала на території радіоактивного забруднення, передбаченій ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області 51 грн . державного мита на користь держави з рахунку № 35215004000584, код 03192610, МФО 811039 УДК в Житомирській області.
Звільнити ОСОБА_1, від сплати державного мита відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито».
Постанова Олевського районного суду Житомирської області суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається через Олевський районний суд Житомирської області до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: