Справа №2-84
2009 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2009 року
Миколаївський районний суд Львівської області
в складі головуючого -судді Берези В.І.,при секретарі: Федчук І.С.,Волківській Н., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства “Торговий дім “Укрпетроль” про визнання недійсним наказу про звільнення, зміни формулювання підстав звільнення, зобов”язання видати трудову книжку та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся 10.07.2008 року з позовом та 08.04.2009 р. додатковою позовною заявою до суду з вимогою до ПП “Торговий дім” Укрпетроль” . Просить: 1.визнати недійсним наказ № 71 від 06.03.2008 року про його звільнення, 2. зобов”язати відповідача замість звільнення з роботи у зв”язку з втратою довір”я за ст. 41 п.2 КЗПП України внести до його трудової книжки запис - “Звільнений з роботи за власним бажанням”. Вимоги обгрунтовує тим, що згідно наказу № 71 від 06.03.2008 року був звільнений з посади старшого оператора АЗС № 2, яка знаходиться у с.Бродки Миколаївського району Львівської обл. .
З 07.03.2008 року за усним розпорядженням виконавчого директора Тимощука його не було допущено до роботи, причин звільнення не пояснено. На його письмове звернення до відповідача 10.06.2008 року отримав копію наказу про звільнення.
ВВажає звільнення незаконним,наказ не дійсним так як : за період роботи ст. оператором АЗС № 2 до дисциплінарної відповідальності не притягався, письмових пояснень від нього не вимагали, він не вчиняв протиправних дій ,причина звільнення йому не відома. В процесі розгляду справи збільшив позовні вимоги /А.с. /, просить зобов”язати відповідача видати йому трудову книжку та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу 16 тис. грн..
В судовому засіданні позивач ,його представник , позов підтримав,навів пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві,доповнив,що працював у відповідача ст. оператором АЗС з 01.12.2005 року, до дисциплінарної відповідальності не притягався,обов”язки виконував належним чином, знайомий тільки з наказом про недостачу паливно-мастильних матеріалів у якому нестачею вказано 203,36 грн.,про інші накази йому не було відомо, винних дій не допускав, трудову книжку не забирав, йогописьмовою інформацією про звільнення повідомлено через поштове відправлення яке отримав 11.06.2008 р. Просить позовні вимоги задоволити.
Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав, доповнив, що позивач ОСОБА_1 не притягувався до дисциплінарної відповідальності, винних дій не допускав,доповнив пояснення письмовим запереченням /а.с. /.
Представник відповідача в судовому засідання позову не визнала, надала пояснення,аналогічні письмовим /а.с. /. Зазначила,що позивач будучи матеріально відповідальною особою та керівником бригади так як займав посаду старшого оператора допускав виникнення нестач товарно-матеріальних цінностей (паливно-мастильних матеріалів),що відмічено в актах перевірки окремих питань фінансово -господарської діяльності. Позивач був належним чином повідомленим про звільнення як усно у день звільнення про що відмовився підписуватись так і йому відправлено на його письмове звернення поштою 03.06.2008 року повідомлення про звільнення.Через системні нестачі паливно-матеріальних цінностей бригада якою керував позивач несла колективну відповідальність, особисто в усній формі керівництво попереджало позивача про порушення договірних умов щодо відпуску нафтопродуктів, позивач допустив на суму 193 тис. грн. дебіторської заборгованості,тому такі системні порушення не могли тривати , акти перевірки підтверджували про значні недостачі, на усні прохання позивач не реагував,тому керівництво втратило до такого довіру. Вини відповідача у затримці видати трудову книжку немає так як позивач відмовився таку отримати про що є акт від 06.03.2008 року. Зазначила, що на підприємстві профспілкової спілки не створено , тому у цьому випадку не могло бути і згоди профспілки . Просить у задоволенні позову відмовити.
Залучений у справу як третя особа керівник ПП “Торговий дім “Укрпетроль” в судове засідання не з”явився згідно письмового клопотання /а.с. / відносно позову заперечив, просить розглядати справу у його відсутності ,відносно позову заперечує.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані у справі докази,суд приходить до наступного.
Як з”ясовано в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 перебував з відповідачем у трудових відносинах на посаді старшого оператора АЗС з 01.12.2005 р. /а.с. /.
Позивач звільнений згідно наказу № 71 від 06.03.2008 р. за ст. 41 п.2 КЗпП України (втрата довір”я).
Як з”ясовано з наказом про звільнення такий не ознайомився письмово через відмову про що підтверджує акт складений працівниками ПП “УКрпетроль “ від 06.03.2008 р./а.с. /.
Таким чином встановлено,що про існування наказу про звільнення позивача такому було відомо у день звільнення,однак такий не бачив змісту наказу та не підписував його та на письмове звернення отримав 10.06.2008 р. відповідь щодо наказу про звільнення та копію наказу./а.с. /
Так позовна заява позивача подана 10.07.2008 р., на думку суду ,оспорюючи наказ про звільнення позивач не пропустив строку звернення до суду так як зі змістом такого ознайомився з отриманого поштою наказу 10.06.2008 р.
Позивач не згідний з мотивами звільнення з підстав ст. 41 п.2 КЗпП України, так як до дисциплінарної відповідальності він не притягався,письмових пояснень не писав,від нього такі не відбирали, протиправних дій не вчиняв.
Як видно з трудового договору № 49 від 01.12.2005 року такий укладений між ПП “Торговий дім Укрпетроль” та позивачем /а.с. /. Згідно даного договору працівник ОСОБА_1. є матеріально відповідальною особою.
Згідно договору № 49/1 від 1.12.2005 року про повну матеріальну відповідальність працівника /а.с. 28/ укладеного між ПП ТД “Укрпетроль” та позивачем - працівник у випадку виявлення нестачі товарно матеріальних цінностей, наднормативного природнього зменшення або їх втрат з вини працівника зобов”язаний відшкодувати ПП Торговий дім Укрпетроль вартість втрачених МТЦ, або таких,що не вистачає.
Як видно з договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність від 01.01.2006 року між ПП ТД “Укрпетроль” та ОСОБА_1 /а.с. 29/, згідно п.4. 1 підставою для притягнення членів бригади до матеріальної відповідальності є матереріальна шкода,заподіяна розкраданням,нестачею,умисним знищенням або псуванням через недбалість ТМЦ згідно п.4.2 заподіяна бригадою шкода підприємству підлягає відшкодуванню в повному обсязі членами бригади і розподіляється між ними в рівних частинах.
Таким чином встановлено,що позивач був матеріально відповідальною особою та у випадках зафіксованої нестачі міг нести та ніс колективну (бригадну) матеріальну відповідальність шляхом відшкодуваня такої в повному обсязі членами бригади в рівних частинах. В судовому засіданні попри пояснення позивача,що він не пам”ятає окрім одного випадку про стягнення з нього відшкодування недостачі в розмірі 203.36 грн. інших стягнень, встановлено ,що позивач підписував накази про результати проведеної перевірки та виявлення недостач, де фігурувало його прізвище та підпис як такого що допустив недостачу та прибуткові касові ордера /а.с. . підтверджують про внесення позивачем у касу підприємства коштів в рахунок погашення нестачі, що спростовує його твердження про те,що він не відшкодовував та незнав про існування нестач.
Щодо конкретних (винних) дій позивача, згідно наказу № 007/02/ВВ-03 від 07.02.2006 р. Про результати інвентаризації, у зв”язку з виявленням нестачі на АЗС № 2 ус. Бродки з ОСОБА_1і. та ін. членів бригади стягнуто в рівних частинах по 173.00 грн.- вартість нестачі \а.с. 31/.
Факти нестачі ППМ у відповідальної особи ОСОБА_1 підтверджено і актом проведення перевірки від 02.лютого 2006 р. /а.с. 32/., актом зняття залишків від 02.02.2006 р. /а.с. /.,наказом від 13.11.2006 р. про результати проведеної перевірки /а.с. 34/, Актів проведення перевірки /а.с. 35, 37, 38,./. Наказу про результати інвентаризації від 17.09.2007 р. /а.с. 39/., акту перевірки окремих питань фінансово –господарської діяльності від 17 вересня 2007 року.
Як встановлено в судовому засіданні про цей та інші накази та акти щодо нестачі та стягнення в рівних частках з кожного члена бригади суми нестач позивачу були відомі та такий не заперечував висновку за актами,хоч і не пам”ятає чи підписував такі акти.
З пояснень свідка ОСОБА_3 у судовому засіданні встановлено, що нестачу паливно-мастильних матеріалів виявляє ревізор, на підставі наказу директора, проводиться зняття залишків на АЗС засобами вимірювальної техніки, відповідальні особи,в присутності яких проводяться заміри підписуються, в обов”язковому порядку результати замірів підписує ст. оператор. Особисто ним неодноразово проводились такі заміри та виявлено недостачу в присутності позивача з актами він знайомився та підписував такі,заперечень не мав. У випадку коли працівник акт не підписує, складається акт про відмову від підпису. В результаті перевірок видається наказ щодо винних осіб які допустили нестачу та у наказах вказано про обов”язок працівника вносит таким готівку в касу підприємства в рахунок погашення нестачі. Такі накази виносились і відносно позивача та такий вносив готівку у касу як погашення нестачі.
Таким чином у даних наказах та актах перевірки нестачі паливно-мастильних матеріалів зазначено як винну особу саме ОСОБА_1 , позивача, та такі дії пов”язані з його безпосередньою роботою як старшого оператора АЗС та як керівника, члена бригади, в силу трудових відносин – позивач є матеріально відповідальною особою та несе повну матеріальну відповідальність а також колективну матеріальну відповідальність, крім цього у актах та наказах про виявлену недостачу вказано в тому числі і його прізвище як особи яка допустила такі нестачі..
Відповідно до ст. 41 п. 2 КЗпП України підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника є винні дії працівника,який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підставу для втрати довір”я до нього з боку власника.
Таким чином факти підтвердження нестачі матеріальних цінностей у бригаді у яку входив позивач,та був відповідальним за товарно-матеріальні цінності як керівник бригади , є на думку суду достатніми підставами для звільнення з причин визначених ст. 41 п.2 КЗпП України та винесення відповідного наказу.
Покликання позивача на те,що дисциплінарних стягнень він не мав та письмових пояснень не надавав не заслуговують на увагу так як звільнення у зв”язку з втратою довір”я не є дисциплінарним стягненням тому при звільненні за цією підставою не повинні додержуватись вимоги ст. 147-149 КЗпП України стосовно порядку і строків застосування дисциплінарних стягнень , тому вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають . Щодо зміни формулювання підстави звільнення на звільнення за власним бажанням,така вимога на думку суду є безпідставною, позивач не просив відповідача про звільнення за власним бажанням заяви такої не подавав, підстава звільнення сформульована правильно та відповідає змісту ст. 41 п.2 КЗПП України згідно якої звільнено позивача, тому змінювати запис про звільнення у зв”язку з втратою довір”я на запис звільнений за власним бажанням є недоречним.
Покликання представника позивача на порушення процедури звільнення відповідачем з причин відсутності згоди профспілкового комітету не заслуговують на увагу,так як в силу ст. 43-1 КЗПП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого органу допускається у випадку - звільнення з підприємства, установи, організації, де немає профспілкової організації. Як встановлено профспілкової організації в ПП “Торговий дім “Укрпетроль” немає, відтак зазначене звільнення згоди останньої не потребує.
В судовому засіданні встановлено ,що від отриманням трудової книжки позивач відмовився що стверджено актом від 06.03.2008 р. /а.с. 16/ , про складання акту підтвердила в суд. засіданні і свідок ОСОБА_4, що не підтверджує вини відповідача про свідому затримку у видачі трудової книжки, а навпаки відмову від отримання такої.
Враховуючи наведене ,вимоги позивача щодо визнання наказу про звільнення недійсним, зобов”язання змінити формулювання звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу суд вважає безпідставними та такими, які задоволенню не підлягають
Керуючись ст.208,209,213,215,218 ЦПК України, ст.41 п.2 ,235 КЗПП України, Постанови Пленуму ВС України № 9 від 06.11.1992 р. “Про практику розглдяу судами трудових спорів”, суд,-
вирішив:
відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства “Торговий дім “Укрпетроль” про визнання недійсним наказу про звільнення, зміни формулювання підстав звільнення, зобов”язання видати трудову книжку та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Рішення можна оскаржити до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення такого, та шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Береза В.І.